Постанова № 26858434, 22.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.12 Справа № 5015/2889/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Филистин А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Просперітет" б/н від 29.08.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2012 р. (повне рішення складено 21.08.2012р.)

у справі № 5015/2889/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс",

м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Просперітет", м. Львів

про стягнення 156 172,80 грн.

за участю представників:

від позивача -Приходько Л.В. -представник;

від відповідача -не з'явився.

Представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Просперітет".

Скаржник не скористався правом участі в судовому засіданні 22.10.2012р., передбаченому ст.ст. 22, 28 ГПК України, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Відтак, клопотання скаржника (вхідний номер канцелярії суду № 6704 від 22.10.2012р.) про відкладення розгляду справи апеляційним господарським судом відхилене, оскільки воно документально не обґрунтоване.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2012 року у цій справі, суддя Король М.Р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітет" на користь Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" 112 193,24 грн. основного боргу, 26 028,80 грн. штрафу та 2764,44 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Просперітет", подало апеляційну скаргу, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2012р. у справі № 5015/2889/12 у частині стягнення з ТзОВ «ВКФ «Просперітет»суми штрафу у розмірі 26 028,80 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, зокрема, що рішення суду є не обґрунтованим, та не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс", подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2012р. у справі № 5015/2889/12 без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Просперітет" залишити без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2012р., зокрема, прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2012р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р., зокрема, відкладено розгляд справи на 22.10.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої вимоги, доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство „Автомобільна компанія „Укртранс" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОСПЕРІТЕТ" про стягнення 127 193,24 грн. основного боргу та 26 028,80 грн. штрафу.

У процесі розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог № 394 від 16.08.2012р. (вхідний номер канцелярії Господарського суду Львівської області № 18025/12 від 16.08.2012р.) (а.с. 22-23), у якій позивач зазначив, що після подання позову відповідач частково оплатив кошти по акту №78 від 31.08.2011 р. в розмірі 15 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 112 193,24 грн. боргу та 26 028,80 грн. штрафу.

23 червня 2010 року між ТОВ ВКФ «Просперітет»(Замовник) та ВАТ „АК „Укртранс" (Виконавець) було укладено Договір № 73 перевезення сипучих будівельних вантажів (надалі - Договір) (а.с. 4-6).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, зокрема, що Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж (сипучі будівельні матеріали) до пункту призначення та віддати його особі, яка має право одержання вантажу (Одержувачеві), а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 1.4. Договору вартість послуг за виконаний об'єм робіт розраховується із розрахунку вартості 1 тонна*км роботи погодинно, за 1 км пробігу або за 1 т перевезеного вантажу згідно додатку. Оплата послуг за виконаний об'єм робіт проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку або акту виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 73 позивачем було надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим відбитками їхніх печаток Актом № 78 від 31.08.2011р. про надання послуг, згідно Договору № 73 від 14.08.2010р. (надалі -Акт № 78) (а.с. 7).

Відповідно до п. 3. Акту № 78 Замовник оплачує послуги Перевізника згідно умов Договору. Сума оплати складає 130 144,00 грн. (Сто тридцять тисяч сто сорок чотири гривні 00 копійок). В тому числі ПДВ 20% - 21 690,67 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості послуг по перевезенню належним чином не виконав, оплативши отримані послуги частково, в результаті чого у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 156 172,80 грн.

16 листопада 2011 року позивач звернувся до відповідача з Претензією № 1 Про сплату заборгованості за автомобільні перевезення у сумі 143 193,24 грн. та штрафних санкцій 33 594,40 грн. (а.с. 8).

У вищевказаній Претензії № 1 вказано, зокрема, що на підставі Договору № 73 сторонами були підписані акти виконаних робіт: № 67 від 31.07.2010р. на суму 37 828,00 грн. та № 78 від 31.08.2010р. на суму 130 144,00 грн. Строк оплати за вищевказаними актами вже сплинув, тому загальна заборгованість за надані послуги по перевезенню вантажів перед ПАТ «АК «Укртранс»становить 143 193,24 грн. Також встановлено, що відповідно до п. 2.2.4. Договору № 73 замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 20 % від вартості наданої послуги, що складає 33 594,40 грн.: по акту № 67 від 31.07.2010р. -37 828,00 грн. * 0,2 = 7565,60 грн.; по акту № 78 від 31.08.2010р. -130 144,00 грн. * 0,2 = 26 028,80 грн.

21 листопада 2011 року ТзОВ ВКФ «Просперітет»дало відповідь на претензію № 1 (а.с. 9), в якій вказало, зокрема, що підтверджує заборгованість в сумі 143 193 (сто сорок три тисячі сто дев'яносто три) гривні 24 копійки і гарантує погашення боргу до 25 грудня 2011 року.

Часткова оплата відповідачем за надані послуги перевезення, зокрема, у сумі 17 950,76 грн. (2 950,76 грн. -08.06.2011р., 10 000,00 грн. -05.07.2012р. та 5 000,00 грн. -10.07.2012р.), не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно протягом 3-х (трьох) банківських днів після підписання Акту виконаних робіт проводити оплату на розрахунковий рахунок або в касу Виконавця за транспортне обслуговування.

Згідно з п. 2.2.5. Договору № 73 у разі прострочення платежів за транспортне обслуговування більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.2.2.4. Договору, Замовник оплачує Виконавцю штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати послуг, тому позивачем, відповідно до умов Договору № 73, нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 26 028,80 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами у даному випадку є Договір № 73 перевезення сипучих будівельних вантажів від 23 червня 2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ч. 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 909 ЦК України встановлено, зокрема, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У відповідності до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, зокрема, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, оплативши отримані послуги частково, не подав належних та допустимих доказів сплати решти боргу у сумі 112 193,24 грн.

За таких обставин та з урахуванням строку оплати, передбаченого в п.п. 1.4, 2.2.4 Договору (протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку або акту виконаних робіт) вимога позивача про стягнення з відповідача 112 193,24 грн. заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу є обґрунтованою, заявленою у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами та правомірно стягнута судом першої інстанції.

Статтею 549 ЦК України передбачено, зокрема, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У звязку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань у строки, передбачені договором перевезення сипучих будівельних вантажів від 23.06.2010р. позивачем на підставі п. 2.2.4. та п. 2.2.5. Договору № 73 правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості наданої послуги, розмір якого складає 26 028,80 грн. Апеляційна інстанція, дослідивши наявні у справі матеріали, вважає, що сума штрафу відповідає як нормам законодавства, так і умовам укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2012р. у справі № 5015/2889/12 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на Товариствао з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Просперітет".

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повне рішення складено 29.10.2012 року

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.