Постанова № 26853138, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.10.12 місто Севастополь Справа №2а-1883/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання -Олійник С.О.,

за участю сторін:

позивача -ОСОБА_1, паспорт серії АР № НОМЕР_1, виданий 17.02.1998,

представника позивача -ОСОБА_2, довіреність № 1225 від 13.08.2012,

представника відповідача -Бойко Ірина Валеріївна, довіреність № 44/9/10-039 від 15.03.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2012, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби № 0011880172 від 02.07.2012 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91335,00 грн., з яких: за основним платежем - 73068,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18267,00 грн. та № 0011890172 від 02.07.2012 про визначення грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб у розмірі 10389,75 грн., з яких: за основним платежем -8311,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -2077,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю та невідповідністю фактичним обставинам справи висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача № 20/3961/17-227/НОМЕР_3 від 27.06.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.08.2012 відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою суду від 20.08.2012 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судових засіданнях позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 05.06.2012 по 21.06.2012 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя, відповідно до наказів Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 21.05.2012 № 462 та від 15.06.2012 № 604, проведено планову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, про що складено акт № 20/3961/17-227/НОМЕР_3 від 27.06.2012.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем: пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що виразилося у заниженні податку на додану вартість, нарахованого до сплати на суму 73068,00 грн. та зменшення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість на суму 195472,00 грн.; статті 177 Податкового кодексу України, а саме - заниження валових доходів у 2011 році на суму 50000,00 грн., що виразилось в заниженні податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік на суму 8311,80 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0011880172 від 02.07.2012 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91335,00 грн., з яких: за основним платежем - 73068,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18267,00 грн., та № 0011890172 від 02.07.2012 про визначення грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб у розмірі 10389,75 грн., з яких: за основним платежем -8311,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -2077,95 грн.

Як вбачається з вказаного акту, у ході перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, а саме -оптову торгівлю паливом.

При звірці сум, зазначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість в розділі «Податкові зобов'язання»база оподаткування операцій з продажу товарів (податкове зобов'язання) визначена на підставі представлених до перевірки податкових накладних, витратних накладних, виписок банку та інше у відповідності до статті 188 Податкового кодексу України. Перевіркою, згідно з наданими документами, не встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

При звірці сум, відображених в податкових деклараціях з податку на додану вартість в розділі «Податковий кредит»за період, що перевірявся, і за даними документальної перевірки, на підставі представлених до перевірки документів, встановлені розбіжності.

Зокрема, у ході перевірки, з урахуванням наявної інформації, встановлено, що позивач мав взаємовідносини з чотирма суб'єктами підприємницької діяльності, відносно яких отримана інформація про наявність ознак фіктивності, чи актів перевірок, якими угоди визнані недійсними на загальну суму взаємовідносин 4,62 млн.грн., у тому числі сума податку на додану вартість складає 770,7 тис.грн.. Сума взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»»- 447,08 тис.грн. (акт від 16.11.2011 № 494/23-325/37031516).

У ході вивчення та аналізу матеріалів, отриманих від інших податкових державних інспекцій (акти про визнання нікчемності господарської діяльності), які складені за місцем обліку контрагентів-постачальників, щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»»за квітень 2011 року, відповідачем встановлено, що отриманий акт № 1779/23-4/30325632 від 15.08.2011 не містить у собі повної та якісної доказової бази, оскільки висновки про нікчемність ґрунтуються виключно на результатах аналізу даних декларацій.

З метою якісного відпрацювання діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з зазначеним контрагентом, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби на адресу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ, на обліку якої перебуває сумнівний контрагент-постачальник, були направлені листи з вимогою доопрацювання доказової бази для визнання угод недійсними. Але, про результати доопрацювання на час закінчення перевірки повідомлено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»»(Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 020225.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Строк дії договору -до 31.12.2011 (пункт 6.1 договору).

У ході перевірки встановлено, що на виконання умов договору директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»»ОСОБА_5 на поставку товару виписані видаткові накладні та рахунки-фактури за квітень 2011 року. Транспортування пального здійснювалось за рахунок та автотранспортом позивача. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар здійснювались у безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту квітня 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки № 20/3961/17-227/НОМЕР_3 від 27.06.2012, висновок про заниження податку на додану вартість, нарахованого до сплати, на суму 73068,00 грн. та зменшення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість на суму 195472,00 грн. зроблений відповідачем на підставі даних акту перевірки № 569/22-6/30325632 від 08.05.2012, в якому зазначено: «до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, службовою запискою ВПМДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 26.10.2011 № 2600/7/26-01-3 передано копію заключення почеркознавчого дослідження № 62/04-362 від 12.10.2011 спеціаліста - начальника сектора з техніко- криміналістичного забезпечення роботи Бабушкінського РВ ДМУ НДЕКЦ при ГУМУС України в Дніпропетровської обл. Згідно зазначеного заключення на дослідження надано копії податкових, видаткових накладних, специфікацій червня 2011 року. В якості порівняльного матеріалу на дослідження надано зразки підписку ОСОБА_5. Згідно висновку зазначеного заключення, підписи від імені ОСОБА_5 виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.».

Таким чином, на думку Державної податкової інспекції у Ленінському районі Державної податкової служби, податкові накладні від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»»за червень 2011 року складені з порушенням пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 та включені до податкового кредиту червня 2011 року позивача у порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 завищено податковий кредит за червень 2011 року у сумі 268540,39 грн.

Крім цього, податковий орган в акті перевірки робить висновок про те, що визнання нікчемними правочинів за червень 2011 року, укладених з позивачем, не містить у собі повної та якісної доказової бази, висновки про нікчемність ґрунтуються виключено на результатах аналізу даних декларації та потребують доопрацювання. Згідно з первинними документами оплата за відвантажений товар підприємцем ОСОБА_1 була здійснена з розрахункового рахунку у повному обсязі. Також наявний договір постачання нафтопродуктів, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»», підпис на якому не ставиться під сумнів та надані до перевірки товарно-транспортні накладені, що підтверджують постачання товару. Вказані факти свідчать про можливість реального здійснення операції та можуть бути підставою для віднесення наведених сум до валових витрат.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом не приймаються до уваги висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 20/3961/17-227/НОМЕР_3 від 27.06.2012, про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, на адресу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби надійшов лист Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Державної податкової служби № 9718/7/22-6 від 17.05.201, яким повідомлено про неможливість проведення зустрічної звірки даних Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсарвіс»»з питань взаємовідносин з фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 Додатково повідомлено, що акт документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсарвіс»»з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період травень, червень 2011 року № 569/22-6/30325632 від 08.05.2012 прикріплено до бази АІС «Аудит», дані якого і були використані під час перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Зокрема, у вказаному акті перевірки контрагента позивача зазначено, що до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська службовою запискою ВПМДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська від 26.10.2011 № 2600/7/26-01-3 передано копію заключення почеркознавчого дослідження № 62/04-362 від 12.10.2011 спеціаліста - начальника сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Бабушкінського РВ ДМУ НДЕКЦ при ГУМУС України в Дніпропетровської області. Згідно з вказаним заключенням на дослідження надано копії податкових, видаткових накладних, специфікацій червня 2011 року. В якості порівняльного матеріалу на дослідження надано зразки підписку ОСОБА_5. Відповідно до висновку зазначеного заключення, підписи від імені ОСОБА_5 виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Але, які саме податкові та видаткові накладні червня 2011 року були предметом дослідження спеціаліста, в акті перевірки Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська не зазначено, висновок почеркознавчого дослідження № 62/04-362 від 12.10.2011 під час проведення перевірки позивача Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби не досліджувався.

Також, з акту перевірки № 569/22-6/30325632 від 08.05.2012 вбачається, що фактично предметом перевірки була перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсарвіс»»вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з іншим суб'єктом господарювання, а саме - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім Пива».

Крім цього, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що він з квітня 2011 року працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»». 01.04.2011 він дійсно уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір поставки нафтопродуктів № 020225, підтвердив реальність господарських операцій за цим договором. Також показав, що особисто підписував видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні у червні 2011 року за вказаним договором. Про проведення почеркознавчої експертизи за цими документами йому нічого не відомо, зразки підпису у нього не відбирались, з висновком спеціаліста ознайомлений не був.

Висновок спеціаліста сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 62/04-151 від 06.07.2012, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_5 у договорі поставки нафтопродуктів № 020225 від 01.04.2011, витратних накладних, рахунках-фактурах та податкових накладних за квітень-липень 2011 року виконані не ОСОБА_5 не приймаються судом до уваги, оскільки він не був предметом дослідження під час проведення перевірки ані позивача у справі, ані його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»». Більш того, він зроблений після прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, законність яких є предметом розгляду даної справи.

Також, суд вважає необхідним звернути увагу, що згідно з висновком Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби, викладеним в довідці № 8508/543/17-227/НОМЕР_3 від 25.10.2011, про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків -Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ізолітелектромашсервіс»», їх реальності та повноти відображення в обліку за період - червень 2011 року, підтверджено факт здійснення господарських операцій, відповідність первинних документів нормам діючого законодавства -документи підписувались уповноваженою на те особою, зміст операцій, що зафіксовані в документах, відповідають реальним обставинам.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача паспортів якості товару та/або сертифікатів відповідності заводу-виробника не беруться судом до уваги, оскільки вказане не було предметом дослідження під час перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового законодавства у 2011 році та не було підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість, нарахованого до сплати, на суму 73068,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0011880172 від 02.07.2012, у зв'язку з чим адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо правомірності визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік податковим повідомленням-рішенням № 0011890172 від 02.07.2012, суд зазначає наступне.

У ході перевірки встановлено, що валовий дохід підприємця ОСОБА_1 в період перевірки визначався по представленим до перевірки банківським випискам та книзі форми № 10, складався з виручки від реалізації палива та виручки від інших видів діяльності. Згідно з даними перевірки, у 2011 році виручка позивачем отримувалась від реалізації товарів (палива) безготівковим шляхом та за готівку з використанням РРО.

Зокрема, перевіркою встановлено, що у січні 2011 року на рахунок підприємця ОСОБА_1 надішли грошові кошти від Приватного підприємства «Омар»за паливо, відвантажене у грудні 2010 року у сумі 60000,00 грн. з податком на додану вартість. Підприємцем ці кошти помилково не були відображені у валових доходах 2011 року (податкові зобов'язання з податку на додану вартість були відображені у грудні 2010 року) у порушення пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

Вказані факти фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не заперечуються, але правова позиція позивача ґрунтується на тому, що датою виникнення податкового зобов'язання позивача за вказаною господарською операцією, згідно з пунктом 187.2 статті 187 Податкового кодексу України, стала дата відвантаження товару, тобто -17.12.2010. У зв'язку з цим прибуток від вказаної операції був відображений у податковій звітності за 2010 рік та податок з доходів фізичних осіб був сплачений у грудні 2010 року.

У судовому засіданні встановлено, що 17.12.2010 позивачем Приватному підприємству «Омар»було відвантажене дизельне паливо у кількості 40805 літрів на загальну суму 289715,50 грн., що підтверджується рахунком № 688 від 17.12.2010, накладною № 660 від 17.12.2010 та податковою накладною № 689 від 17.12.2010. Вказана операція внесена позивачем до Книги обліку доходів та витрат форми № 10.

Згідно з карткою рахунка позивача за січень 2011 року, 06.01.2011 на рахунок позивача перераховані грошові кошти від Приватного підприємства «Омар» за паливо, відвантажене у грудні 2010 року, у сумі 60000,00 грн.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Проте, позивачем помилково не враховано, що положення статті 187 Податкового кодексу України стосуються виключно порядку визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (Розділ V. Податок на додану вартість.), а не податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі-підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в тому числі відсотки банку); виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів та пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності протягом звітного податкового періоду.

Оскільки грошові кошти надійшли на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 06.01.2011, то за правилами пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України необхідно було включити цю суму до загального оподатковуваного доходу 2011 року.

Правомірність визначення доходу у цій сумі позивачем у 2010 році перевіркою, проведеною за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, встановити неможливо, оскільки 2010 рік не входив до періоду, що охоплювався перевіркою, за результатами якої складений акт № 20/3961/17-227/НОМЕР_3 від 27.06.2012.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність визначення Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням № 0011890172 від 02.07.2012, а, отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, виходячи з системного аналізу правових норм, фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що судовий збір у розмірі 2146,00 грн. був сплачений позивачем за подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011880172 від 02.07.2012, яке визнано судом протиправним, він підлягає поверненню позивачу у повному обсязі. Разом з тим, підлягає стягненню з позивача судовий збір за подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011890172 від 02.07.2012, у скасуванні якого судом відмовлено, у розмірі 107,30 грн.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби № 0011880172 від 02.07.2012 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91335,00 грн., з яких: за основним платежем - 73068,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -18267,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби у місті Севастополі повернути з Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень тридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя підпис О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 16 жовтня 2012 року.

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Прохорчук