Постанова № 26857018, 24.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.12 Справа № 5015/5438/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ясіновській А.,

з участю представників:

від позивача: з'явився,

від відповідача: з'явився,

від третьої особи: з'явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев", м.Львів від 19.07.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року,

суддя Матвіїв Р.І., у справі за №5015/5438/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев", м. Львів

до відповідача : Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м.,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2012р. відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев" про визнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, які були створені внаслідок виконання ТзОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006 року.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача необґрунтовані, оскільки ним здійснювалася реконструкція орендованих приміщень і відсутні докази того, що внаслідок здійсненої ним реконструкції була створена нова річ. При цьому суд зазначив, що умови договору оренди, укладеного між позивачем та Управлінням комунального майна Львівської міської ради не передбачали виникнення права власності у позивача внаслідок реконструкції орендованого приміщення.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю та визнання за ним право власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, котрі були створені внаслідок виконання ТзОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006 року.

Скаржник зазначає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Львівської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, невірно застосував норми матеріального права, які підлягали до застосування та порушив норми процесуального права. Зокрема апелянт вважає, що відсутність в договорі оренди умов щодо виникнення права власності на орендоване майно не свідчить про відсутність підстав щодо застосування положень ст.778 ЦК України, так як серед умов договору відсутні положення щодо неможливості виникнення права спільної часткової власності на об'єкт оренди. На думку скаржника невірними є висновок суду, що в контексті ст.778 ЦК України, право власності в орендаря може виникнути виключно на ті поліпшення, які можливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди, а також те, що проведення

орендарем реконструкції приміщення не є підставою для визнання права власності на

орендоване нерухоме майно. Безпідставним є відхилення місцевим господарським судом висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що покращення, які зроблені позивачем внаслідок реконструкції орендованих нежитлових приміщень, є невід'ємними і їх відокремлення є неможливими з технічної точки зору. При цьому, внаслідок проведених позивачем робіт, збільшилася площа орендованого приміщення та значно підвищилася вартість об'єкта оренди, що на думку експертів, свідчить про те, що внаслідок реконструкції створено нову річ.

У відзиві на апеляційну скаргу від 13.08.2012 р. (вх. №5214 від 13.08.2012р.) Львівська міська рада доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 6 березня 2006 року між Управління комунального майна Львівської міської ради (за договором оренди -орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев»(за текстом договору оренди -орендар) було укладено договір оренди № Г-4145-6 нерухомого майна (далі за текстом -договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди, орендодавець на підставі наказу управління комунального майна від 21.02.2006 року № 9-А передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, загальною площею 150,5 кв.м., позначені на технічному плані індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX (також іменується -об'єкт оренди).

Скаржник надані йому в платне строкове користування приміщення отримав на підставі акту приймання-передачі від 10.03.2006 року вих. № 02, яким підтверджувалося, що орендоване приміщення знаходиться у незадовільному технічному стані та розташоване у двох рівнях: 1-й поверх -66,1 кв.м., підвал -84,4 кв.м.

З метою використання взятих в оренду нежитлових приміщень, скаржник звернувся до Управління комунального майна Львівської міської ради з листом від 09.08.2006 року № 17 про надання дозволу на проведення ремонтних робіт з реконструкцією.

23 серпня 2006 року листом № 2-10631/12 Управління комунального майна Львівської міської ради погодилося на проведення реконструкції об'єкта оренди за умови дотримання вимог чинного законодавства України та отримання дозволу у Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради.

6 березня 2007 року було складено акт № 13 обстеження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, яке перебувало в оренді в товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев». 4 липня 2007 року Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження № 541 «Про реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху та підвалу на вул. Краківській, 5 під кафе», яким за результатами розгляду листа товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев», враховуючи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.07.2006 року № 843, а також лист Управління комунального майна Львівської міської ради від 28.08.2006 року № 2-10631/12 було: затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол № 11 від 24.04.2007 року § 22); надано дозвіл завершити самовільно розпочату реконструкцію нежитлових приміщень першого та підвального поверхів загальною площею 151,9 кв.м. у будинку № 5 на вул. Краківській з пристосуванням під кафе згідно з поданим ескізним проектом.

Проведення позивачем реконструкції погоджувалось Інспекцією архітектурно-будівельного контролю (№ 2-14006/20 від 30.10.2006 року), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист № 2-6090/2401 від 15.03.2007 року), головним державним санітарним лікарем Галицького району м. Львова (лист № 894/05 від 23.04.2007 року), Галицьким РВ м. Львова ГУ МНС України (лист № 1/319 від 25.04.2007 року), Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (№ 04/1291 від 23.05.2007 року). Дані обставини проведення скаржником реконструкції та поліпшення об'єкта оренди частково були предметом дослідження в рамках господарської справи №31/45 (31/59; 19/398), не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції постановляючи рішення у справі виходив з того, що умовами договору оренди не передбачено можливості виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення. Право власності в орендаря може виникнути виключно на ті поліпшення, які можливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди. При цьому, проведення орендарем реконструкції приміщення не є підставою для визнання права власності на орендоване нерухоме майно.

Проте, з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця, яка з вищенаведених доказів була надана позивачеві(орендарю).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п. 13.4. договору оренди його сторони погодили, що у всіх випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Системний аналіз тексту договору оренди від 06.03.2006 року № Г-4145-6 не дає підстав стверджувати, що його сторони погодили в ньому такі умови, котрі б перешкоджали поширенню на спірні правовідносини положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в частині набуття орендарем права власності на нову річ, створену в результаті поліпшення орендованого майна, за умови, що таке поліпшення було здійснене за згодою орендодавця.

З іншого боку, згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Цивільний Кодекс України не дає визначення поняття нової речі, а з'ясування даного питання віднесено до спеціальних знань.

8 травня 2012 року експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок № 4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи по справі, яким встановлено, що:

1) визначити фактичну, а також ринкову вартість робіт та матеріалів, понесену ТзОВ «Інтер-Лев», м. Львів, при проведенні реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 151,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX не надається можливим, оскільки експертами не досліджувався об'єкт дослідження до проведення реконструкції, а також в процесі виконання робіт по реконструкції, тому неможливо визначити достовірно види прихованих робіт та їх обсяг;

2) визначити оціночну вартість нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, станом на 06.03.2006 року та станом на травень 2007 року не надається можливим. Експертами визначається вартість нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, станом на час проведення дослідження. Дійсна вартість нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, в технічному стані, який був до проведеної реконструкції, станом на час проведення експертизи складає 1 045 708,00 грн. з урахуванням ПДВ. Дійсна вартість нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, після проведеної реконструкції станом на час проведення експертизи складає 4 069 167,00 грн. з врахуванням ПДВ. Вартість невід'ємних поліпшень, проведених ТзОВ «Інтер-Лев», м. Львів, у загальній вартості майна -нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX -становить 3 023 459,00 грн.;

3) роботи по реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, проведені із дотриманням вимог будівельних норм, які є обов'язковими при введені в експлуатацію вказаних приміщень. Площа нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, після проведеної реконструкції збільшилась на 1,4 кв.м. Внаслідок здійснених робіт ТзОВ «Інтер-Лев», м. Львів, по реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, позначені на технічному плані цифрами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, створено нову річ.

Для роз'яснення питань висновку № 4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи, що виникли під час слухання справи допитаний в судовому засіданні судовий експерт Сеник Н.В., яка підтвердила дані висновку та надала мотивований висновок (який долучено до матеріалів справи) щодо поставлених питань, за яким вбачається, що площа спірних приміщень змінилася внаслідок проведення робіт з реконструкції, а саме перепланувань приміщень, демонтажу внутрішніх стін і перегородок. Внаслідок проведення реконструкції, зміни техніко-економічних показників: геометричні розміри площі, об'єми та функціональне призначення створено нову річ.

Висновок від 8 травня 2012 року за № 4572 комісійної судової будівельно-технічної експертизи та письмовий висновок експерта даний ним в судовому засіданні суд приймає до уваги, оскільки останній узгоджується із встановленими обставинами по справі та зібраними доказами.

Так, при передачі спірного приміщення в оренду позивачеві, власником майна у 2005 році з метою створення передумов для здачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5 (загальна площа: 150,5 кв.м., з яких підвал -84,4 кв.м.; 1-й поверх -66,1 кв.м.), Управлінням комунального майна Львівської міської ради (правонаступник -Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) було замовлено незалежну оцінку вищезгаданого об'єкта нерухомості. Як це підтверджується звітом про незалежну оцінку майна (затверджений наказом Управління комунального майна від 15.12.2005 року № 731-е), зокрема висновком про вартість майна, а також паспортом-сертифікатом об'єкта експертної оцінки (нерухомості), станом на 01.11.2005 року приміщення, що становили собою об'єкт оцінки, не використовувались. Оптимальне використання -торгове (1-й поверх) та складське (підвал). Технічний стан приміщень -частково незадовільний (середньозважений фізичний знос становив 41%, у тому числі: фундаментів -50%, стін та перегородок -45%, покриття та колон - 40%, покрівлі -30%, підлоги -30%, отворів (вікна, двері) -40%, оздоблення -30%, внутрішньої сантехніки, електричних пристроїв -50%, інше -45%), що підтверджувало необхідність проведення реконструкції для використання приміщення за призначенням.

Прийняття компетентними органами в наступному та надання 4 липня 2007 року Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради розпорядження № 541 «Про реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху та підвалу на вул. Краківській, 5 під кафе», яким за результатами розгляду листа товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Лев», враховуючи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.07.2006 року № 843, а також лист Управління комунального майна Львівської міської ради від 28.08.2006 року № 2-10631/12 було: затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол № 11 від 24.04.2007 року § 22); надано дозвіл завершити самовільно розпочату реконструкцію нежитлових приміщень першого та підвального поверхів загальною площею 151,9 кв.м. у будинку № 5 на вул. Краківській з пристосуванням під кафе згідно з поданим ескізним проектом підтверджує те, що власник орендованого майна не заперечував проти такого об'єму проведення реконструкції, в результаті чого за висновком судової експертизи і була створена нова річ.

Стосовно висновків суду першої інстанції на те, що виходячи з положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 зазначеного Кодексу, суд зазначає, що у відповідності з ч. 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. У відповідності з п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення», відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

За таких обставин, враховуючи висновки експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, зважаючи на наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок виконання ремонтно-будівельних робіт та реконструкції (поліпшення) об'єкта оренди було змінено його функціональне призначення та здійснено невід'ємні поліпшення, тобто створено нову річ з новими властивостями, якісними та технічними характеристиками, вартість якої істотно перевищує вартість попередньої речі.

З огляду на викладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд неповно дослідив усі обставини справи, та відповідно прийшов до невірного висновку про безпідставність вимог позивача, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на викладені вище обставини справи, апеляційний суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції, а також витрат за проведення судової експертизи, в порядку ст.49 ГПК України, віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев" частково задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012 року у справі 5015/5438/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев" задоволити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев" (79054, м.Львів, вул..С.Петлюри,2а, код ЄДРПОУ 19165376) право власності на 672/1000 (шістсот сімдесят дві тисячних) нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, які створені внаслідок виконання ТзОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006 року.

Судові витрат за розгляд справи в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції, а також витрат за проведення судової експертизи віднести на товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер-Лев".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2012р.