Постанова № 26850993, 02.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3474/2012

02 жовтня 2012 року 14год. 36хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Слесарчук О.П.

відповідача 1: представник Воробйова О.В., відповідача 2: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" доЗдолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 403985,00 грн.,

ВСТАНОВИВ :

04.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Племзавод» (далі ТОВ «Племзавод») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області (далі відповідач 2) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

В поданій заяві просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області на користь ТОВ «Племзавод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 403 985 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що підприємством правомірно розраховано суму бюджетного відшкодування, які відображені по деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 186608,00 грн., яка подана в листопаді 2009 року та за грудень 2009 року на суму 217 377,00 грн., яка подана у січні 2010 року. Посилання відповідача на неможливість проведення бюджетного відшкодування у зв'язку із відсутністю відповідей від органів ДПІ, до яких були надіслані запити для підтвердження отриманих відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, на думку представника позивача є безпідставними.

Додатково представник позивача зазначив, що 21.12.2010 року Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" за жовтень та грудень 2009 року, з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За наслідками перевірки податковим органом складено відповідний Акт на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 27.12.2010 року за №0000672340/0.

Вказане податкове рішення постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 - визнано нечинним.

Що на думку представника позивача підтверджує правомірність задекларованої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У зв'язку із наведеним, представник позивача поросить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив. На обґрунтування своїх заперечень повідомив суду, що 21.12.2010 року інспекцією складено акт №1451/23-34119126 «Про результати документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Племзавод» за жовтень, грудень 2009 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За результатами складеного акту прийнято податкові повідомлення - рішення №0000672340/0 від 27.12.2010 року, яким ТзОВ «Племзавод» було зменшено бюджетне відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 181442,50 грн., за грудень 2009 року на суму 217377 грн., а всього на суму ПДВ 398819,50 грн.

Висновок податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування зроблено на підставі відсутності результатів зустрічних перевірок та неможливістю підтвердження взаємовідносин позивача по ланцюгу постачання з контрагентами на рівні ДПА України.

На даний час відповідачем подано касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, якою залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2011. За таких обставин проведення бюджетного відшкодування є неможливим. У зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 - головного управління Державного казначейства України в Рівненській області в судове засідання не з'явився, письмових заперечень щодо заявленого позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин судом прийнято рішення про проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача 2 - суб'єкта владних повноважень, який повторно не прибув на розгляд справи будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

В судове засідання призначене на 02.10.2012 року сторони не прибули, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав:

Як встановлено судом, з наданих до матеріалів справи доказів, ТОВ «Племзавод» знаходиться на податковому обліку в Здолбунівській об'єднаній державній податковій інспекції з 16.05.2006 року, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.2006 року, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 341191217075, свідоцтво платника податку на додану вартість від 20.06.2006 року № 24589554.

Судом встановлено, що ТОВ «Племзавод» в листопаді 2009 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (вх. № 20474 від 17.11.2010 року), з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на відповідний розрахунковий рахунок в сумі 186608 грн.

За наслідками поданої декларації з податку на додану вартість, 21.01.2010 року Здолбунівською ОДПІ складено довідку № 28/23-34119126 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Племзавод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної в декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, яка виникла з рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року.

На сторінці 8 Довідки зазначено (п.3.3), що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування - не встановлено порушення.

Разом з тим у висновку Довідки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 186608 грн., у зв'язку із тим, що станом на 21.01.2010 року не надійшли відповіді від органів ДПС, до яких були надіслані запити для підтвердження отриманих від платника податків відомостей.

В січні 2010 року ТОВ «Племзавод» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року (вх. № 9002572790 від 18.01.2010 року), з розрахунком суми бюджетного відшкодування та завою про повернення суми бюджетного відшкодування на відповідний розрахунковий рахунок в сумі 217377 грн.

За наслідками поданої декларації з податку на додану вартість, 03.03.2010 року Здолбуніською ОДПІ складено довідку № 222/23-34119126 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Племзавод» код 34119126 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної в декларації з ПДВ за грудень 2009 року, яка виникла з рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року.

На сторінці 9 Довідки зазначено (п.3.3), що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування - не встановлено порушення.

Проте у висновку Довідки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на суму 217377 грн., що пов'язано з тим, що станом на 03.03.2010 року не надійшли відповіді від органів ДПС, до яких були надіслані запити для підтвердження отриманих від платника податків відомостей.

Заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та грудень 2009 року були перевірені податковим органом в порядку п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт від 21.12.2010 року №1451/23-34119126 «Про результати документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Племзавод» за жовтень, грудень 2009 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За результатами складеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672340/0 від 27.12.2010 року, яким ТОВ «Племзавод» було зменшено бюджетне відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 181442,50 грн., за грудень 2009 року на суму 217377 грн., а всього на суму ПДВ.

В межах процедури адміністративного узгодження прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672340/1 від 17.01.2011 року.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржував його в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2011р. по справі №2а/1770/2494/2012 позов задоволено й визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000672340/1 від 17.01.2011 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року у справі №2а/1770/2494/2011, постанова Рівненського окружного адміністративного суду залишена без змін, а апеляційна скарга Здолбунівської ОДПІ - без задоволення.

Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим як встановлено в судовому засіданні станом на час розгляду справи судом, відповідачем не подано висновку до Державного казначейства України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно довідки ТОВ «Племзавод» вих. №36 від 19.09.2012 - загальна сума невідшкодованого підприємству податку на додану вартість станом на 19.09.2012 становить 403985грн.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що Здолбунівська ОДПІ не виконує вимоги абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, чим порушує право ТОВ «Племзавод» на отримання суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.17. ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Бездіяльність Здолбунівської ОДПІ, в результаті якої платник податку ТОВ «Племзавод» не отримує належної йому з бюджету суми відшкодування ПДВ є протиправною і порушує право власності юридичної особи, зокрема право на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавства.

Оскільки бездіяльністю податкового органу порушуються права та охоронювані законодавством інтереси платника податку, такий платний змушений звертатися за захистом до суду.

З наданих суду доказів по справі встановлено, що податковим органом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість. Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент права на бюджетне відшкодування) не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування на рахунок у банку в залежність від наявності матеріалів зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника.

А тому позиція Здолбунівської ОДПІ, щодо неможливості відшкодування податку на додану вартість у зв'язку із відсутністю підтвердження отримання відомостей від контрагентів позивача про сплату податкових зобов'язань по ланцюгах постачання - не заслуговує на увагу.

Відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6. Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 9. цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування сум ПДВ по деклараціям за жовтень та грудень 2009р., на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно із п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, відсутні передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України та іншими законами підстави для не проведення суми бюджетного відшкодування позивачу.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють порядок взаємодії податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, який був чинний на момент виникнення права на бюджетне відшкодування, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю.

Згідно із нормою п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, яка надає право позивачу на бюджетне відшкодування по деклараціям за червень та жовтень 2009р., суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4-7.7.8 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Стаття 104 КАС України надає право особі, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом. Частиною 3 ст.105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. За правилами ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може, зокрема, визнати дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними та стягнути з відповідача грошові кошти.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" (код ЄДРПОУ 34119126) бюджетну заборгованість з податку на доданцу вартість в розмірі 403 985 (чотириста три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч) гривень.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2 146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.