Ухвала суду № 26863179, 19.10.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0304/1336/2012 Головуючий у 1 інстанції:Гончарук О.Н. Провадження № 22-ц/0390/1655/2012 Категорія:6 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Антонюк К.І.,

суддів -Мудренко Л.І., Матвійчук Л.В.,

при секретарі -Губарик К.А.,

з участю: відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Камінь-Каширська міська рада, до ОСОБА_2 про усуненння перешкод у користуванні підсобним приміщенням та зобов'язання знести самовільно збудовану прибудову, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 вересня 2012 року позов в даній справі задоволено повністю.

Зобов'язано ОСОБА_2 протягом двадцяти днів з дня вступу рішення в законну силу знести самовільно прибудований ним до сараю квартири АДРЕСА_1, гараж, та не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні згаданим сараєм. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 107 грн. 30 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали з підстав в ній наведених.

Представник позивача ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 09 лютого 1993 року № 95 (а.с.26) в порядку приватизації було передано безоплатно у власність квартиру АДРЕСА_1, яка разом із сараєм та вбиральнею 15 лютого того ж року була йому передана Камінь-Каширським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі (а.с.25).

З повідомлення управління ЖКГ від 13 серпня 2012 року (а.с.10) вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 був збудований в комплексі з прибудинковими господарськими будівлями (сараями), які є допоміжними приміщеннями будинку.

Ці обставини, а саме, що спірний сарай є допоміжною частиною будинковолодіння підтверджується оглянутою в судовому засіданні інвентаризаційною справою № 255 на домоволодіння по АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Камінь-Каширської державної нотаріальної контори 11 травня 2011 року (а.с.5), відповідач безоплатно передав у власність (подарував) позивачу належну йому на підставі свідоцтва про право власності на житло № 95 від 09 лютого 1993 року квартиру АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач добудував до сараю квартири АДРЕСА_1 гараж на земельній ділянці, яка не була відведена для такої мети, без належного дозволу (проекту).

Самочинно збудована відповідачем прибудова перешкоджає позивачу користуватись сараєм, який призначений для обслуговування належної йому на праві власності квартири.

Враховуючи вищезазначені обставини та право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, суд першої інстанції вирішив усунути перешкоди у користуванні сараєм шляхом знесення самочинного збудованого гаража.

Рішення суду відповідає встановленим в судовому засіданні обставинам та нормам матеріального права.

Відповідач не заперечує, що він до сараю, який закріплений за квартирою АДРЕСА_1 самочинно добудував гараж. Однак апелянт вважає, що оскільки сарай не був предметом договору дарування, тому власником сараю є він, а не позивач, якому він відчужив квартиру.

Однак, ці доводи апеляційної скарги суперечать нормам закону, якими врегульовані ці правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»допоміжні приміщення стають об'єктами спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.

У Рішенні Конституційного Суду України N 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1).

Згідно зі ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Оскільки, сарай відповідно до інвентаризаційних документів на будинок є допоміжним приміщенням цього будинку, тому при набутті права власності на квартиру у цьому будинку набувається особою право власності на допоміжні приміщення, які призначені для обслуговування будинку.

Отже, позивач як власник допоміжного приміщення вправі відповідно до ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності, в тому числі шляхом знесення самочинно збудованих приміщень у випадку порушення його прав.

Зі схеми розташування підсобних приміщень загального користування по АДРЕСА_1 (а.с.7) вбачається, що вказана самочинно збудована прибудова перешкоджає позивачу в доступі до спірного сараю, чим порушує його право користування зазначеним допоміжним приміщенням, а тому наявні передбачені законом підстави для знесення самочинної прибудови.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 вересня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: