Постанова № 26857422, 26.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року справа №2а-3707/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Губської Л.В., Сіваченка І.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Тараненко О.Г. - за довір. від 17.10.2012 року

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД

2. Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 03.09.2012 року

у справі № 2а-3707/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД

до відповідача Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.04.2011 року №0000322310 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 340208 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85052 грн.; від 21.04.2011 року № 0000362310 про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 176194 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44048 грн. 50 коп.; та від 22.04.2011 № 0000201710 про визначення податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 7453 грн. 12 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1863 грн. 28 коп. (з урахуванням уточнень) (т. 6 - а.с. 209).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі № 2а-3707/11/1270 (суддя Петросян К.Є.) позовна заява задоволена частково: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 22.04.2011 року № 0000201710 про визначення податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 9316 грн. 40 коп., в задоволені іншої частини позовної заяви відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду в частині відмови в задоволені позовної заяви та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на неправомірність висновку про завищення ТОВ «Хіммонтаж» валових витрат по операціях з ПП «Ангелон» на суму 483095 грн., ПП «Харвест-2008» на суму 17146 грн., ПП «Укрфінес» на суму 4334 грн., оскільки вважає, що, хоча первинні документи, на підставі яких позивач сформував валові витрати, від імені цих підприємств складені не уповноваженою особою, але така обставина не є підставою для висновку про нікчемність угод, укладених з такими контрагентами.

Зазначає, що акт документальної невиїзної позапланової перевірки від 26.01.2011 №55/231-21814741 з питань дотримання ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, підписаним від імені ПП «Ангелон» особою, не уповноваженою здійснювати поставку товарів (робіт, послуг) та складати податкові накладні, не може, також, бути належним доказом порушення позивачем вимог законодавства, оскільки зазначений акт не має преюдиційного значення.

Наполягає на неправомірності застосування судом першої інстанції у спірних правовідносинах вироку Алчевського міського суду від 29.11.2011 року у кримінальній справі за обвинуваченням головного бухгалтера ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД ОСОБА_4, оскільки, як зазначає позивач, вирок стосується обвинувачення посадової особи за злочин, вчинений в іншому періоді - у 2008 році, тоді як перевірка здійснювалась відповідачем за 2009 рік.

Зазначає, що всі підприємства - контрагенти позивача прийняли до виконання правочини, укладені з позивачем, оскільки виконали свої обов'язки за цими правочинами та прийняли виконання від позивача, тому, як вважає позивач, якщо навіть документи від імені підприємств підписані не їх директорами, а іншими особами, які були директорами фактично допущені до вчинення дій від імені підприємств, то дії цих осіб створюють для підприємств цивільні права та обов'язки з моменту вчинення правочинів з всіма наслідками для оподаткування цих операцій.

На думку позивача, висновок експерта №1103 від 10.12.2010 не може бути підставою для висновків акту перевірки, оскільки він не відповідає вимогам ст.84 ПК України: експертиза проведена не за рішенням керівника відповідача, і з експертним висновком №1103 від 10.12.2010 позивач не ознайомлений.

Вважає неправомірними висновки акту перевірки в частині завищення валових витрат позивача за договорами оренди з ПП «Вісмут» та ТОВ "Донстройтранс", оскільки понесені позивачем витрати у зв'язку з орендою транспортних засобів у ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс», повністю відповідають нормам закону, позивач здійснив оплату ПП «Вісмут» у повному обсязі, чого не оспорює і Алчевська ОДПІ, і орендовані машини і механізми були використані позивачем для здійснення своєї господарської діяльності - ремонтно-будівельних робіт.

Вказує на те, що судом першої інстанції не досліджувались договори, які визнані нікчемними, і у зв'язку з виконанням яких у позивача виникли валові витрати та податковий кредит; первинні документи про виконання зобов'язань за цими договорами, не досліджувався факт виконання підрядних робіт, використання отриманих позивачем робіт та послуг у господарській діяльності.

Відповідачем, також, подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовної заяви та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до абзацу «б» п.1 Порядку безкоштовної видачі молока та інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці від 16.12.1987 року не допускається оплата молока грошима, заміна його іншими товарами та продуктами, крім рівноцінних.

При наданні працедавцем харчування найманим працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, вартість такого харчування включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується за ставкою згідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірним оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги позивача, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила.

В основу податкових повідомлень - рішень, які оскаржувались, покладений акт від 28.04.2011 року № 646/231/21814741 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД інкримінувались порушення:

- п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.4, п.п.8.3.7 п.8.3 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 340208 грн., в тому числі по періодах: півріччя 2009 року - 35590 грн., три квартали 2009 року - 76305 грн., 2009 рік - 216282 грн., 1 квартал 2010 року - 23057 грн., півріччя 2010 року - 122837 грн., три квартали 2010 року - 123924 грн., рік 2010 - 123926 грн.

- п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 176194 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік - 77398 грн. (квітень-43 грн., травень - 43 грн., червень - 44 грн., серпень - 9 грн., вересень - 122 грн., жовтень - 910 грн., листопад - 35347 грн., грудень - 40880 грн.), 2010 рік - 98796 грн. (січень - 46 грн., лютий - 6932 грн., березень - 11603 грн., квітень - 37856 грн., травень - 42059 грн., червень - 46 грн., липень - 46 грн., серпень 47 грн., вересень - 46 грн., жовтень - 46 грн., листопад - 46 грн., грудень - 23 грн.).

- абзацу «б» п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, абзацу «а» п.17.2 ст.17, абзацу «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 7453,12 грн., у тому числі за період: 2009 рік - 2227,80 грн., 2010 рік - 5225,32 грн.

На підставі акту перевірки Алчевською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.04.2011 року №0000322310 про визначення ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 340208,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85052,00 грн.; № 0000362310 про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 176194,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44048,50 грн.; та від 22.04.2011року № 0000201710 про визначення позивачу податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 7453,12 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1863,28 грн. (т.1 а.с.54-58).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, позивач та відповідач в апеляційних скаргах вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такі висновки частково правомірними, апеляційну скаргу позивача такою, що задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу відповідача підлягаючу задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість на час спірних взаємовідносин був визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно пункту 1 якої поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинною на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Порядок заповнення податкових накладних затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, ззареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037.

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

За правилами п.18 цього Порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції. Одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, у 2009 році ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з ПП «Ангелон» були укладені договори оренди машин та механізмів (т.1 а.с. 125-165).

На виконання зазначених договорів ПП «Ангелон» було виписано податкові накладні (т.2 а.с.8-15, т.4 а.с.178-185).

За отримані послуги оренди позивач сплатив ПП «Ангелон» грошові кошти шляхом перерахування на банківський рахунок.

Крім того, позивачем було укладено з ПП «Ангелон» договір на виконання підрядних робіт №1 від 14.01.2009 року (т.4 а.с.209-210).

На виконані роботи ПП «Ангелон» виписані податкові накладні №277 від 30.06.2009 та №432 від 30.10.2009 року (т.2 а.с.13, 15).

Також, між позивачем та ПП «Ангелон» мали місце взаємовідносини щодо купівлі спецодягу згідно податкової накладної від 16.03.2010 року (т.1 а.с.167).

Алчевською ОДПІ з 25.01.2011 року по 26.01.2011 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої було складено акт №55/231-21814741 від 26.01.2011 (т.6 а.с.1-10).

Під час перевірки досліджено взаємовідносини ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з ПП «Ангелон» та встановлено порушення ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Ангелон», і які було складено особою, не уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (робіт, послуг) та складати податкові накладні, у тому числі по періодам: травень 2009 року - 7885 грн., червень 2009 року - 20698 грн., липень 2009 року - 17956 грн., серпень 2009 року - 13830 грн., вересень 2009 року - 398 грн., жовтень 2009 року - 34973 грн.

У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції на підставі пояснень представника позивача встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки №55/231-21814741 від 26.01.2011, ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД були винесені податкові повідомлення-рішення, які до теперішнього часу позивачем у судовому порядку не оскаржені.

Тобто, на час розгляду справи судом першої інстанції та на час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції наявні порушення ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлені під час перевірки та відображені в акті перевірки від 26.01.2011 року.

Крім того, вироком Алчевського міського суду Луганської області від 29.11.2011 у справі №1-338/11 за обвинуваченням ОСОБА_4, зокрема, встановлено, що у 2008-2009 роках ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Ангелон», яке мало ліцензію на виконання будівельних робіт, і з яким були укладені договори субпідряду на виконання будівельно-ремонтних робіт на ВАТ «Алчевськкокс», де підприємство виконувало роботи по договорам підряду. Директор ПП «Ангелон» ОСОБА_5 в своїх поясненнях в ході досудового слідства пояснив, що бухгалтерію за усною домовленістю вела жінка за ім'ям "ОСОБА_2", на протязі 2008-2009 років він періодично за проханням ОСОБА_2 підписував деякі документи ПП «Ангелон», хоча сам до діяльності підприємства в цей період ніякого відношення не мав.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, внаслідок завищення валових витрат ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД, задекларованих в порушення п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1, п.11.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не нараховано та не сплачено в бюджет суму 968589 грн.

Висновком судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в бухгалтерських та податкових документах ПП «Ангелон» виконано не ОСОБА_5, а іншою особою; зображення підписів ОСОБА_5 на документах з реквізитами ПП «Ангелон» нанесені з виконанням факсиміле підпису (т.5 а.с.64-65).

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, у спірних правовідносинах ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД включив до складу валових витрат всі затрати по зазначеним операціям, а саме: півріччя 2009 року - 142915 грн., три квартали 2009 року - 303835 грн., 2009 рік - 478700 грн., крім того, позивач отримав від ПП «Ангелон» податкову накладну від 16.03.2010 року № 243 на загальну суму 5274 грн., у тому числі ПДВ - 879 грн. (спецодяг), яка також була підписана ОСОБА_5

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про завищення ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД податкового кредиту з ПДВ у розмірі 96619 грн., у тому числі за результатами документальної невиїзної перевірки (акт №55/231-21814741 від 26.01.2011 року) - 95740 грн. та за результатами перевірки (акт від 28.04.2011 року № 646/231/21814741) - 879 грн., у тому числі по періодам: березень 2010 року - 879 грн.

Щодо висновку суду першої інстанції про завищення валових витрат у розмірі 17146 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік - 17145 грн. (4 квартал 2009 року - 17145 грн.), а також завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 3429 грн., у тому числі по періодам: листопад 2009 року - 3429 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з ПП «Харвест-2008», колегія суддів враховує наступне.

Між ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД та ПП «Харвест-2008» були укладені договори купівлі-продажу будівельних матеріалів, спецодягу, які до матеріалів справи не надані у зв'язку із їх втратою.

На виконання зазначених договорів ПП «Харвест-2008» були виписані податкові накладні №1181 від 04.11.2009 року та №1182 від 17.11.2009 року, отримано видаткові накладні від 04.11.2009 року № РН-0001492 та від 17.11.2009 року№ РН-0001493 (т.1 а.с.105-106).

Спірні податкові накладні складено директором ОСОБА_7

Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 3.10.2011 у кримінальній справі №1-643/2011 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) встановлено, що ОСОБА_7, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, створив суб'єкт підприємницької діяльності в організаційно-правовій формі ПП «Харвест-2008» з метою прикриття незаконної діяльності, а саме надання послуг іншим суб'єктам господарювання по документальному оформленню безтоварних операцій з метою мінімалізації ними податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, після чого передав статутні та реєстраційні документи, печатку підприємства невстановленій особі для здійснення незаконної діяльності, внаслідок чого державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 189375 грн. (т.5 а.с.62-63).

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі №2а/1270/3783/2012 за позовом прокурора м.Алчевськ в інтересах держави в особі Алчевської ОДПІ до ПП «Харвест-2008», Державного реєстратора Алчевської міської ради про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, установчі документи ПП «Харвест-2008» визнано недійсними з моменту державної реєстрації (т. 5 - а.с. 66 - 67).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стосовно висновку суду першої інстанції про правомірність висновку відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 4334 грн., в тому числі по періодам: 2009 рік - 4334 грн. (4 квартал 2009 року - 4334 грн.); податкового кредиту з ПДВ - 867 грн., в тому числі у жовтні 2009 року по взаємовідносинам ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з ПП «Укрфінес», колегія суддів враховує наступне.

Згідно податкових накладних № 536 та № 538 від 01.10.2009 року, позивач придбав у ПП «Укрфінес» спецодяг (т.1 а.с.101-104).

Податкові накладні підписані директором Белоусовою О.Г.

Згідно документів, наданим до перевірки Алчевським відділом податкової міліції, особа, яка значиться директором ПП «Укрфінес» - Белоусова О.Г. ніякого відношення до зазначеного підприємства не має, відповідні договори з ПП «Укрфінес» позивачем до матеріалів справи, також, не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів ввважає правомірним висновок суду першої інстанції про доведеність факту, що у господарських операціях з ПП «Ангелон», ПП «Харвест-2008» та ПП «Укрфінес» на стороні продавця діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності і тому включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку - продавця.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід позивача про помилковість та недоведеність висновку суду першої інстанції про порушення ТОМ «Хіммонтаж» вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс», з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, між ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД та ПП «Вісмут» були укладені договори підряду № 2 від 30.04.2010 року, № 2 від 30.11.2009 року, № 1 від 02.11.2009 року на виконання робіт, з ТОВ «Донстройтранс» - договір підряду №1 від 01.04.2010 року, з ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс» - договори оренди транспортних засобів (т.6 а.с. 15 - 20, 21 - 22, 23-38, 41-62).

Як встановлено відповідачем під час перевірки та підтверджено у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції, всі транспортні засоби, які надавались ПП «Всімут» та ТОВ «Донстройтранс» в оренду ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД, за даними Алчевського відділу ДАІ є власністю громадянина ОСОБА_8, який є директором ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД (т.6 а.с.102-103).

Позивачем не надані суду докази укладення договорів оренди між громадянином ОСОБА_8 та ПП «Вісмут» і ТОВ «Донстройтранс».

З аналізу контрактів підряду ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД з ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс», які приєднані до матеріалів справи, вбачається, що вони не містять статті (пункти), які б обумовлювали право підрядника задіяти до виконання зазначених робіт субпідрядників або інших найманих працівників, позивачем не надані, також, додаткові угоди до цих контрактів, які б обумовлювали право підрядника ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс» задіяти до виконання зазначених робіт субпідрядників або інших найманих робітників.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг у ПП «Вісмут» та ТОВ «Донстройтранс».

Колегія суддів не приймає до уваги довід позивача щодо того, що вирок Алчевського міського суду від 29.11.2011 року у кримінальній справі за обвинуваченням головного бухгалтера ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД не має доказового значення - вироком встановлена вина головного бухгалтера у неправильному визначенні сум податкового кредиту ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД по взаємовідносинам з ПП «Ангелон» за інший період часу - з березня по грудень 2008 року, оскільки, як вбачається з зазначеного вироку, у ньому надана правова оцінка фінансово-господарським відносинам позивача з ПП «Ангелон» в 2008-2009 роках та перевірка від 28.04.2011 року проведена за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, тобто, періоди, досліджені у вироку та під час перевірки частково співпадають (т. 5 - а.с. 64 - 65).

Щодо доводів відповідача стосовно правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 7453 грн. 12 коп. та застосування штрафних (фінансових санкцій в сумі 1863 грн. 28 коп., колегія суддів враховує наступне.

Як зазначалось раніше, за результатами перевірки податковим органом встановлені випадки надання працівникам ТОВ «Хіммонтаж» ЛТД компенсації грошовими коштами замість надання безоплатного харчування (молока), передбаченого законодавством.

Підпунктом 4.2.9 «б» п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятком, передбаченим п.4.3 цієї статті), зокрема у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Згідно п.п.4.3.14 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, вартість безоплатного харчування, яке надається працедавцем платнику податку відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію в порядку визначеному законодавством. У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Хімічні речовини, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти, затверджено Переліком хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР «Перелік хімічних речовин, по роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів» від 04.11.1987 року №4430-87, а постановою Держкомпраці СРСР і президії ВЦРПС «Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці» від 16.12.87 №731/П-13 затверджено порядок його видачі працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці.

Відповідно до абз. «б» п. 1 Порядку безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці від 16.12.1987 року № 731/П-13 не допускається оплата молока грошима, заміна його іншими товарами та продуктами (крім рівноцінних: кефіром, простоквашею тощо). При наданні працедавцем харчування найманим працівникам за умов, які не відповідають вищенаведеним нормам законодавства, вартість такого харчування включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому постанова суду про задоволення позовної заяви в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.04.2011 № 0000201710 про визначення податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 7453 грн. 12 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1863 грн. 28 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовної заяви у повному обсязі.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 1, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі № 2а-3707/11/1270 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі № 2а-3707/11/1270 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі № 2а-3707/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.04.2011 року №0000322310 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 340208 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85052 грн.; від 21.04.2011 року № 0000362310 про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 176194 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44048 грн. 50 коп.; та від 22.04.2011 № 0000201710 про визначення податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 7453 грн. 12 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1863 грн. 28 коп. - скасувати.

В задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммонтаж» ЛТД до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.04.2011 року №0000322310 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 340208 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 85052 грн.; від 21.04.2011 року № 0000362310 про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 176194 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44048 грн. 50 коп.; та від 22.04.2011 № 0000201710 про визначення податкових зобов'язань з доходів фізичних осіб в сумі 7453 грн. 12 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1863 грн. 28 коп. - відмовити.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.10.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 31.10.2012 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Л.В.Губська

І.В.Сіваченко