Постанова № 26851290, 25.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2012 р. справа № 2-а- 10066/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача - не прибув,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського району м. Харкова, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій Сектору по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківський області, який без письмової згоди усіх повнолітніх осіб на вселення ОСОБА_3, здійснив реєстрацію відповідачки незаконними.

Під час судового засідання 15.10.2012 року, протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання представника відповідача та допущено заміну неналежного відповідача Сектору по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківський області, на належного - Ленінський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківський області, 31.10.2007 року в спірній квартирі було зареєстровано ОСОБА_3, про що позивачу стало відомо в січні 2011 року. Щодо незаконності реєстрації ОСОБА_3 позивач зверталась до прокуратури Ленінського району м. Харкова. З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокуратури Ленінського району м. Харкова вбачається, що паспортист дільниці №27 КП «Жилкомсервіс»ОСОБА_5 пояснювала, що при зверненні ОСОБА_3 з заявою про реєстрацію «вона сказала ОСОБА_3, що окрім згоди на реєстрацію її доньки ОСОБА_6, згоди на її реєстрацію повинні також дати ОСОБА_7 та її син, на що ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_7 та її син давно не мешкають у цій квартирі, спільного господарства не ведуть, а мешкають у квартирі, отриманій від Ленінського РВК по вул. Полтавський шлях, 36, отже заперечувати про її прописку не будуть. Вона повірила їм на слово та взяла документи для оформлення реєстрації. ... До цих пір їй невідомо, чи потрібна була згода ОСОБА_7 на реєстрацію ОСОБА_3». Вказувала, що всі документи передала начальнику паспортного столу ОСОБА_9 Опитана прокуратурою ОСОБА_9 пояснювала, що «до неї безпосередньо громадяни на прийом не приходили». Відповідно до вимог ст. 35 ЖК України наймач житлового приміщення має право вселити в займане ним житлове приміщення дітей, батьків, чоловіка, у встановленому законом порядку з письмової згоди усіх проживаючих разом з ним членів сім'ї. Позивач зазначила, що ОСОБА_6 не є наймачем спірної квартири, позивач з сином ніякої згоди на вселення та реєстрацію ОСОБА_3 в спірну квартиру не надавали і не могли надати, так як спір про їх право на житло ще розглядався в суді, а суд першої та апеляційної інстанції визнав, що відсутність позивача в спірній квартирі була з поважних причин. З огляду на наведене, позивач вважає дії сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківський області, який без письмової згоди усіх повнолітніх осіб на вселення ОСОБА_3 здійснив реєстрацію відповідачки, незаконними.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, позов визнав у повному обсязі.

Третя особа, ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін та третьої особи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1.

Під час судових спорів про користування житловим приміщенням, а саме вказаної квартирою, сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВС України в Харківський області, на підставі заяви про реєстрацію місця проживання, 31.10.2007 року було зареєстровано ОСОБА_3 в квартирі за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до копії заяви про реєстрацію місця проживання, наявної в матеріалах справи, в графі Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації, містяться підписи ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1.

Під час судового розгляду справи з пояснень позивача та пояснень, наданих свідком ОСОБА_11, судом встановлено, що громадяни ОСОБА_11 та ОСОБА_1 не підписували вказану заяву та не надавали згоду на реєстрацію ОСОБА_3.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до прокуратури Ленінського району м. Харкова із заявою на неправомірні дії колишнього паспортиста дільниці №27 КП «Жилкомсервіс»ОСОБА_5

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокуратури Ленінського району м. Харкова вбачається, що паспортист дільниці №27 КП «Жилкомсервіс»ОСОБА_5 пояснила, що при зверненні ОСОБА_3 з заявою про реєстрацію «вона сказала ОСОБА_3, що окрім згоди на реєстрацію її доньки ОСОБА_6, згоди на її реєстрацію повинні також дати ОСОБА_1 та її син, на що ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 та її син давно не мешкають в цій квартирі, спільного господарства не ведуть, а мешкають у квартирі, отриманій від Ленінського РЗК по вул. Полтавський шлях, 36, отже заперечувати про її прописку не будуть. Вона повірила їм на слово та взяла документи для оформлення реєстрації, однак до цих пір їй невідомо, чи потрібна була згода ОСОБА_1 на реєстрацію ОСОБА_3». Вказувала, що всі документи передала начальнику паспортного столу ОСОБА_9 Опитана прокуратурою ОСОБА_9 пояснила, що до неї безпосередньо громадяни на прийом не приходили.

Згідно з ч.3 ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що свобода вибору місця проживання може бути обмеженою законом з метою захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до положень ст.65 Житлового кодексу України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року №985 було затверджено зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні, відповідно до якого обов'язковими графами є Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації та Заяву прийняв, документи перевірив.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що при реєстрації особи письмова згода всіх членів сім'ї є обов'язковою, при прийнятті заяви посадової особою здійснюється перевірка наданих документів.

Окрім цього, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985 року із змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»«вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставини справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, через відсутність письмової згоди усіх повнолітніх осіб, що мешкають у квартирі АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що дії Сектору по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківський області щодо здійснення реєстрації ОСОБА_3 є незаконними.

Враховуючи вищевикладене та те, що представник відповідача під час розгляду справи визнав адміністративний позов у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 32,19 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій незаконними -задовольнити.

Визнати незаконними дії Сектору по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Харківського міського управління Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківський області щодо здійснення реєстрації ОСОБА_3 без письмової згоди усіх повнолітніх осіб.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.10.2012 року.

Суддя Біленський О.О.