Постанова № 26852514, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2012 року 15:58 № 2а-11185/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Костенка Д.А. , Донця В.А., при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку проскасування постанови про накладення санкції та розпорядження за участю представників сторін:

від позивача, Кузьменко С. О., довіреність № 02, від 01.07.12 р.;

від відповідача, Вакуленко О. Ю., довіреність № 100/4887/НК, від 12.04.12 р.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна", (надалі -позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, (надалі -відповідач), з урахуванням об"єднаних позовних вимог, про скасування постанови про накладення санкції та розпорядження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2010 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 р. постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2010 р. залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2012 року у справі №К-42909/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна" (надалі -позивач) до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі -відповідач) про скасування постанови про накладення санкції та розпорядження частково задоволено касаційну скаргу відповідача, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2010 р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 р. у справі №2а-8449/10/2670 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2012 р. справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приймаючи оскаржувані постанову та розпорядження, відповідач не прийняв до уваги той факт, що згідно з п. 2 ч.1 ст. 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України своєю постановою від 18.12.09 р. відкликав ліцензію АКБ "Східно-Європейський банк" та ініціював процедуру ліквідації. Позивач звертав увагу суду на те, що він не має змоги вплинути на процедуру та строки ліквідації банку, у тому числі, на терміни погашення заборгованості по договірних зобов'язаннях, а тому, відповідачем прийнято оскаржувані рішення необгрунтовано, без врахування обставин, що унеможливлюють виконання оскаржуваного розпорядження, зокрема, факту банкрутства банку та знаходження його у процедурі ліквідації. За таких обставин ТОВ "КУА "Піоглобал Україна" не мало можливості саме у термін до 22.03.2010 р. привести активи ВДПІФ "Преміум-фонд індексний" у відповідність до вимог абз. 2 ч.15 ст. 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечувала, зазначаючи, що оскаржувана постанова №303-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.05.10 р. винесена саме за невиконання вимог розпорядження від 26.01.2010 р. №26-ДМ. Представник відповідача також звертала увагу суду на те, що сам факт порушення вимог аб. 2 ч.15 ст. 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", відносно якого виносились розпорядження від 26.01.2010 р. №26-ДМ та від 19.05.2010 р. №290-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери, позивачем не оспорюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

10.12.2009 р. уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято Розпорядження №1024-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким встановлено порушення ТОВ "КУА "Піоглобал Україна" вимог абз.2 ч.15 ст.4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" в частині розміщення в грошових коштах та на банківських депозитних рахунках більше, ніж 50 відсотків загальної вартості активів ВДПІФ "Преміум-фонд індексний", при цьому, більше ніж 10% загальної вартості активів фонду розміщено в зобов'язаннях одного банку.

Листом від 14.01.2010 р. №03 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про продовження терміну виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 10.12.2009 р. №1024-ДМ.

Розпорядженням від 26.01.2010 р. №26-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери, (надалі -Розпорядження №26-ДМ), продовжено термін виконання розпорядження №1024-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери до 22.03.2010 р. та зобов"язано у термін до 23.03.2010 р. письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.

24.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача з листом від 22.03.2010 р. №124/1, в якому, у зв'язку з неможливістю виконати Розпорядження №26-ДМ, просив продовжити термін виконання даного розпорядження.

Листом №13/03/4521 від 25.03.2010 р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні клопотання щодо продовження терміну виконання Розпорядження №26-ДМ, у зв'язку з тим, що дане клопотання надійшло відповідачу після спливу терміну на виконання та терміну про повідомлення про виконання Розпорядження №26-ДМ.

28.04.2010 р. відповідачем складено Акт про правопорушення на ринку цінних паперів №108-ДМ.

19.05.2010 р. уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнята постанова №303-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, (надалі -Постанова №303-ДМ), згідно якої, за невиконання вимог розпорядження від 26.01.2010 р. №26-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери на ТОВ "КУА "Піоглобал Україна" накладено санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Суд звертає увагу, що Розпорядження №26-ДМ, за невиконання вимог якого винесена Постанова №303-ДМ, позивачем не оскаржувалось.

Також 19.05.2010 р. уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №290-ДМ (надалі -Розпорядження №290-ДМ), яким зобов'язано ТОВ "КУА "Піоглобал Україна" у термін до 19.11.2010 р. усунути порушення законодавства про цінні папери , а саме, привести активи ВДПІФ "Преміум-фонд індексний" у відповідність до вимог абз.2 ч.15 ст.4 Закону та письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження до 22.11.2010 р.

Судом встановлено, що 13.11.2009 р. між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк", як банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна", яке діє в інтересах Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Преміум-фонд Індексний", як вкладником, укладено Договір банківського вкладу №09/2009 (надалі -Договір №09/2009), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває вкладний рахунок для акумуляції тимчасово вільних грошових коштів вкладника.

Відповідно до абз. 2 ч.15 ст. 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", диверсифікованим ІСІ забороняється: тримати в грошових коштах, на банківських депозитних рахунках, в ощадних (депозитних) сертифікатах та банківських металах більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів ІСІ, при цьому не більш як 10 відсотків загальної вартості активів ІСІ в зобов'язаннях одного банку.

Вказана вимога до діяльності диверсифікованих ІСІ є імперативною і має дотримуватися протягом всієї діяльності диверсифікованих ІСІ. Виконання вказаних вимог не може бути поставлене в залежність від наявності вини особи в їх дотриманні.

Відповідно до Положення про порядок подання інформації компанією з управління активами про результати діяльності інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), затвердженого рішенням Комісії від 01.08.02 р. №216, позивач як компанія, якій видано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) та яка здійснює управління активами пайових інвестиційних фондів, що згідно з розпорядженням уповноваженої особи Комісії визнані такими, що відповідають вимогам щодо мінімального обсягу активів та/або корпоративних інвестиційних фондів, що внесені до єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, розкриває інформацію про результати діяльності інститутів спільного інвестування згідно встановленої форми.

В тому числі, розкриття інформації передбачає повідомлення про дотримання вимог аб. 2 ч.15 ст. 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

В даному випадку позивачем вимоги вказаної норми не дотримано, що ним не заперечується.

Не заперечується позивачем також факт невиконання вимог розпорядження від 26.01.10 р. №26-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери в частині розміщення в грошових коштах та на банківських депозитних рахунках більше, ніж 50 відсотків загальної вартості активів ВДПІФ "Преміум-фонд індексний" (при цьому, більше ніж 10% загальної вартості активів фонду розміщено в зобов'язаннях одного банку) до 23.03.10 р.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідач мав підстави для винесення оскаржуваної Постанови №303-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 19.05.10 р.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" від 18.12.2009 р. №756, з 21.12.2009 року в Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку.

Чинне законодавство не містить виключень щодо необхідності виконання вимог аб.2 ч.15 ст. 4 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" у разі перебування банківської установи у процедурі ліквідації.

Таким чином, у випадку виявлення недотримання диверсифікованим ІСІ вказаних вимог Закону, відповідач має достатні підстави для прийняття розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, а також застосування санкцій у випадку його невиконання.

Відповідно до п.6, 7 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 р. №2272, уповноваженою особою, яка винесла розпорядження про усунення порушень, до моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень за письмовим клопотанням порушника може бути прийнято рішення про продовження терміну виконання цього розпорядження, яке оформляється новим розпорядженням про усунення порушень та протягом трьох робочих днів направляється особі, у відношенні якої його винесено. До моменту спливу терміну виконання розпорядження про усунення порушень таке розпорядження може бути переглянуто уповноваженою особою, якою його винесено, за клопотанням порушника або ж з власної ініціативи. За результатами перегляду розпорядження про усунення порушень, уповноважена особа приймає рішення про скасування розпорядження або залишення його без змін.

Суд приходить до висновку, що відповідач під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів може на власний розсуд або за клопотанням порушника встановити більш тривалий термін виконання розпорядження про усунення правопорушення на ринку цінних паперів з врахуванням орієнтовного терміну проведення ліквідаційної процедури, проте, це є правом Комісії, а не обов'язком, тому визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення того чи іншого терміну виконання розпорядження суд не має підстав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що клопотання про продовження строку на виконання Розпорядження №26-ДМ, за невиконання якого винесена Постанова №303-ДМ, подане відповідачу 24.03.2010 р., тобто після спливу встановленого в Розпорядженні №26-ДМ терміну для повідомлення про його виконання (23.03.2012 р.).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Враховуючи той факт, що в Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку, суд погоджується з позицією позивача, що він не впливає на процедуру та строки ліквідації банку, у тому числі, на терміни погашення заборгованості по договірних зобов'язаннях, а тому позивач не мав можливості виконати Розпорядження №26-ДМ в строк до 22.03.2012 р., проте, як вже було встановлено судом, Розпорядження №26-ДМ позивачем не було оскаржено, а Постанова №303-ДМ винесена саме за невиконання Розпорядження №26-ДМ.

За таких обставин висновок позивача про необґрунтованість оскаржуваної Постанови №303-ДМ суд вважає безпідставним.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване Розпорядження №290-ДМ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, оскільки відповідачем при його прийнятті не враховано обставин, які унеможливлюють його виконання позивачем у встановлений відповідачем строк.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що відповідачем було доведено правомірність прийняття Постанови №303-ДМ, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна" задовольнити частково.

2. Скасувати розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 290-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 19.05.10 р.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. (однієї гривні семидесяти коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Україна" (ідентифікаційний код 32310104) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 11 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 17.10.2012 р.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Д.А. Костенко

В.А. Донець