Ухвала суду № 26862793, 14.08.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 1-3/2011 Провадження №11/0390/499/2012 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В.В. Категорія: ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Опейди В. О.,

суддів - Матвієнко Н.В., Пазюка О.С.,

за участю прокурора - Плечій О.М.,

засудженої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 травня 2012 року , яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка с.м.т. Летичів Хмельницької області, жителька АДРЕСА_1, з середньою освітою, заміжня, непрацююча, не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на шість місяців.

За правилами ст. 72 КК України, враховано співвідношення покарання з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, і визначено до відбуття ОСОБА_1 шести місяців арешту, який остання фактично відбула.

Зараховано ОСОБА_1 у строк відбуття покарання, період перебування під вартою з 19.10.2011року, що складає 223 дні.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 714 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

За ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1 виправдано у зв'язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні вказаного злочину.

У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 відмовлено.

За ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 виправдано у зв'язку з відсутністю в її діянні складу злочину.

За ч.3 ст.307 КК України ОСОБА_1 виправдано у зв'язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні вказаного злочину.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за проведення по справі портретної експертизи в сумі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 52 коп. в користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309).

У справі вирішено питання щодо речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що 22 травня 2011 року о 09 год. 40 хв. вона, перебуваючи на території продуктового ринку в Хмельницькій області с.м.т. Летичів по вул. Шевченка, скориставшись великим скупченням людей та неуважністю ОСОБА_3, з поліетиленового пакету останньої таємно викрала гаманець, вартістю 30 грн., в якому знаходились кошти в сумі 497 грн. та 3 банківські пластикові картки «ПриватБанку». Після цього, ОСОБА_1, використовуючи викрадену кредитну картку та конверт з пін-кодом, скориставшись банкоматом, що знаходиться в с.м.т. Летичів по вул. 50-річчя Жовтня, 14/5, зняла кошти в сумі 4 187 грн., які витратила на власні потреби, чим завдала потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 4 714 грн.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що 14 травня 2005 року, приблизно о 07 год. 50 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання останньої по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено висушену подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи №347/0880 від 08 червня 2005 року являє наркотичний засіб макова солома (висушена), загальною масою 16 251, 7 грама, і відноситься до особливо великих розмірів, яку підсудна зберігала по місцю свого проживання з метою збуту.

Крім того, 27.03.2008 року в 11 год. 00 хв. вона за попередньою змовою з двома особами, справи щодо яких виділені в окреме провадження, прийшла до ринку, який розміщений по вул. 17 Вересня у м. Ківерці, де відкрито разом з ними заволоділа майном ОСОБА_5, а саме гаманцем вартістю 10 грн. з грішми в сумі 55 грн., які знаходились у сумці потерпілої.

Окрім того, 09.10.2011 року в 09 год. 00 хв., ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на центральному ринку с.м.т. Летичева, таємно викрала із сумки ОСОБА_4 гаманець, вартістю 30 грн., у якому перебували кошти в сумі 940 грн. та три банківських пластикових картки «ПриватБанку», чим завдала потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 970 грн.

Однак обвинувачення за вказаними епізодам в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження.

В поданій апеляції і доповненні до неї прокурор вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неповноти досудового та судового слідства. Зазначає, що рішення суду є недостатньо вмотивованим та судом не в повному обсязі взято до уваги покази свідків. Також висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.307 КК України не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Вважає, що в ході досудового слідства доказів щодо належності наркотичних засобів, виявлених у будинку ОСОБА_1, іншим особам здобуто не було. Не взято до уваги розмір наркотичного засобу, спосіб упакування, поведінка суб'єкта злочину. Просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджену ОСОБА_1 та її захисника, які апеляцію заперечили, а засуджена в судових дебатах і в останньому слові просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку.

Висновок суду про виправдання ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України у зв'язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні даного злочину є обґрунтованим та об'єктивним.

Як вбачається з показань засудженої ОСОБА_1, 14.05.2005 року до неї вранці біля 7 години 30 хвилин приїхали працівники міліції, які ознайомивши її з постановою суду про проведення обшуку в будинку, провели дану слідчу дію, де в присутності понятих у погребі виявили 4 мішки подрібненої речовини коричневого кольору, схожої на макову соломку, а також виявили у дерев'яному хліві електричний пристрій з написом «Фермер». Дані речі працівниками міліції були вилучені та складено відповідний протокол. Про наявність даних мішків у погребі і кому вони можуть належати їй не було відомо, оскільки дане житло їй не належить і крім неї в даному будинку проживають ще особи циганської національності. Крім того, до неї періодично приїжджали родичі, і проживали в даному будинку значний час. Щодо електричного пристрою, то остання стверджує, що бачила його, коли перебиралися в дану хату, і він належить особам, які до них проживали в даному будинку.

Дані показання засудженої є послідовними як в ході досудового слідства так і під час судового розгляду та об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до протоколу обшуку від 14.05.2005 року по місцю проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, працівниками міліції в присутності понятих в погребі даного будинку було вилучено 4 мішки, в яких знаходились макові соломки, пів мішка з подрібненою речовиною рослинного походження та в дерев'яному хліві, що розташований на подвір'ї біля даного будинку вилучено господарську сумку, в якій знаходився металевий циліндричний пристрій для подрібнення з написом «Фермер».

Дані обставини вилучення вищезазначених речей працівниками міліції підтверджуються і показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були очевидцями проведення даної слідчої дії.

Відповідно до висновку експерта № 347/0880 від 08.06.2005 року, надані на експертизу речовини рослинного походження, які були вилучені 14.05.2005 року з приміщення будинку, в якому проживала ОСОБА_1, являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - макову соломку, загальна маса наркотичних засобів макової соломи складає 16251,7 г.

Показання засудженої ОСОБА_1 в тій частині, що в будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, їй не належить, а вона лише там проживає зі своїми дітьми, свекром та братовою, також в даному будинку проживають й інші родичі, які приїжджають до них на тривалий час.

Дане твердження підтверджується оголошеними показаннями свідка ОСОБА_8

З оголошених показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що живе по сусідству з будинком АДРЕСА_2 і йому відомо, що в даному будинку проживала ОСОБА_7, яка виїзджала в Республіку Польщу та продала будинок особам циганської національності. Також він зазначив, що в даний будинок постійно приходять та проживають особи циганської національності.

Відповідно до довідки Волинського обласного бюро технічної інвентаризації житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 зареєстрований у даному закладі на праві приватної власності за ОСОБА_7 на підставі «Договору купівлі-продажу» від 03.05.1962 р. Першої Луцької держнотконтори за р.№ 3-2204.

Разом з тим, аналіз всіх наявних матеріалів справи свідчить про подію злочину, однак ніяким чином не стверджує про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано та підставно виправдав ОСОБА_1 по епізоду незаконного виготовлення, придбання, зберігання наркотичного засобу по місцю свого проживання з метою збуту в особливо великих розмірах.

Доводи прокурора про незаконне виправдання засудженої за ч. 2 ст.185 КК України колегія суддів також вважає безпідставними.

Суд першої інстанції виправдав ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення гаманця у ОСОБА_4, вчиненого повторно, оскільки достовірних та безперечних доказів її винуватості, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, не здобуто. Обвинувачення у вчиненні цього злочину обґрунтовувалось протоколом огляду місця події та протоколом огляду речових доказів, які свідчать лише про подію злочину, однак ніяким чином не стверджують про причетність ОСОБА_1 до вчинення даного злочину.

Зокрема, сама потерпіла ОСОБА_4 під час досудового слідства вказувала, що при купівлі дитячої речі біля прилавку торгової палатки поруч із нею знаходилась молода жінка, з рудим кольором волосся, середнього зросту, однак ствердити, що це була саме ОСОБА_1 вона не може.

Органом досудового слідства, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону не було проведено впізнання потерпілою особи підсудної.

Також суд обґрунтовано не взяв до уваги дані, здобуті в ході пред'явлення для впізнання ОСОБА_1 свідку ОСОБА_14 та визнав їх недопустимими, оскільки при аналізі протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27.10.2011 року встановлено, що дана слідча дія проведена з явними порушеннями вимог ст.174 КПК України.

Суд першої інстанції вірно виправдав ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні таємного викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4, вчиненого повторно, оскільки досліджені судом докази не підтверджують вчинення даного злочину саме ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про особу, яка за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Також судом враховано обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди, а також те, що від дій ОСОБА_1 не настали тяжкі наслідки. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженій ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нового злочину.

Підстав для скасування вироку з врахуванням доводів, зазначених у апеляції, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 28 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді