Постанова № 26851239, 18.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5695/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Дмитрук Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2012 року Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 серпня 2012 року № 0000672301 на суму нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 94 538 грн. 75 коп. та № 0000662301 на суму нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 110 937 грн. 64 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу та підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та відповідно прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. З огляду на викладене в позовній заяві, позивач просив суд скасувати оскаржувані податкові -повідомлення рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засідання просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях зазначив, що прийняття спірних податкових повідомлень -рішень здійснено виключно на підставі норм чинного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, належними доказами не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "ОСОБА_1" (ідентифікаційний код 21051875) зареєстроване як юридична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 18 березня 1992 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 706404, наявною в матеріалах справи. Позивач перебуває на податковому обліку в Гадяцькій МДПІ та з 21 липня 1997 року є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100330480 від 25 березня 2011 року /т. 1 -а. с. 92/.

На підставі рішення начальника Гадяцької МДПІ, оформленого наказом "Про проведення позапланової перевірки" від 25 липня 2012 року № 330 та направлення на перевірку від 26 липня 2012 року № 233, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у період з 26 липня 2012 року по 03 серпня 2012 року посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку ФГ "ОСОБА_1"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2012 року.

За наслідками перевірки Гадяцькою МДПІ складено Акт від 10 серпня 2012 року № 268/22/21051875 "Про результати позапланової виїзної перевірки ФГ "ОСОБА_1"(код ЄДРПОУ 21051875) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2012 року ", згідно із висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 106 157 грн. 57 коп., в тому числі за 3 квартали 2011 року на суму 87 037 грн. 29 коп. та за 1-й квартал 2012 року в сумі 19 120 грн. 28 коп. та підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 75 631 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 50 522 грн. 12 коп., за жовтень 2012 року в сумі 25 108 грн. 88 коп.

Заперечення позивача № 16 від 16 серпня 2012 року до вказаного акту перевірки залишено податковим органом без розгляду, а висновки акту перевірки без змін /т. 1. -а. с. 38-41/.

На підставі висновків Акта перевірки від 10 серпня 2012 року № 268/22/21051875, відповідачем 23 серпня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000672301, яким ФГ "ОСОБА_1"збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 94 538 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем - +75 631 грн., штрафними (фінансовими) санкціями -18 907 грн. 75 коп. та № 0000662301, яким ФГ "ОСОБА_1"збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 110 937 грн. 64 коп., в тому числі за основним платежем - +106 157 грн. 57 коп., штрафними (фінансовими) санкціями -4 780 грн. 07 коп.

З вимогою про скасування виказаних податкових повідомлень - рішень ФГ "ОСОБА_1"звернулося до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню -рішенню № 0000672301 від 23 серпня 2012 року суд приходить до наступних висновків.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Згідно акту перевірки та пояснень відповідача, збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 94 538 грн. 75 коп. податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лобос трейд"(код ЄДРПОУ 34592727), зокрема, з тих підстав, що в наданих для перевірки первинних документах не підтверджено факту виконання операцій та зв'язок їх з господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що 20 липня 2011 року між ФГ "ОСОБА_1"(Покупець) та ТОВ "Лобос трейд"(Постачальник) укладено договір № 92 (далі -Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити нафтопродукти, а Покупець прийняти та оплатити об'єми партій (пункт 1 Договору).

Досліджуючи наявність господарської мети при укладенні вищевказаного договору, а також його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд встановив наступне.

За даними довідки АБ № 399653 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до основних видів діяльності ФГ "Олексенка"належать: "роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту"(код КВЕД 52.11.0), "вирощування зернових та технічних культур"(код КВЕД 01.11.0), "роздрібна торгівля пальним"(код КВЕД 50.50.0), "оптова торгівля паливом"(код КВЕД 51.51.0), "роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань"(код КВЕД 52.48.9), "виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості"(код КВЕД 15.61.0) / том І, а.с. 89/.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 грудня 2004 року, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 411546 від 27 грудня 2004 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава -Капітал"передало у власність ФГ "ОСОБА_5"незавершене будівництво автозаправної станції та люки чавунні -400 кг. Незавершене будівництво об'єкта нерухомого майна автозаправної станції складалось в цілому з операторної, яка складає готовність 70 %, вбиральні -готовністю -73 %, колодязя -готовністю 75 %. Місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 /том 1 -а. с. 125-127/. Також, на підтвердження реєстрації права власності за ФГ "ОСОБА_1"позивачем надано копію технічного паспорту вказаного об'єкту /том 1 -128-135/.

Рішенням виконкому Петрівсько-Роменської сільради Гадяцького району від 27 травня 2005 року за № 106 позивачу було надано дозвіл на реконструкцію АЗС із добудовою на земельній ділянці по АДРЕСА_1, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно рішення Петровсько-Роменської сільради Гадяцького району Полтавської області від 20 січня 2005 року була надана позивачу в оренду земельна ділянка площею 0,1750 га під будівництво АЗС /том 1 -а. с. 137/.

АЗС було введено в експлуатацію згідно Акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови Гадяцької райдержадміністрації від 30 грудня 2008 року № 699 /том. 1 -а. с. 147/.

Рішенням Петрово-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 26 грудня 2008 року № 303 позивачу було видано дозвіл на відкриття торгівельної точки -автозаправочної станції "ОЛК"в АДРЕСА_1 /том 1 -а. с. 148/.

Наказами позивача від 01 лютого 2010 року № 2, від 01 червня 2010 року № 5, від 01 жовтня 2010 року № 9 були приняті на посади операторів АЗС відповідно: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, які пройшли відповідне професійне навчання /том 1 -а. с. 149-153/.

За місцезнаходженням вказаної АЗС відповідачем, Гадяцькою МДПІ було зареєстровано реєстратор розрахункових операцій Марія -ЛТ -МТМ, фіскальний номер 1607000709, заводський номер В35712001362 /том 1 -а. с. 220/, а також надано довідку № 1607000709Р про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій від 28 листопада 2008 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у позивача правових підстав та господарської необхідності для укладення вказаного договору.

Щодо твердження відповідача, викладеного в акті перевірки, щодо неправомірності включення позивачем ПДВ до податкового кредиту за операціями щодо поставки палива з ТОВ "Лобос трейд", зокрема, з тих підстав, що підтверджуючих документів щодо використання пального чи то на власні потреби, чи для подальшої реалізації позивачем під час перевірки не надано суд зазначає наступне.

Позивач в своїх письмових поясненнях, наданих в судовому засіданні, яке відбулось 09 жовтня 2012 року, серед іншого, вважав за потрібне пояснити порядок приймання паливно-мастильних матеріалів на АЗС та зазначив наступне. Постачальник паливо-мастильних матеріалів відправляє Позивачу факсом рахунок-фактуру на пальне та пропозицію. Після отримання та обговорення по телефону термінів поставки, постачальник поставляє оплачене пальне бензовозом на АЗС Позивача.

Після прибуття бензовозу постачальника на АЗС Позивача, припиняється відпуск пального на АЗС, перевіряються цілісність пломб на ємностях бензовозу та звіряється кількість пального за паспортом та за накладними. За допомогою ареометрів (копії паспортів містяться в матеріалах справи -том 1, а. с. 223-226, 239-242) перевіряється щільність палива та звіряється з сертифікатом якості на нього /том 1 -а. с. 196-197, 201-202, 212-213, 229-230/. При відповідності показів ареометра з маркою поставленого пального за документами, робиться звіт в касовому апараті для визначення залишку відповідного пального на АЗС на момент зливу пального. Після чого, за допомогою пристрою "метр-штоку"(копія паспорту повірки, актів виміру базової висоти резервуару наявні в матеріалах справи, -том 1, а. с. 215-217, 227-228, 236-238) заміряються фактичні залишки пального в ємкостях АЗС. Після цього починається злиття пального з бензовозу постачальника в ємності позивача.

Після закінчення зливу пального, знову заміряється за допомогою пристрою "метр-штоку"кількість палива в ємностях АЗС. При відповідності кількості поставленого пального в ємності АЗС позивача з кількістю у супроводжуючих документах постачальника на паливо -видається доручення на отримання палива і підписуються видаткові накладні постачальника, а зазначена кількість пального в них заноситься до касового апарату АЗС позивача (дозволи по касовому апарату містяться в матеріалах справи -том 2, а. с. 12-16). Далі відкривається АЗС для відпуску пального у звичайному робочому режимі.

Обставини, викладені в поясненнях позивача, підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: копіями Z-звітів № 1970 від 30 серпня 2011 року, № 1971 від 30 серпня 2011 року, № 1972 від 30 серпня 2011 року, № 1973 від 01 вересня 2011 року, № 1928 від 09 серпня 2011 року, № 1929 від 10 серпня 2011 року, № 1930 від 10 серпня 2011 року, № 1931 від 11 серпня 2011 року, № 1932 від 11 серпня 2011 року, № 1933 від 12 серпня 2011 року, № 1934 від 12 серпня 2011 року, 1935 від 13 серпня 2011 року, № 1886 від 19 липня 2011 року, № 1887 від 20 липня 2011 року, № 1888 від 20 липня 2011 року, № 1889 від 21 липня 2011 року, № 1890 від 21 липня 2011 року, № 1891 від 22 липня 2011 року, № 1892 від 22 липня 2011 року, № 1893 від 23 липня 2011 року на підтвердження прийняття та реалізації пального, відповідно до кількості, зазначеній у видаткових та податкових накладних.

Дані факти спростовують твердження відповідача, викладене ним в Акті перевірки, про те що кількісний облік товарів на підприємстві не ведеться /том 1 -а. с. 25/.

На підтвердження виконання умов договору ТОВ "Лобос трейд"оформило наступні документи: видаткову накладну № РН-0000542 від 21 липня 2011 року на суму 151 924 грн. 56 коп., у т. ч. ПДВ 25 320 грн. 76 коп., податкову накладну № 73 від 21 липня 2011 року на суму 151 924 грн. 56 коп., у т. ч. ПДВ 25 320 грн. 76 коп., товарно-транспортну накладну № РН-0000542 від 21 липня 2011 року; видаткову накладну № РН-0000621 від 11 серпня 2011 року на суму 151 208 грн. 16 коп., у т. ч. ПДВ 25 201 грн. 36 коп., податкову накладну № 38 від 11 серпня 2011 року на суму 151 208 грн. 16 коп. , у т. ч. ПДВ 25 201 грн. 36 коп., товарно-транспорту накладну № 613 від 11 серпня 2011 року; видаткову накладну № РН-0000743 від 31 серпня 2011 року на суму 150 974 грн. 88 коп., у т. ч. ПДВ 25 162 грн. 48 коп., податкову накладну № 149 від 31 серпня 2011 року на суму 150 653 грн. 28 коп., у т. ч. ПДВ 25 108 грн. 88 коп., товарно-транспортну накладну № 711 від 31 серпня 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, реальність господарських операцій ФГ "ОСОБА_1"з ТОВ "Лобос трейд"по придбанню паливно-мастильних матеріалів ставиться під сумнів відповідачем, зокрема, з огляду на наступне. До Гадяцької МДПІ надійшов лист від ДПІ у м. Суми за № 2937/22-609 від 06 квітня 2012 року з копією акту перевірки від 28 березня 2012 року № 353/2260/34592727/1 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лобос трейд"щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року. У зв'язку з цим відповідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 10 серпня 2012 року встановлено розбіжності на загальну суму 75 631 грн. та у зв'язку з цим, на думку відповідача, ФГ "ОСОБА_1"завищено податковий кредит по податку на додану вартість.

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо того, що операції позивача з контрагентом ТОВ "Лобос трейд"не пов'язані з його господарською діяльністю, є фіктивними, про відсутність поставки пального на АЗС позивача, відсутності у позивача на момент перевірки податкових накладних або щодо того, що на момент видачі вказаних податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Лобос трейд"не був зареєстрований як платник ПДВ.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФГ "ОСОБА_1"щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000672301 від 23 серпня 2012 року.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню -рішенню № 0000662301 від 23 серпня 2012 року суд приходить до наступних висновків.

Як на підставу нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток в частині 87 037 грн. 29 коп., згідно акту перевірки та пояснень відповідача, податковий орган обґрунтовував, зокрема, неможливістю підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лобос трейд".

Вказані операції виникли у зв'язку з укладенням позивачем договору № 92 від 20 липня 2011 року щодо поставки нафтопродуктів з контрагентом ТОВ "Лобос трейд".

Як вже було встановлено судом, на підтвердження виконання умов договору підприємством ТОВ "Лобос трейд"було поставлено паливо та виписано видаткові та податкові накладні:

видаткову накладну № РН-0000542 від 21 липня 2011 року на суму 151 924 грн. 56 коп., у т. ч. ПДВ 25 320 грн. 76 коп., податкову накладну № 73 від 21 липня 2011 року на суму 151 924 грн. 56 коп., у т. ч. ПДВ 25 320 грн. 76 коп.;

видаткову накладну № РН-0000621 від 11 серпня 2011 року на суму 151 208 грн. 16 коп., у т. ч. ПДВ 25 201 грн. 36 коп., податкову накладну № 38 від 11 серпня 2011 року на суму 151 208 грн. 16 коп. , у т. ч. ПДВ 25 201 грн. 36 коп.;

видаткову накладну № РН-0000743 від 31 серпня 2011 року на суму 150 974 грн. 88 коп., у т. ч. ПДВ 25 162 грн. 48 коп., податкову накладну № 149 від 31 серпня 2011 року на суму 150 653 грн. 28 коп., у т. ч. ПДВ 25 108 грн. 88 коп.

Усього за вказаним договором позивачем було сплачено 453 786 грн.(сума без ПДВ 378 155 грн.), у тому числі ПДВ 75 631 грн.

Оскільки судом вже була встановлена реальність вказаних господарських операцій з підстав викладених вище, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14. 1 статті 14 податкового кодексу України, витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єктів оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Як зазначив відповідач у своїх письмових поясненнях від 17 жовтня 2012 року № 2230/10/10-019, при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток беруться витрати платника податку, які ним фактично понесені. А фактично понесені витрати, на думку відповідача, підтверджуються саме видатковими накладними, що і було взято до уваги податковим органом від час перевірки та при визначенні об'єкта оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов договору № 92 від 20 липня 2011 року щодо поставки нафтопродуктів контрагентом ТОВ "Лобос трейд", останнім було виписано видаткову накладну № 0000743 від 31 серпня 2011 року на суму 150 974 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ 25 162 грн. 48 коп. та податкову накладну № 149 від 31 серпня 2011 року на суму 150 653 грн. 28 коп., в тому числі ПДВ 25 108 грн. 88 коп.

Згідно письмових пояснень позивача (вих. № 17 від 17 жовтня 2012 року) дана розбіжність між сумами, зазначеними у податковій та видатковій накладних виникла з наступних причин.

На АЗС ФГ "ОСОБА_1"було завезено пальне по видатковій накладній № 0000743 від 31 серпня 2011 року марки А-92 в кількості 9130 літрів за ціною 7 грн. 88 коп. за один літр на загальну суму 71 944 грн. 40 коп. та А-95 в кількості 6700 грн. літри по ціні 8 грн. 04 коп. за один літр на загальну суму 53 668 грн. без ПДВ, ПДВ 25 162 грн. 48 коп. Всього на суму 150 974 грн. 88 коп. При перевірці якості товару бензин А-95 не відповідав фактичній густині вказаній в Паспорті на бензин № 1466. Фактична густина відповідала вимогам якості бензину А-95, але була в мінімальній нормі густини, що і привело до зменшення ціни на 0,04 коп.

Бензин А-95 у кількості 6700 літрів за ціною 0,04 коп. в загальній вартості 267 грн., у тому числі ПДВ 53 грн. 60 коп. Всього до зменшення підлягала сума -320 грн. 60 коп. Податковим кредитом ФГ "ОСОБА_1"скористалось в жовтня 2011 року і податкова накладна виписана правильно на суму 150 653 грн. 28 коп., в тому числі ПДВ 25 108 грн. 88 коп., про що свідчать реєстр отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Додаток № 5, Податкова декларація з податку на додану вартість /том 2 -а. с. -28-34/.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як пояснив позивач, ним було помилково включено до складу витрат суму 150 974 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ 25 162 грн. 48 коп. відповідно до видаткової накладної № 0000743 від 31 серпня 2011 року, виданої на підтвердження виконання договору поставки пального, а фактично сплачено суму 150 653 грн. 28 коп., в тому числі ПДВ 25 108 грн. 88 коп., що підтверджується також випискою з банківського рахунку позивача /том 1 -а. с. 102/.

Таким чином, загальна сума, віднесена позивачем до валових витрат за 3-й квартал 2011 року становила 378 423 грн., фактично, ж позивачем сплачено 378 155 грн., різниця складає 268 грн.

Абзацом 1 пункту 10 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно у розмірі 23 відсотки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФГ «ОСОБА_1»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000662301 від 23 серпня 2012 року в частині збільшення податкового зобов'язання в сумі 86 975 грн. 65 коп.; про безпідставність включення позивачем до валових витрат суми 61 грн. 64 коп. (268 х 23%), та про залишення позовних вимог в цій частині без задоволення.

Щодо висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до декларації з податку на прибуток по рядку 05 "Витрати операційної діяльності"сум по придбанню у контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладіум Унігруп", Приватного підприємства "Украгро НПК", Товариства з обмеженою відповідальністю аграрною фірмою "Сади України", Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Хелп Агро" товарно-матеріальних цінностей для вирощування сільськогосподарської продукції, суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки, позивачем було придбано товарно-матеріальних цінностей для вирощування сільськогосподарської продукції, а саме:

придбання насіння кукурудзи у підприємства ТОВ «Агро Альянс»відповідно до видаткової накладної № 18 від 22 лютого 2012 року на суму 24 900 грн. Також в матеріалах справи містяться копії договору поставки № АЯ 170201 від 17 лютого 2012 року, рахунку на оплату № 18 від 17 лютого 2012 року, податкової накладної № 18 від 21 лютого 2012 року, виписки з банківського рахунку позивача від 21 лютого 2012 року, платіжного доручення № 23 від 21 лютого 2012 року /том 1 -а. с. 154-162/. Реальність вказаної операції відповідачем не заперечувалась;

придбання насіння кукурудзи у підприємства ТОВ «Палладіум Унігруп»відповідно до видаткової накладної № 84169 від 06 лютого 2012 року на суму 25 000 грн., в тому числі ПДВ 5 000 грн. Також в матеріалах справи містяться копії рахунку № 9 від 04 лютого 2012 року, рахунку -фактури № 020603 від 06 лютого 2012 року, податкової накладної № 11 від 06 лютого 2012 року, виписки з банківського рахунку позивача від 06 лютого 2012 року, платіжного доручення № 16 від 07 лютого 2012 року /том 1 -а. с. 169-173/. Реальність вказаної операції відповідачем не заперечувалась;

придбання аміачної селітри у підприємства ПП «Украгро НПК»відповідно до видаткової накладної № Р-31 від 29 лютого 2012 року на суму 28 208 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ 5 641 грн. 67 коп., нітроамофоски відповідно до видаткової накладної № Р-91 від 16 березня 2012 року на суму 39 333 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ 7 866 грн. 67 коп. Також в матеріалах справи містяться копії виписки з банківського рахунку позивача від 05 березня 2012 року, платіжного доручення № 77 від 05 березня 2012 року, податкової накладної № 230 від 05 березня 2012 року, рахунку на оплату № Р37 від 16 лютого 2012 року, податкової накладної № 433 від 17 лютого 2012 року, виписки з банківського рахунку позивача від 17 лютого 2012 року, платіжного доручення № 27 від 17 лютого 2012 року /том 1 -а. с. 248-250, том 2 -а. с. 1-5/. Реальність вказаної операції відповідачем не заперечувалась;

прибання насіння гібрида соняшника у підприємства ТОВ АФ «Сади України»відповідно до видаткової накладної № 11/2 від 06 січня 2012 року на суму 3 440 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 688 грн. 12 коп. Також в матеріалах справи містяться копії договору купівлі -продажу № А1000131 від 30 грудня 2011 року, платіжного доручення № 4 від 06 січня 2012 року, виписки з банківського рахунку позивача від 06 січня 2012 року /том 2 -а. с. 7-11/. Реальність вказаної операції відповідачем не заперечувалась;

придбання насіння соняшника у підприємства ТОВ НВФ «Хелп Агро»відповідно до видаткової накладної № 88 від 26 березня 2012 року на суму 9500 грн., у тому числі ПДВ 1900 грн. Також в матеріалах справи містяться копії договору поставки № 1612п5 від 16 грудня 2011 року, податкової накладної № 56/2 від 22 грудня 2011 року, рахунку -фактури № 382 від 16 грудня 2011 року, виписки з банківського рахунку позивача від 22 грудня 2011 року /том 1 -а. с. 163-167/. Реальність вказаної операції відповідачем не заперечувалась.

Всього придбано товарів на суму 91 048 грн. 93 коп.

Відповідач також у акті перевірки та у письмових запереченнях зазначив, що по бухгалтерському обліку придбання товарів відображено проводками: Д-Т 28 «товари»та К-Т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»- 91 048 грн. 93 коп. та К-Т 28 -Д-Т 23 «Виробництво», тобто товарно-матеріальні цінності не було реалізовано, а списано на виробництво/вирощування сільськогосподарської продукції. Дана обставина також не заперечується позивачем.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Податкового кодексу -витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема прямих матеріальних витрат. Підпунктом 138.8.1 цього пункту встановлено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які утворюють основу виготовленого товару.

В акті перевірки та письмових запереченнях відповідачем було зазначено, що позивач в порушення вимог пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу включено до декларації з податку на прибуток по рядку 05 "Витрати операційної діяльності"суми по придбанню товарно-матеріальних цінностей для вирощування сільськогосподарської продукції, але дохід у цьому звітному періоді не отримано, отже і підстав щодо включення цих сум до валових витрат не має.

З огляду на викладене, та враховуючи, що позивач не заперечував щодо вказаного, суд вважає висновки відповідача щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 23 961 грн. 99 коп. обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ "ОСОБА_1" підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства ОСОБА_1 до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000672301 від 23 серпня 2012 року щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 75 631 грн. та штрафних (фінансових санкцій) в сумі 18 907,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000662301 від 23 серпня 2012 року в частині нарахування податку на прибуток в сумі 87 037,29 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві) грн. 13 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький