Ухвала суду № 26870581, 22.10.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/403/2760/12

Справа № 403/4994/12

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобова Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 10 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 733/1, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 91 921 гривня 00 копійок, строком дії до 09 жовтня 2014 року включно. Відповідач зобовязався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обовязки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 31 жовтня 2011 року заборгованості в сумі 114 638 гривень 92 копійки, а також судових витрат (а.с. а.с. 3 5, 18 20, 38 41).

Представник позивача у судове засідання не зявилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. а.с. 52. 53).

Відповідач в судове засідання не зявився про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ст.ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 26, 36).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 10 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 733/1, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві споживчий кредит у сумі 91 921 гривня 00 копійок з виплатою процентної ставки 18 % річних, строком користування до 09 жовтня 2014 року включно (а.с. а.с. 6 8).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Дотепер відповідач не виконує свої зобовязання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 31 жовтня 2011 року в сумі 114 638 гривень 92 копійки, з урахуванням пені та неустойки відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-строкова сума основного боргу за кредитом 40 488 гривень 90 копійок;

-прострочена основна сума боргу за кредитом 29 365 гривень 54 копійки;

-строкові та прострочені проценти за користування кредитом 22 228 гривень 94 копійки;

-пеня згідно виконавчого напису № 1323 від 18 лютого 2010 року 2 813 гривень 56 копійок;

-пеня за своєчасне повернення кредиту та відсотків з 18 лютого 2010 року 14 356 гривень 02 копійки;

-неустойка за ненадання документів згідно п 5.2. Кредитного договору № 733/1 від 10 жовтня 2007 року 45 гривень 96 копійок;

-неустойка за невиконання зобовязань згідно договору застави № 733/1 від 10 жовтня 2007 року 5 340 гривень 00 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання кредиту № 733/1 від 10 жовтня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобовязань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 31 жовтня 2011 року за укладеним кредитним договором в сумі 114 638 гривень 92 копійки.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 1 146 гривень 39 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 88, 169, 197, 208, 209, 212 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(ЄДРПОУ 02759083) заборгованість за кредитним договором № 733/1 від 10 жовтня 2007 року в сумі: строкова сума основного боргу за кредитом 40 488 гривень 90 копійок; прострочена основна сума боргу за кредитом 29 365 гривень 54 копійки; строкові та прострочені проценти за користування кредитом 22 228 гривень 94 копійки; пеня згідно виконавчого напису № 1323 від 18 лютого 2010 року 2 813 гривень 56 копійок; пеня за своєчасне повернення кредиту та відсотків з 18 лютого 2010 року 14 356 гривень 02 копійки; неустойка за ненадання документів згідно п 5.2. Кредитного договору № 733/1 від 10 жовтня 2007 року 45 гривень 96 копійок; неустойка за невиконання зобовязань згідно договору застави № 733/1 від 10 жовтня 2007 року 5 340 гривень 00 копійок; судовий збір в сумі 1 146 гривень 39 копійок, разом 115 785 гривень 31 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя М.М. Бібік