Постанова № 26861744, 28.09.2012, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа 0312/2159/2012

Провадження 1/0312/251/2012

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2012 року м.Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Ушакова М.М.,

за участю: секретаря Лубаєвської Л.В.,

прокурора Васьовчика І.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, підприємець, не судимий, проживає в м. Нововолинську Шахтарський мікрорайон 10/9,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 11 квітня 2011 року, біля 21 години 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки 7НК»транзитний номер SK 04750, рухаючись автодорогою сполученням «Ковель-Жовква»в районі 74 км+700м, що на вул. Дорошенка м. Нововолинськ, в напрямку м. Володимир-Волинський, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, маючи обєктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_5 на проїзній частині, який рухався у попутному з ним напрямку, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і допустив наїзд на останнього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав наступні тілесні ушкодження: множинна, поєднана травма тіла, відкрита черепно-мозкова травма, травми лицевого черепу, деформація голови в боковому напрямку, забита рана в лівій лобно-скроневій ділянці, забита рана в лівій скроневій ділянці, множинні осаднення шкіри на обличчі, крововиливи в мякі тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в ділянках проекцій шкірних ран, крововиливи в скроневі мязи, множинні переломи кісток склепіння, основи та лицевого черепу зі зміщенням в боковому напрямку, забиття головного мозку, вогнищеві крововиливи під мякими мозковими оболонками мозочка, набряк головного мозку, травма грудної клітки та живота, забита рана в ділянці живота зліва в над клубовій ділянці, полосовидні осаднення на животі зліва та спереду, переломи ребер справа 2- 10 по умовній задній пахвовій лінії, наявність в плевральних порожнинах до 1 літрів рідкої крові, малокрівя артеріального русла міокарду, травма верхніх кінцівок, множинні осаднення шкіри на тильних поверхнях обох кистей рук, травма нижніх кінцівок, відкритий косий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням на межі середньої та верхньої третин з наявністю шкірної рани по задньо-внутрішній поверхні гомілки, осаднення шкіри в ділянках проекцій обох колінних суглобів. Смерть гр. ОСОБА_5 наступила внаслідок важкої відкритої черепно-мозкової травми з множинними переломами кісток мозкового та лицевого черепа з пошкодженням головного мозку. Враховуючи локалізацію, множинність, поєднаність та важкість травми і те, що смерть гр. ОСОБА_5 наступила на місці ДТП, виявлені тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

В прямому причинному звязку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_4, наступних пунктів правил дорожнього руху України:

-п. 2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

-п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Необережні дії ОСОБА_4, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, досудовим слідством кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

В попередньому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_1 заявили суду клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду. Своє клопотання обґрунтовували тим, що під час досудового слідства було грубо порушено норми кримінально-процесуального закону, право обвинуваченого на захист, чим було істотно порушено становище обвинуваченого.

Зокрема у клопотанні зазначається, що під час досудового слідства слідчий неодноразово безпідставно відмовляв в задоволенні клопотань захисника, які він заявляв під час проведення досудового слідства у даній справі.

Так, зокрема, 11 липня 2012 року слідчим було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання захисника у звязку із наявністю суперечностей при визначенні тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_5

Крім того, 11 липня 2012 року слідчим відмовлено в задоволенні клопотання захисника про призначення повторної комплексної судово-медичної транспортно-трасологічної експертизи, вказуючи у клопотанні на необґрунтованість такої відмови.

Також зазначає, що невмотивованими є також дві постанови слідчого від 12 липня 2012 року про відмову в задоволенні клопотань захисника.

Крім того, у клопотанні обвинуваченого про направлення справи на додаткове розслідування зазначається, що під час досудового слідства у даній кримінальній справі слідчий порушив право на захист обвинуваченого ОСОБА_4 про що свідчить відсутність відповіді слідчого на заявлене при виконанні вимог ст. 218 КПК України клопотання про закриття кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України, що унеможливлює судовий розгляд кримінальної справи, а тому просили кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України направити прокурору для організації додаткового розслідування.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, зокрема прокурора Васьовчика І.В., потерпілу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які заперечили, щодо направлення кримінальної справи на додаткове розслідування та пояснили, що досудове слідство по справі проведено повно і права обвинуваченого ОСОБА_4 не порушено, а ті порушення, які допустив слідчий можна усунути під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. статті 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Згідно розяснень, які містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005р. №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо було порушено вимоги КПК про обов'язковість пред'явлення матеріалів розслідування для ознайомлення, а також у випадку коли при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист.

Так, відповідно до частини 1 статті 218 КПК України про закінчення досудового слідства повідомляється обвинувачений, з розясненням права ознайомитися з усіма матеріалами кримінальної справи, як особисто так і з допомогою захисника, про що складається відповідний протокол. Згідно з частиною 2 статті 218 КПК України при ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений має право заявляти клопотання, в тому числі і про закриття кримінальної справи, а відповідно до статті 221 КПК України слідчий зобовязаний вирішити заявлені обвинуваченим та його захисником клопотання, в тому числі і клопотання про закриття кримінальної справи, склавши мотивовану постанову, яку повинен оголосити обвинуваченому і його захисникові.

В судовому засіданні встановлено, що зазначених вимог кримінально-процесуального закону слідчий при ознайомленні обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника з матеріалами справи не дотримався, оскільки у матеріалах кримінальної справи відсутні дані про виконання слідчим зазначених вимог кримінально-процесуального закону стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи на стадії досудового слідства обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_1 заявили клопотання про закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України за відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину (т. 2 а.с. 204).

Однак, на порушення вимог ст. 221 КПК України матеріали кримінальної справи не містять постанови слідчого, щодо вирішення заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_1 клопотання про закриття кримінальної справи із формулюванням рішення слідчого та його підпису, як і не містять даних про ознайомлення обвинуваченого і його захисника з цією постановою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при проведенні досудового слідства у даній кримінальній справі слідчим було допущено порушення вимог статей 218-221 КПК України про обов'язковість пред'явлення обвинуваченому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення. Ці порушення є істотними та такими, що призвели до ущемлення прав обвинуваченого ОСОБА_4, а саме його права на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, права заявляти клопотання та права на вирішення заявлених ним клопотань під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, права на оскарження постанови слідчого про відмову у задоволенні заявленого клопотання, що в свою чергу призвело до порушення його права на захист.

Отже, враховуючи, що при ознайомлені з матеріалами кримінальної справи обвинувачений та його захисник мають право заявляти клопотання про доповнення досудового слідства, про зміну кваліфікації злочину і закриття справи, і розвязання зазначених клопотань згідно із ст. 221 КПК України належить лише до компетенції слідчого, тому допущенні досудовим слідством вказані вище порушення норм статей 218-221 КПК України не можуть бути усунені судом в судовому засіданні. А оскільки вказані порушення є істотними, тому без усунення вказаних порушень кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 статті 286 КК України не може бути призначена до судового розгляду, а підлягає направленню до прокуратури Волинської області для організації додаткового розслідування.

Керуючись ст. 246, 244 КПК України, суд,-

постановив:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України направити до прокуратури Волинської області для проведення додаткового розслідування.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Волинської області.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков