Рішення № 26852627, 23.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.12 Справа № 27/5014/2407/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровеньківська нафтобаза-2004", м.Ровеньки Луганської області

до Державного підприємства „Укрдонбасекологія", м.Свердловськ Луганської області

про стягнення заборгованості за договором №26/09 від 26.09.2011 в сумі 182002 грн. 65 коп., пені в сумі 13899 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 4472 грн. 78 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 364 грн. 01 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -представник за довіреністю Хомутянський А.М., довіреність №1 від 01.01.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №26/09 від 26.09.2011 в сумі 182002 грн. 65 коп., пені в сумі 13899 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 4472 грн. 78 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 364 грн. 01 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14830220 місцезнаходженням відповідача є: вул.К.Лібкнехта, б.18А, м.Свердловськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ровеньківська нафтобаза-2004" (постачальник, позивач) та Державним підприємством „Укрдонбасекологія" (замовник, відповідач) 25.01.2012 був укладений договір №26/09 про закупівлю товарів (на підставі конкурсних торгів) (далі -договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити замовнику товари, а замовник -прийняти і оплатити такі товари, а саме: бензин А-95, бензин А-80, дизпаливо (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування.

В п.3.1 договору сторони передбачили, що сума договору складає з ПДВ 1422200 грн. 00 коп.

Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється впродовж тридцяти календарних днів з моменту поставки, у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Постачальник передає у власність замовника товар на умовах DDP (948812, Україна, Луганська область, м.Свердловськ, вул.Карла Лібкнехта, 18А, ДП „Укрдонбасекологія") (п.5.1).

У відповідності до п.6.1 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно п.7.3 договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

На виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №02380 від 11.10.2011 та №02379 від 11.10.2011 на загальну суму 182002 грн. 65 коп., в т.ч. ПДВ (а.с.16).

Отриманий товар відповідач своєчасно не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 182002 грн. 65 коп., за стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір №26/09 від 26.09.2011, який був укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.4.3 договору сторони визначили строк оплати товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки, який відповідачем не дотриманий.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними №02380 від 11.10.2011 та №02379 від 11.10.2011 (а.с.16), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємст, довіреністю №9 від 03.10.2011 (а.с.17).

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору №26/09, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором №26/09 від 26.09.2011 в сумі 182002 грн. 65 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк поставлений товар не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.3 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 10.11.2011 по 10.05.2012 в сумі 13899 грн. 54 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Правомірно позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 10.11.2011 по 03.09.2012 в сумі 4472 грн. 78 коп., які і підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованої позивачем суми інфляційних за період з листопада 2011 року по липень 2012 року 364 грн. 01 коп., то суд вважає вказану вимогу обґрунтованою частково в сумі 360 грн. 35 коп., згідно наступного розрахунку: 182002,65 (сума заборгованості)х1,001х1,002х1,002х1,002х1,003х1,00х0,997х0,997х0,998 (помісячний індекс інфляції з листопада 2011 року по липень 2012 року)=182363,00 (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції); 182363-182002,65=360 грн. 35 коп. (інфляційні нарахування).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.10.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровеньківська нафтобаза-2004" до Державного підприємства „Укрдонбасекологія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Укрдонбасекологія", вул.К.Лібкнехта, б.18А, м.Свердловськ Луганської області, код 20161768, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ровеньківська нафтобаза-2004", вул.Вигонна, б.2, м.Ровеньки Луганської області, код 32842161 заборгованість у сумі 182002 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 360 грн. 35 коп., 3% річних у сумі 4472 грн. 78 коп., пеню у сумі 13899 грн. 54 коп., судовий збір у сумі 2007 грн. 35 коп., видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 29.10.2012.

Суддя С.С. Єжова