Постанова № 26852781, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2012 року № 2а-14678/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомПідприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»доКиївської регіональної митниціпровизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року № 201,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»до Київської регіональної митниці про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року № 201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №201 не може вважатись законним, оскільки штрафні санкції можуть бути застосовані лише за порушення податкового законодавства. В даному випадку, за твердженням позивача, факт порушення ним порядку оподаткування лікарських засобів «Ідеос», «Бодимарин»та «Гінсомін», встановлений актом перевірки №н/20/11/100000000/21568905 від 13.05.2011р, спростований постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2011р. у справі № 2а-9376/11/2670, що набрало законної сили. Вказаним судовим рішенням було скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011р. № 127 про визначення позивачу суми основної суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій, а відтак підстави для збільшення штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення -рішення за неіснуюче порушення відсутні.

В судовому засіданні уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги та просив прийняти рішення по справі, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 27.09.2011 №201.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував. Письмові заперечення на позов суду не подав.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2012 р. не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у передбаченому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 № 1730 (який втратив чинність на підставі Постанови КМ України № 775 від 22.08.2012, однак діяв на момент виникнення спірних правовідносин), Київською регіональною митницею проведено позапланову документальну перевірку дотримання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Фалбі»законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів:

- вітамінно-мінеральних препаратів «Гінсомін»та «Бодимарин»за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями;

- ліків для людей «Ідеос»за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями.

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт № н/20/11/100000000/21568905 від 13 травня 2011 року, відповідно до якого було виявлено порушення позивачем Закону України «Про митний тариф України», що полягало у невірному декларуванням позивачем коду товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»за кодом УКТ ЗЕД 3004 50 10 00 (ставка мита - 0%) як лікарських засобів. Вказане порушення, за висновком митного органу, призвело до несплати позивачем податкових зобов'язань з ввізного мита у розмірі 13 992,93 грн. та ПДВ у розмірі 2 798,59 грн.

За результатами перевірки відповідачем згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 та абз. 2 підпункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 17 491,16 грн., в тому числі за основним платежем - 13 992,93 грн., за штрафними санкціями - 3 498,23 грн.

Податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 16 червня 2011 року № 127 було оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За результатами розгляду такого адміністративного позову Окружним адміністративним судом м. Києва 21 липня 2012 року прийнято постанову у справі № 2а-9376/11/267, якою визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми "Р" від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»податкових зобов'язань на загальну суму 17 491,16 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року зазначена постанова суду першої інстанції була залишена без змін, а відтак у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили.

Згодом, у вересні 2011 року на адресу позивача разом із супровідним листом від 27.09.2011 року №40/7-23/12319 від Київської регіональної митниці надійшло податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №201, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 та абз. 3,4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № н/20/11/100000000/21568905 від 13 травня 2005 року застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 3 498,23 грн.

Вказане рішення є предметом спору у даній справі.

Фактично, даним податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2011 року №201 відповідач здійснив донарахування штрафних санкцій у розмірі 3 498,23 грн., що із урахуванням розміру штрафних санкцій, визначених за ППР №127 від 16.06.2011 року, загалом складає 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно абз. 3, 4 вказаної норми при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з супровідного листа Київської регіональної митниці від 27.09.2011 р. № 40/7-23/12319, яким направлено спірне рішення, підставою донарахування позивачу штрафних санкцій стало те, що в 2011 році на адресу ТОВ «Фалбі»Київською обласною митницею вже було надіслано податкове повідомлення-рішення № 51 від 05.05.2011 р. за підсумками Акту невиїзної документальної перевірки від 12.04.2011р. № н/22/11/125000000/21568905. Тому розмір штрафних санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішення від 16.06.2011 р. № 127, повинен обраховуватись на підставі норм абзаців 3 та 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (а.с. 11).

Враховуючи викладене, позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. № 201 на збільшену суму штрафних санкцій у розмірі 3 489,23 грн.

Як зазначалося вище, спірне податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. № 201 прийняте на підставі Акту перевірки № н/20/11/100000000/21568905 від 13 травня 2005 року, яким виявлено порушення позивачем Закону України «Про митний тариф України», що полягало у невірному декларуванням коду товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»за кодом УКТ ЗЕД 3004 50 10 00.

В той же час, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 9376/11/2670 позов ПІІ у формі ТОВ «Фалбі»задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування ПІІ у формі ТОВ «Фалбі»податкових зобов'язань у розмірі 17 491,16 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 9376/11/2670 було залишено без змін.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 9376/11/2670, якою встановлено неправомірність визначення контролюючим органом податкових зобов'язань у розмірі 17 491,16 грн., набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 9376/11/2670, позивачем при декларуванні товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін» за перевіряємий період вимоги Закону України «Про митний тариф України» не порушені.

Відтак, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі абз. 3,4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 3 498,23 грн. згідно спірного рішення є також протиправним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що відповідач діяв всупереч принципам законодавства та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного рішення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 201 від 27.09.2011 року прийняте всупереч нормам ч.3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» № 201 від 27 вересня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.