Ухвала суду № 26862602, 08.08.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0313/796/2012 Головуючий у 1 інстанції:Лях В.І. Провадження № 22-ц/0390/1407/2012 Категорія:27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Данилюк В.А., Овсієнка А.А.

при секретарі -Губарик К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ратнівського районного суду від 27 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ратнівського районного суду від 27 червня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(далі -ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»5727,80 грн. заборгованості за кредитним договором, 214,60 грн. судового збору, а всього разом 5942, 40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Комерційний Банк „Дельта", правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»та ОСОБА_1 було укладено договір №001-02042-131207 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит, шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 2500 грн. Ліміт Кредитної лінії розраховується Банком самостійно, та не може перевищувати загальної суми Кредитної лінії. Відповідачу було відкрито картковий рахунок №26251901721453 в національній валюті-гривні(а.с.6-7).

Відповідно до п.2.1 Договору моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів передбачених Тарифами, за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

Згідно п.3.3 Договору Держатель зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування Рахунку, в розмірі, строки та порядку, визначені Правилами та Тарифами.

Однак, в порушення умов укладеного з банком кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 10.04.2012 року у неї виникла заборгованість в розмірі 5717,80 грн., з яких: 3500 грн. -тіло кредиту, 776,35 -заборгованість по відсотках, 1451, 45 грн. - заборгованість за комісіями, 225 грн.-пені. Кредитна заборгованість ОСОБА_1 підтверджується розрахунком банку (а.с.15).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Апелянтом не надано жодних доказів, які б підтверджували порядок порушення зарахування фінансових зобов'язань споживача. Навпаки, такі доводи апелянта спростовуються умовами надання кредитної картки та тарифами на обслуговування платіжних карток, які особисто підписані позичальником.

Стаття 60 ЦПК України покладає обов'язок на сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянт на підтвердження своїх доводів щодо порушення зарахування фінансових зобов'язань споживача та не з'ясування цієї обставини судом при ухваленні оскаржуваного рішення жодних доказів, які б підтверджували інший розмір такої заборгованості або відсутність такої, не надала.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ратнівського районного суду від 27 червня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: