Ухвала суду № 26863853, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року м. Київ К-24251/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року по справі № 2-а-41033/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бір» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство за обмеженою відповідальністю «Компанія Бір»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 03.06.2009 року № 2392/10/25-203, прийнятого за результатом розгляду скарги.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства за обмеженою відповідальністю «Компанія Бір» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова складено Акт №754/23-104/33677144 від 19.03.2009 року, згідно якого фахівцями ДПІ встановлено порушення позивачем п.3.4, п.3.5, 3.6 ст.3 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637. За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження на підставі абзацу 6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95 прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

При цьому, з огляду на ч. 2 ст. 239 Господарського кодексу України одним з видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф.

Частиною 1 статті 241 Господарського кодексу України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу, згідно з яким це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Отже, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436 є різновидом адміністративно-господарських санкцій, і зокрема, відносяться до адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає можливість застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції застосовані до відповідача зі спливом передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України річного строку для їх застосування (в акті перевірки №754/23-104/33677144 від 19.03.2009 року встановлено період порушення - з 30.06.2007 року по 20.08.2007 року -по взаємовідносинам з ТОВ «Фасад»і з 23.02.2007 року по 26.06.2007 року -по взаємовідносинам з ТОВ «Техностар-2005»).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2010 року по справі №2-а-41033/09/2070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.