Ухвала суду № 26860482, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-6132/10/2170

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.за участю секретаря Ісько Я.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікада" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікада" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні та просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001321702/0 від 11.10.2010 року про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7104,11 грн. та застосування 14208,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 11 березня 2011 року позов був задоволений частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001321702/0 від 11.10.2010 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Рікада" податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 7032,59 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 14065,18 грн. у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено .

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги , постанову суду 1-ої інстанції щодо правильності застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги , апеляційний суд вважає ,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин:

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Рікада" є юридичною особою, платником податків . ДПІ у м. Херсоні проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Рікада" за період з 22.10.2008 року по 30.06.2010 року та складено акт №4257/23-5/36130639 від 04.10.2010 року , яким у тому числі встановлено порушення ТОВ "Рікада" : - п.4.1 ст.4, п5.9 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50 149,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 50 149,00 грн.;

- пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.07 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого: завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму 116 366,00 грн.;занижено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року на суму 99 725,00 грн.;занижено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 8 689,00 грн. (рядок 26 декларації за червень 2010 року).

- ст. 15 , абз. 1 ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" № 56-93 від 20.05.93р., пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р № 2181-ІІІ, в результаті чого не подано розрахунок комунального податку за 4 квартал 2008 року;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.12 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7104,11 грн., у тому числі: за січень 2009 року в сумі 7032,59 грн.; за січень 2010 року в сумі 71,52 грн.;

- пп."б" п.19.2 ст.19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями) відповідно до якої встановлено не в повному обсязі відображено відомості про доходи, нараховані (виплачені) на користь платників податку, а також сум утриманого податку.

ДПІ дійшла до висновку про те, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна є з її боку відчуженням такого майна.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні за порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , а саме: в січні 2009 року занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 7032,59 грн., у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування та не включення його до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку при проведенні операцій з рухомим майном. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001321702/0 від 11.10.2010 року про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7104, 11 грн.. та застосування 14208 грн. 22 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно із ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність, як вклад до статутного капіталу.

Згідно пункту 12.1 статті 12 Закону № 889, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889 (15%). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з оподатковуваних доходів відмінних від заробітної плати з джерелом їх походження з України є податковий агент (абз. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону № 889).

Пунктом 1.15 статті 1 Закону № 889 встановлено, що податковим агентом є юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно, надано фізичним особам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 корпоративні права.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України від 22 травня 2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб". Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами.

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334) інвестиція це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів (пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334). Згідно із статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого майна є з її боку відчуженням такого майна.

Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) нерухомого майна, регламентується ст. 11 Закону № 889. Згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" операції з внесення платником додатку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , що позивач в цьому випадку не виступав податковим агентом фізичних осіб -інвесторів , а подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм підпункту 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (підпункт 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889) при здійсненні платником податку зазначеної операції. За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889). Та,що згідно з нормами Закону № 889 вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто, є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно п.п. 4.4.1.п.4.4. ст.4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року ( в ред. від 01.04.2003 року) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно п.д) п/п 4.4.2 п.4.2. ст.4 Закону №2181-ІІІ не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , що є підстави для задоволення позову частково, оскільки вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (грошей) до статутного фонду юридичної особи -резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, а такий вклад (внесок) до статутного фонду господарського товариства оцінюються з посиланням на п. 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» як придбання корпоративного права, а не як дохід; а позивач не оскаржує рішення ДПІ в частині заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 71 грн. 59 коп. та застосування штрафної санкції в розмірі 200 %.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та в цілому вірно дана правова оцінка, постановлені судові рішення суду першої інстанції викладені достатньо повно, та є вірними по-суті.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем та відповідачем фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: