Постанова № 26852324, 24.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2012 року № 2а-11138/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва ДПС, за участю Прокуратури Оболонського району м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень -рішень 16.03.2011р. №0000222304, 0000212304.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут»(далі по тексту також -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва ДПС (надалі -Відповідач), за участю Прокуратури Оболонського району м. Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень -рішень 16.03.2011р. №0000222304, 0000212304.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що при винесенні оспорюваних податкових повідомлень -рішень допущені порушення та неправильно застосовані норми податкового, цивільного та господарського законодавства України, що в свою чергу, призвело до неправильного визначення контролюючим органом сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та безпідставного застосування штрафних санкцій з цього податку.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду про наступне.

Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут»діє на підставі Статуту, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 03.02.2006 року.

Згідно п.2.1 ст.2 Статуту, метою діяльності підприємства є: - наукове забезпечення всього циклу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, тверді корисні копалини і підземні води, обґрунтування першочергових напрямків і ділянок для пошуку і розвідки нових родовищ, науково-методичне та геолого-економічне забезпечення робіт державного замовлення з приросту розвіданих запасів корисних копалин; науково редакційне, методичне і видавниче забезпечення регіональних геологічних і мінерагенічних досліджень надр; - науково-методичне забезпечення, узагальнення і системний аналіз інформації про стан і зміни геологічного середовища держави або окремих територій (моніторинг геологічного середовища) та еколого-геологічних досліджень і картування; - науково-методичне забезпечення і розробка технічних засобів геофізичних методів дослідження надр; -геолого-геофізичне вивчення сейсмонебезпечних регіонів та сейсмопрогностичний моніторинг геологічного середовища України для відкриття провісників землетрусів і сейсмічного районування; - науково-дослідне, дослідно-конструкторське та технологічне забезпечення глибокого і колонкового буріння; - геолого-економічні дослідження; - науково-методичне забезпечення галузі з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010рр., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт від 22.02.2011р. № 62/2304/01432032 «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства Українського державного геологорозвідувального інституту (код за ЄДРПОУ 01432032) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 p.p., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 pp.»(надалі -акт перевірки).

На підставі висновків, наведених в описаному акті перевірки, Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000222304 та податкове повідомлення - повідомлення від 16.03.2011 р. № 0000212304.

Згідно податкового повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000222304 Позивачу були донараховані 2 758 211,00 грн. сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та застосовані штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 689 553,00 гривень.

Згідно податкового повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000212304 Позивачу були донараховані 1 545 830,00 грн. сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 386 158,00 гривень.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, Позивачем була подана первинна скарга до ДПА у м. Києві про перегляд таких рішень.

Рішенням ДПА у м. Києві від 31.05.2011 р. № 5806/10/25-114 податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000222304, згідно якого Позивачу донараховані 2 758 211,00 грн. сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та застосовані штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 689 553,00 грн. - було скасоване в частині 1 501 506,00 грн. податку на прибуток та 375 377,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього ж податку.

Крім того, зазначеним рішенням про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000212304, згідно якого Позивачу були донараховані 1 545 830,00 грн. сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 386 158,00 гривень.

Рішенням ДПА України від 04.07.2011 № 12152/6/25-0115 «Про результати розгляду повторної скарги», ДПА України залишені без змін спірні податкові повідомлення - рішення з урахуванням наведеного вище рішення ДПА у м. Києві.

Оскільки у матеріалах даної адміністративної справи міститься значний обсяг документів, дослідження яких потребує спеціальних знань у галузі економіки, судом, з урахуванням думки сторін, на основі внутрішнього переконання для об'єктивного, повного, та всебічного розгляду даної справи та встановлення істини, Ухвалою від 15.11.2011р. призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження до отримання висновку експерта.

21.08.2012р. через канцелярію суду надійшли висновок судової експертизи від 31.07.2012р. №517/518/12-45 та матеріали, надані на дослідження. Ухвалою суду від 30.08.2012р. провадження у справі №2а-11138/11/2670 поновлено.

Як вбачається зі змісту Акту від 22.02.2011 р. № 62/2304/01432032, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва встановлені порушення: п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР, зі змінами та і доповненнями (надалі - Закон № 283/97-ВР), за результатами чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 256 705,24грн., у тому числі за: - 4-й квартал 2007 року у сумі 5 793,63грн.; - 1-й квартал 2008 року у сумі 563,21грн.; - 2-й квартал 2008 року у сумі 517,48грн.; - 3-й квартал 2008 року у сумі 474,73грн.; - 4-й квартал 2008 року у сумі 434,79грн.; - 1-й квартал 2009 року у сумі 397,46грн.; - 2-й квартал 2009 року у сумі 312 237,61грн.; - 3-й квартал 2009 року у сумі 769 104,02грн.; - 4-й квартал 2009 року у сумі 743,39грн.; - 3-й квартал 2010 року у сумі 164 738,94грн., а також завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у 3-му кварталі 2010 року в розмірі 2 840 185,00грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.07.1997 року № 168/97-ВР, зі змінами та і доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР), за результатами чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 545 829,80грн., у тому числі по періодах: - квітень 2009 року у сумі 68 333,00грн.; - травень 2009 року у сумі 15 000,00грн.; - червень 2009 року у сумі 166 166,00грн.; - липень 2009 року у сумі 465 498,00грн.; - серпень 2009 року у сумі 55 000,00грн.; - вересень 2009 року у сумі 93 333,00грн.; - червень 2010 року у сумі 666 666,60грн.; - липень 2010 року у сумі 15 833,20грн.

У розділі 3.1.2. «Валові витрати» Акту зазначається, що за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року Позивачем задекларовано валові витрати у сумі 105 536 669,00грн.

Перевіркою повноти визначення витрат за вказаний період встановлено їх завищення всього на загальну суму 7 840 099,67грн., у тому числі: - за 4-й кв. 2007 року у розмірі 20 934,00грн.; - за 2-й кв. 2009 року у розмірі 1 247 500,00грн.; - за 3-й кв. 2009 року у розмірі 3 069 166,67грн.; - за 2-й кв. 2010 року у розмірі 3 502 499,00грн.

З описової частини Акту ДПІ вбачається, що вищезазначені порушення виникли в ході проведення Позивачем господарських операцій за наступними договорами: - № ВД0757 субпідрядних робіт на створення (передачу) науково-технічної продукції від 01.02.2008 року; - № ВД0856-00 на розроблення науково-технічної продукції від 01.09.2008 року; - № ВД0855-00 на розроблення науково-технічної продукції від 01.09.2008 року; - № ВД0889-00 на розроблення науково-технічної продукції від 26.05.2009 року; - № ВД0890-00 на розроблення науково-технічної продукції від 28.05.2009 року; - № ВД1001-00 на розроблення науково-технічної продукції від 25.05.2010 року; - № ВД1003-00 на розроблення науково-технічної продукції від 25.05.2010 року; - № ВД 1002-00 на розроблення науково-технічної продукції від 27.05.2010 року; - № ВД 1008-00 на розроблення науково-технічної продукції від 02.06.2010 року, оскільки Позивачем, а саме тільки на підставі актів-здачі-приймання науково-технічної продукції за вищевказаними договорами були включені до валових витрат відповідні суми, не підтверджені відповідними первинними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Проаналізувавши матеріали даної адміністративної справи, докази, надані в ході судового розгляду в їх сукупності, приймаючи до уваги висновок експерта №517/518/12-45, суд прийшов до висновку про неповну невідповідність висновків перевірки фактичним обставинам справи та безпідставність спірного податкового повідомлення -рішення № 0000212304.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону № 283/97-ВР, валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В Акті ДПІ зазначається: перевіркою відображених у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»показників за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 20 934,00грн. встановлено, що зазначена помилка відображена підприємством Декларації за IV квартал 2007 року, проте до перевірки не надано жодного документа за рахунок чого саме відбулося коригування зазначеного показника та яким чином збільшення цих витрат пов'язано з господарською діяльністю товариства».

Таким чином, Позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року безпідставно збільшено валові витрати в IV кварталі 2007 року на суму 20 934,00грн. - не підтверджено документально. Зазначене порушення не вплинуло на зобов'язання з податку на додану вартість в бухгалтерському обліку дані суми не відображено.

В матеріалах адміністративної справи відсутні документи, які б підтверджували обґрунтування вказаних коригувань.

Отже, виходячи з вищенаведеного, документально та нормативно підтверджуються висновки Акту ДПІ щодо завищення валових витрат Позивачем у IV кварталі 2007 року на суму 20 934,00 грн.

Проте, в ході судового розгляду справи документально та нормативно не підтверджуються встановлене перевіркою завищення валових витрат Позивачем на загальну суму 7 819 165,67грн., у тому числі:

- за 2-й квартал 2009 року у розмірі 1 247 500,00грн.;

- за 3-й квартал 2009 року у розмірі 2 794 166,67грн.;

- за 2-й квартал 2010 року у розмірі З 502 499,00грн.

Правила ведення обліку податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168/97-ВР).

У відповідності до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, з метою ведення податкового обліку операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей юридичними особами, продавцями зазначеного товару виписуються податкові накладні, відповідно до вимог п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і, одночасно, розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР), то податкова накладна є основним документом, що дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Крім того, платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Зведені результати обліку податкових накладних відображаються в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, дані з яких надалі переносяться до податкової декларації з ПДВ, форму і порядок заповнення якої визначено наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, із змінами та доповненнями.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій у відповідності до вимог нормативних документів.

Так, відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV, з урахуванням змін та доповнень (надалі - Закон № 996-XIV), податковий і бухгалтерський облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно ст.1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог п.9.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст.3 Закону № 996-XIV зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги до первинного документа встановлені ст.9 вказаного Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати всі необхідні реквізити та оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 05.06.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.995 року за № 168/704 (надалі - Положення № 88), первинний документ - це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію.

Відповідно до вимог п.2.4 Положення № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами підприємницької діяльності в рамках укладених між ними договорів, є належним чином оформлені первинні документи, на даних яких базується бухгалтерський та податковий облік.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства та первинної документації Позивача, суд прийшов до висновку про те, що господарські операції по взаємовідносинах Позивача з ТОВ «ДБЦ Нафтогаз», ТОВ «Геотехнології», ТОВ «Бренд-Вік ЛТД»та ТОВ «Геотех»підтверджене визначеними законом спеціальними первинними документами - податковими накладними, які оформлені належним чином, та підтверджують право Позивача на податковий кредит з ПДВ, як особи, що зареєстрована як платник податку, бо тільки податкова накладна є звітним податковим документом і, одночасно, розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»), та дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Крім того, господарські операції з ТОВ «ДБЦ Нафтогаз», ТОВ «Геотехнології», ТОВ «Бренд-Вік ЛТД» та ТОВ «Геотех»підтверджені первинними документами - актами виконаних робіт, підписаними виконавцями та замовниками, які оформлені належним чином, та підтверджують витрати, які підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.

Так, в ході судового розгляду справи підтверджено, що встановлені пунктом 3.1.2 «Валові витрати»Акту від 22.02.2011 року № 62/2304/01432032 «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут»(код за ЄДРПОУ 01432032) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року»висновки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про завищення Державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут»валових витрат в сумі 7 840 099,67грн. нормативно та документально підтверджуються частково, у сумі 20 934,00грн.

При цьому, встановлені пунктом 3.2.3. «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню»Акту від 22.02.2011 року №62/2304/01432032 «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут»(код за ЄДРПОУ 01432032) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року»висновки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про заниження Державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут»сум податку на додану вартість всього у сумі 1 545 829,80грн., нормативно та документально не підтверджуються.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення -рішення від 16.03.2011р. №0000212304 підлягає скасуванню, оскільки прийнято безпідставно, так як висновки Акту перевірки, що слугували правовим підґрунтям його винесення спростовані матеріалами адміністративної справи та висновком судово економічної експертизи.

Щодо податкового повідомлення рішення від 16.03.2011р. №0000222304 суд прийшов до таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатом розгляду первинної скарги Позивача, рішенням ДПА у м. Києві від 31.05.2011 р. № 5806/10/25-114 податкове повідомлення - рішення від 16.03.2011 р. № 0000222304, згідно якого Позивачу

враховані 2 758 211,00 грн. сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та застосовані штрафні санкції з цього ж податку в розмірі 689 553,00 грн. - було скасоване в частині 1 501 506,00 грн. податку на прибуток та 375 377,00 грн. штрафних (фінансових) санкції з цього ж податку.

Таким чином, відповідно до норм п. 3.4. та п.п.5.1.3. п.5.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, вважається відкликаним, а отже правових підстав для визнання податкового повідомлення - рішення №0000222304 протиправним та його скасування у судовому порядку немає.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС від 16.03.2011р. №0000212304.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 01 грн. 70 коп. на користь Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур