Постанова № 26851829, 16.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3606/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю: представник позивача -Передрія А.С. (за довіреністю), відповідача -ОСОБА_2 (особисто), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Черкаський міський центр зайнятості, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 8 062 грн. 17 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідач порушила вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Закону України «Про зайнятість населення», внаслідок чого незаконно одержала допомогу по безробіттю на суму 8 062 грн. 17 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідачем під час перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості приховано факт укладення цивільно - правового договору з ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»від 09.04.2009 року № 3873428. Таким чином, ОСОБА_2 з дати укладення договору не мала права на статус безробітної та на отримання допомоги по безробіттю, а отже кошти, виплачені центром зайнятості у сумі 8 062 грн. 17 коп., є незаконно отриманими. У добровільному порядку зазначені кошти відповідачем не повернуто, що і стало підставою звернення з позовом до суду за стягненням зазначених коштів.

Відповідач заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що вона дійсно укладала договір з ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП», проте, укладення даного договору не веде до виникнення трудових відносин, а отримані кошти є бонусом за страхування сина відповідача.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 звернулася до Черкаського міського центру зайнятості і за її заявою від 12.03.2009 року їй надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі.

У своїй заяві від 12.03.2009 року про надання статусу безробітного відповідач вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, пенсію не отримує (а.с.6).

У відповідності до п.5 ч. 2 ст. 12 та п. 2.ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон України 1533-ІІІ) та «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним»затвердженого наказом Мінпраці України від 12.02.2009 року № 60/62, між Черкаським міським центром зайнятості та ДПА проведена звірка, за результатами якої складено акт перевірки достовірності даних безробітних № 100 від 24.02.2010 року (а.с.9). Даним актом встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості приховала відомості про найм та працевлаштування у ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»з 09.04.2009 по 04.11.2009 року за цивільно -правовим договором № 3873428 від 09.04.2009 року.

Таким чином, позивачем встановлено, що ОСОБА_2 приховано факт свого працевлаштування в період перебування на обліку в Черкаському районному центрі зайнятості.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу нарахована допомога по безробіттю в сумі 12 250 грн. 79 коп., з яких 1060 грн. 09 коп. були нараховані, але не відправлені до банку, таким чином виплачена допомога по безробіттю становить 9662 грн. 17 коп.

Згідно п. 1.1 договору № 3873428 від 09.04.2009 року, укладеного між ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»та ОСОБА_2 за цим Договором Консультант зобов'язується на умовах, передбачених даним Договором та за завданням ЕУЛАЙФ ГРУП надавати посередницькі послуги зазначені в Розділах 2-5 цього Договору, у рамках діяльності ЕУЛАЙФ ГРУП як страхового посередника на страховому ринку України, від імені і за дорученням страховиків, а ЕУЛАЙФ ГРУП зобов'язується виплачувати Консультанту винагороду (комісійні) в порядку та на умовах визначених цим Договором (а.с.14).

Листом від 16.08.2010 року № 81 ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»на запит Черкаського міського центру зайнятості повідомило, що ОСОБА_2 дійсно працювала позаштатним співробітником ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»згідно цивільно-правового договору № 3873428 від 09.04.2009 року. З 4 листопада 2009 року дія даного договору призупинена (а.с. 8).

Факт отримання відповідачем винагороди за цивільно-правовим договором підтверджується довідкою ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП»від 24.02.2010 року № 37, в якій зазначено, що ОСОБА_2 за 2 квартал 2009 року нараховано загальну суму доходу 265 грн. 83 коп., що є комісійною винагородою застрахованій особі за поширення ідеї накопичувального страхування, передбаченого пенсійною реформою в Україні, серед своїх рідних, друзів, знайомих. Фактично відповідачем отримано 220 грн. 64 коп. (з урахуванням податків) (а.с. 30).

З огляду на вище викладене, ОСОБА_2 не мала права на отримання допомоги по безробіттю на час тимчасового працевлаштування.

Суд зазначає, що стаття 163 Податкового кодексу України передбачає, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно наказу Черкаського міського центру зайнятості від 26.02.2010 року № 2300/74 «Про повернення коштів», відповідача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю на загальну суму 10 722 грн. 26 коп. (а.с.10).

Відповідач звернулась із заявою до позивача від 01.04.2010 року про розстрочення погашення заборгованості терміном на 1 рік (а.с. 54) та частково сплатила суму заборгованості 2660 грн. 09 коп. (а.с. 49).

Акт проведення звірки № 100 від 24.02.2010 року та наказ № 2300/74 від 23.11.2011 року були направлені відповідачеві рекомендованим листом. На даний час вказаний наказ відповідачем не оскаржено, безпідставно отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю не повернуто.

З огляду на вище вказане суд приходить до наступного.

Страхування на випадок безробіття, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р.

Зокрема, у статті 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачені у ч. 5 ст. 25 Основ до них зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Якщо особа внаслідок зловживання своїми обов'язками або їх невиконанням отримує матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються їй, як застрахованій особі, то у відповідності до статті 30 Основ вони повинні бути стягнуті з даної особи в судовому порядку.

Закон України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803, в абзаці 1 ч. 1 ст. 1 дає роз'яснення поняттю зайнятість, що у відповідності до цього закону визначається як діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятим населенням відповідно до п.п. а, б ч. 3 ст. 1 вказаного Закону, в Україні вважаються громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб та громадяни які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств.

Безробітними, відповідно до ст. 2 Закону № 803 від 01.03.1991 р. визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. №1533 визначено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Вищевказаний Закон в ч. 2, 3 статті 36 встановлює права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Відповідно до цієї статті застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку, що прямо передбачено п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»від 20.11. 2000 р. за № 307.

На підтвердження отримання ОСОБА_2 зазначеного матеріального забезпечення, в якості письмових доказів до матеріалів справи позивачем надано відомість виплат по ПК ОСОБА_2, з якої вбачається, що відповідач дійсно отримала дохід в центрі зайнятості за період з 15.05.2009 року по 26.02.2010 року в сумі 11 250 грн. 88 коп. До повернення підлягає матеріальне забезпечення в сумі 10722 грн. 26 коп., з яких повернуто 2660 грн. 09 коп. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 8062 грн. 17 коп.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач, в період виплати йому допомоги по безробіттю, фактично відносився до зайнятого населення та був працевлаштований, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 122, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, ідентифікаційний код 21367756) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 8062 (вісім тисяч шістдесят дві) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187цього Кодексу.

Суддя Л.В.Трофімова