Постанова № 26852485, 24.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2012 року № 2а-12513/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003421510 від 23.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(надалі -позивач, Компанія) звернулася до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0003421510.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовані тим, що позивач вчасно сплатив до бюджету податкові зобов'язання з рентної плати за нафту, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідач - в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України податковим органом були спрямовані кошти, перераховані позивачем в рахунок погашення поточного податкового зобов'язання, на погашення податкового боргу минулих періодів, а враховуючи те, що нових коштів на погашення поточного податкового зобов'язання від Компанії не надходило, відповідно не було вчасно сплачено самостійно визначеної рентної плати, то відповідачем правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції за таке порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності сплати рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, за результатом якої складно акт від 15.05.2012 №90/15/30019775 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" у перевіряємому періоді несвоєчасно сплачувало самостійно узгоджене грошове зобов'язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, у тому числі:

- за жовтень 2011р. по строку сплати 30.11.2011 податкового розрахунку від 15.11.2011 № 9011043426 фактично сплачено 29.12.2011 із затримкою сплати на 29 календарних днів;

- за листопад 2011р. по строку сплати 30.12.2011р. податкового розрахунку від 16.12.2011 № 9012350057, із затримкою сплати на 28 календарних днів;

- за грудень 2011р. по строку сплати 30.01.2012 податкового розрахунку від 12.01.2012 № 9013253503, із затримкою сплати на 30 календарних днів;

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0003421510, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 333490,61грн.

Як вказує позивач, ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" сплатила рентну плату за нафту повністю та в строки передбачені п. 1 ст. 57, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу, що підтверджується платіжними дорученнями, від 29.11.2011 №3309, від 29.12.2011 №3657, від 27.01.2012 №284 (а.с. 18-20).

Як свідчать обставини справи, частина вказаних у платіжних дорученнях коштів, що були призначені для погашення податкового зобов'язання за жовтень, лист опад, грудень 2011, була перерахована податковим органом в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

Досліджуючи правомірність вищевказаного перенаправлення відповідачем призначення платежу, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 6.1. ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 8.2. ПК України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 9.1.8. та 9.1.9. ПК України до категорії загальнодержавних податків і зборів належать рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а також плата за користування надрами.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Відповідно до п. 54.1. ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, згідно з п/п. 14.1.39. ПК України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 260.1. ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Відповідно до п. 260.7. ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Згідно з п 260.5. ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України.

Відповідно до п. 261.1. ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З урахуванням наведеного, як вже було зазначено, позивачем було задекларовано податкові зобов'язання по рентній платі та нафту за періоди, в тому числі за січень, травень, серпень, жовтень, листопад 2011 року та перераховано кошти на погашення задекларованих сум в межах передбачених Кодексом строків.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що вказані платежі були спрямовані податковим органом на погашення податкового боргу минулих періодів.

У зв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу щодо перенаправлення платежів, а враховуючи те, що направлених позивачем коштів не було достатньо для погашення податкових зобов'язань по рентній платі за вказані періоди, а також податкового боргу минулих періодів, зважаючи на встановлені імперативи Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення та про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда