Ухвала суду № 26862507, 07.08.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0310/537/2012 Провадження №11/0390/510/2012 Головуючий у 1 інстанції:Мосієвич І.В. Категорія:ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач: Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хлапук Л.І.,

суддів - Фідрі О.М., Матата О.В.,

за участю прокурора - Ковальчука О.В.,

захисників засуджених -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4 та захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду від 31 травня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 вчитель фізичного виховання Підгороденської загальноосвітньої школи І -ІІ ступенів, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий,-

засуджений за ч.2 ст . 15, ч.2 ст . 307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності, за ч. 2 ст. 307 КК України - на 6 (шість) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2 (два) місяці з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Зараховано ОСОБА_3 в строк основного покарання його перебування під вартою з 03 грудня 2011 року по 05 грудня 2011 року включно.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, непрацюючий, українець, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, на підставі ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Відбуття покарання постановлено обчислювати з 31 травня 2012 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Стягнуто з засуджених в дохід держави судові витрати за проведення експертиз по 421 (чотириста двадцять одній) грн. 92 коп. з кожного.

Запобіжний захід щодо обох засуджених змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні наступних злочинів.

Так, ОСОБА_3 в листопаді 2011 року в с. Підгородне Любомльського району, попередньо домовившись із легендованою особою - ОСОБА_7 про продаж тому наркотичних засобів та отримавши для цього 100 грн., в у центрі с. Підгородне придбав у невстановленої особи за 75 грн. паперовий згорток з подрібненою висушеною речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку він вважав за марихуану. Переніс її до себе додому зберігав до 27.11.2011 року. А близько 14 години 27 листопада 2011 року в центрі с. Підгородне, збув ОСОБА_7 дану речовину як наркотичний засіб.

Він же, з метою подальшого збуту, попередньо домовившись про це з ОСОБА_6, близько 20 години 02 грудня 2011 року, на вул. Володимирській в м. Ковелі придбав в нього за 75 грн. 2,59 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу, тоді ж переніс його в автомашину ОСОБА_7 та повторно незаконно збув тому за 100 грн.

ОСОБА_6 у серпні 2011 року в м. Ковелі по вул. Грибоєдова, поблизу приватних гаражів, з метою подальшого збуту знайшов рослину коноплі. Обірвав з неї листя, висушив, подрібнив, переробивши в особливо небезпечний наркотичний засіб -2,59 гр. канабісу, який зберігав під дахом гаража. А 02 грудня 2011 року близько 19 години, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, на вул. Володимирській в м. Ковелі безоплатно збув останньому даний канабіс.

В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4, кожен окремо, не оспорюючи кваліфікацій вчинених ОСОБА_3 злочинів, посилаються на невідповідність призначеного покарання особі засудженого, неврахування судом того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю праці та проживання, має на утриманні двох батьків - пенсіонерів та інвалідів. Прохають вирок змінити та призначити ОСОБА_3 більш м'яке покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

В своїй апеляції захисник засудженого ОСОБА_6 -ОСОБА_1 посилається на грубе порушення досудовим слідством права ОСОБА_6 на захист, через не надання йому захисника за призначенням, оскільки обвинувачений не мав коштів для цього. Вважає, що покази ОСОБА_6 на досудовому слідстві здобуті обманним шляхом та не знайшли свого підтвердження в суді. Протокол очної ставки між засудженими, на який послався суд, не підписаний слідчим, відтворення обстановки і обставин події проведено у відсутності понятих. Тому вважає, що дані докази не можуть вважатись допустимими. Просить вирок скасувати, закривши провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи, в своєму запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_1 посилається на зібрання доказів винуватості даного засудженого з дотриманням вимог КПК України та призначення йому справедливого покарання. Просить вирок залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які апеляції даного засудженого та захисника ОСОБА_8 підтримали, а апеляцію захисника засудженого ОСОБА_6 -ОСОБА_1 заперечили, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок повинен бути законним і обґрунтованим тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. А мотивувальна частина обвинувального вироку, у відповідності із ст. 334 КПК України, повинна містити поряд з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, та доказами, на яких ґрунтується висновок суду, ще й мотиви з яких суд відкидає докази представлені самими засудженими в своє виправдання.

Всупереч вищевказаним вимогам закону суд, визнавши ОСОБА_6 винним в незаконному придбанні, зберіганні, виготовленні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, не дослідив в ході судового засідання та не навів у вироку жодного доказу в обґрунтування цього обвинувачення. Не спростував показань самого ОСОБА_6 про не вчинення ним вищевказаних дій.

Обвинувачуючи даного засудженого в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, суд допустив у вироку суперечності.

Так, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він з метою збуту 02.12.2011 року придбав у ОСОБА_6 2, 59 гр. канабісу за 75 грн. В цей же час, ОСОБА_6 вмінено безоплатну передачу ОСОБА_3 вищевказаного наркотичного засобу.

При цьому суд не спростував ні показань ОСОБА_3 про придбання ним за вищевказану суму канабісу у ОСОБА_6, ні показання останнього про те, що подібною угоди між ними не було. Таким чином, дане обвинувачення обґрунтував на суперечливих і сумнівних доказах.

Поклавши в основу вироку показання ОСОБА_6 на досудовому слідстві в явці із зізнанням, при відтворенні обстановки і обставин події про безоплатну передачу ним ОСОБА_3 канабісу, суд не перевірив та не спростував твердження даного засудженого про дачу ним вищевказаних показань під впливом морального та фізичного тиску з боку працівників міліції. А обмежився лише допитом тих осіб, які за словами даного засудженого здійснювали тиск, що явно недостатньо.

Не перевірено та не спростовано твердження ОСОБА_6 про проведення слідчих дій, які покладені в основу обвинувального вироку, з грубим порушенням кримінально-процесуальних норм. Зокрема, не спростовано твердження засудженого про відсутність понятих при відтворенні обстановки і обставин події з ним.

Пославшись на показання засуджених при очній ставці, суд не звернув уваги та не дав оцінки тому, що протокол даної слідчої дії не підписаний слідчим. Не спростував твердження ОСОБА_6 що його показання при відтворенні обстановки і обставин події записані у відповідному протоколі невірно і дана слідча дія проведена у відсутності понятих. При цьому суд фактично проігнорував клопотання ОСОБА_6 та його захисника про визнання доказів, здобутих в ході вищевказаного відтворення та очної ставки недопустимими.

Оскільки обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 побудований на неповно з'ясованих обставинах справи, обґрунтований суперечливими та неперевіреними доказами, він підлягає до скасування, а справа -направленню на новий судовий розгляд.

Так як обвинувачення ОСОБА_3 тісно пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_6 і окремо розглянуте бути не може, вирок і щодо нього підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

В його ході необхідно повно і всебічно дослідити обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_6 злочинів, перевірити показання засуджених, посилання ОСОБА_6 на здобуття доказів в ході досудового слідства за допомогою недозволених методів допиту, звернути увагу на законність слідчих дій, проведених в його ході, допустимість зібраних доказів, на які посилається обвинувачення, усунути суперечності в показаннях засуджених. В залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_3 інкримінованих злочинів, та винести вирок у відповідності з вимогами ст.ст. 323, 334 КПК України.

Так як засудженим змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою вироком, який скасовується апеляційною інстанцією, дані особи не являють собою підвищеної суспільної небезпеки, мають постійне місце проживання, не ухилялись від досудового слідства та суду, колегія суддів вважає, що їм слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти негайно.

Що стосується доводів адвоката ОСОБА_1 про порушення права ОСОБА_6 на захист в ході досудового слідства, то вони не знайшли свого ствердження і є голослівними. Перед допитом даного засудженого в якості підозрюваного, пред'явлення йому обвинувачення, ОСОБА_6 було роз'яснено його права у відповідності зі ст. ст. 140, 142 КПК України, в тім числі мати захисника, найнявши його самостійно або через родичів, чи користуватися послугами захисника за призначенням органами досудового слідства. Даний засуджений вирішив захищатися сам, при цьому не посилався на відмову від захисту через своє безгрошів'я. Його захист в суді здійснював найнятий ним адвокат.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палити -

у х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4 та захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Любомльського районного суду від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти негайно.

Головуючий Хлапук Л.І.

Судді Фідря О.М.

Матат О.В.