Постанова № 26850746, 01.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3371/2012

01 жовтня 2012 року 18год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гарбар О.М., Самардак К.В.

відповідача: представник Парчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 року №0000742351 та 15.08.2012 року №0000752351.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки акта перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог додатково вказує, що в процесі здійснення господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ентхілл» по придбанню будівельно-монтажних робіт. Факт здійснення вказаних господарських операцій повністю підтверджується первинними документами. Сформований податковий кредит підтверджується належним чином оформленою податковою накладною. В наступному роботи, придбані у зазначеного підприємства, використано в межах господарської діяльності позивача при виконанні взятих на себе господарських зобов'язань перед ПАТ «Волинь-цемент». Факт використання робіт в межах господарської діяльності позивача підтверджується первинними документам. На момент вчинення господарських операцій відомості про ТОВ «Ентхілл» були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, вказана особа була зареєстрована як платник податку на додану вартість та мала можливість виписувати податкові накладні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позову.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час проведення документальної перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства, допущених позивачем. Так зокрема, було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД»:

- п.44.1 ст. 44 розділу І, п.п.138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на загальну суму 54950 грн.;

- п. 198.6, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 52333 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за березень 2012 року у сумі 22063 грн. та зменшено від'ємне значення рядка 19 Декларації за березень 2012 року на суму 30270 грн.

Вказані порушення виникли в результаті того, що до складу валових витрат та податкового кредиту позивачем було включено вартість будівельно-монтажних робіт, отриманих від ТОВ «Ентхілл». Вказаний контрагент позивача допустив ряд порушень податкового законодавство, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість формування валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ним.

В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» зареєстроване як юридична особа 12.05.1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 226288 (а.с. 27).

Довідкою № 001694 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.27) підтверджується, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є:

45.21.1 Будівництво будівель

45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи

45.45.0 Інші роботи з завершення будівництва

45.34.0 Інші монтажні роботи

51.90.0 Інші види оптової торгівлі

74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» є зареєстрованим платником податку на додану вартість з 26.06.1997 року по теперішній час.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» в порядку встановленим законодавством отримано будівельну ліцензію серії АВ за № 514168 строком дії ліцензії з 15.06.2010 р. по 15.06.2015 р. (а.с. 30-32).

Органом державної податкової служби у період з 23.07.2012 року по 27.07.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ентхілл» (код за ЄДРПОУ 37331553) за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 02.08.2012 року №195/18/22-141/13977647 (а.с.7-24).

В акті перевірки орган державної податкової служби дійшов висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД»:

- п.44.1 ст. 44 розділу І, п.п.138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на загальну суму 54950 грн.;

- п. 198.6, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 52333 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за березень 2012 року у сумі 22063 грн. та зменшено від'ємне значення рядка 19 Декларації за березень 2012 року на суму 30270 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Рівненському районі прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 15.08.2012 року №0000742351, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 82425,00 грн., а саме 54950,00 грн. за основним платежем та 27475,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- від 15.08.2012 року №0000752351, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 33095,00 грн., а саме 22063,00 грн. за основним платежем та 11032,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентом ТОВ «Ентхілл».

Однак, доводи та висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо наявності підстав для визначення податкових зобов'язань по господарських операціях позивача та ТОВ «Ентхілл» суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах, а на припущеннях відповідача.

При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, 24.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Екорембуд ЛТД» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентхілл» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №12/02/24, предметом якого стало виконання Субпідрядником робіт на об'єктів «Встановлення сепаратора TSV 3200 для цементних млинів 4 і 9» на ПАТ «Ворлинь-Цемент» в м.Здолбунів, Рівненської області (а.с.49-53):

- монтаж металоконструкції будівлі, нових рам та споруди сепаратора -40,0 т;

- монтаж металоконструкції газоходів - 20,0 т;

- виготовлення і монтаж трубних вставок 1 та 2 на газоході «Вентурі»;

- комплекс робіт по модифікації обладнання компанії «Факіні»;

- роботи по переміщенню вентилятора.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна договірна вартість робіт складає 314000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 52333,33 грн.

На момент вчинення господарської операції відомості про ТОВ «Ентхілл» були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.77-80). Вказана юридична особа була зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Виконання та передача робіт субпідрядником позивачу підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в №№ 1, 2, 3 (а.с.55-57); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с.54), податковою накладною № 645 від 30.03.2012 р. (а.с.44).

ТОВ "Ентхілл" виписано позивачеві податкову накладну №645 від 30.03.2012 року на суму 314000грн., в тому числі ПДВ у сумі 52333,33 грн. (а.с. 44).

Надана позивачем для перевірки та в судове засідання податкова накладна, виписана ТОВ "Ентхілл" відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у відповідача відсутні. Твердження представника відповідача про підписання податкової накладної №645 від 30.03.2012 року директором ТОВ «Ентхілл» Сізовим А.С. - особою, що згідно наданих пояснень не підписувала бухгалтерських та фінансово-господарських документів ТОВ «Ентхілл» (а.с.165-168), судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Матеріалами справи підтверджується, що в період здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ентхілл» директором останнього був ОСОБА_6, вказана особа й підписала податкову накладну №645 від 30.03.2012 року.

Вартість вказаних будівельно-монтажних робіт оплачена позивачем в повному обсязі відповідно до платіжного доручення від 23.04.2012 року №864 (а.с.89).

Будівельно-монтажні роботи використані позивачем при виконанні ним підрядних робіт за договором підряду в капітальному будівництві (встановлення сепаратора TSV 3200 для цементних млинів 4 і 9) з ПАТ «Волинь-Цемент» від 04.05.2011 року №04/05/11 (а.с.63-74). На підтвердження факту виконання даних робіт позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання виконаних будівельних робіт форм КБ-2в, КБ-3 (а.с. 58-61).

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на лист від 22.08.2012 року вих.2433-70р (а.с.149-150), за змістом якого йдеться про відсутність у ПАТ «Волинь-цемент» письмових погоджень про згоду на залучення субпідрядних організацій, як на доказ підтвердження фіктивності операцій між позивачем та ТОВ «Ентхілл», оскільки такий лист не є належним доказом для підтвердження таких обставин. Як встановлено, лист підписаний представником за довіреністю Клим Л.В. Довіреності, чи іншого документу, щоб уповноважувала вказану особу підписувати такі документи від імені ПАТ «Волинь-цемент» суду відповідачем не надано.

Надані позивачем в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагенти ТОВ "Ентхілл" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.

В обґрунтування заперечень органом державної податкової служби покладено також наступні обставини.

Як зазначає відповідач, ДПІ у Рівненському районі отримано акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012р. №400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ентхілл» (код ЄДРПОУ 37331553) за період діяльності 19.12.2011р.-06.07.2012р. (а.с.117-119).

В акті перевірки ТОВ «Ентхілл» зазначено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва службовою запискою № 3797/7/26-2/3 від 02.07.2012 року надано інформацію щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, копія висновку спеціаліста №298 від 27.06.2012р. по ТОВ «ЕНТХІЛЛ» (а.с.120-124).

Податковий орган робить висновок, що оскільки у ТОВ «Ентхілл», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 cт. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Стаття 234 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з ТОВ "Ентхілл".

В силу положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок, що твердження ДПІ у Рівненському районі про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Ентхілл", як наслідок протиправних дій директора вказаного підприємства, може буде обґрунтовано за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності даної особи за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу державної податкової служби про нікчемність правочину вчиненого між позивачем та ТОВ "Енхілл" є передчасними.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарської операції з контрагентом ТОВ "Ентхілл".

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Посилання ДПІ у Рівненському районі на той факт, що ТОВ "Ентхілл" не було задекларовано свої податкові зобов'язання, як на підставу для зменшення податкового кредиту та валових витрат судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції"(пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток на суму 54950,00 грн. за І кв. 2012 року та завищення податкового кредиту на суму 52333 грн. по господарських операціях ТзОВ фірми "Екорембуд ЛТД" та ТОВ "Ентхілл" спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та дослідженими судом обставинам.

Отже, збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 82425,00 грн., а саме 54950,00 грн. за основним платежем та 27475,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та збільшення суму грошового зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 33095,00 грн., а саме 22063,00 грн. за основним платежем та 11032,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є неправомірним.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю, а податкові повідомлення-рішення від 15.08.2012 року №0000742351, від 15.08.2012 року №0000752351 скасуванню.

В силу положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 15.08.2012 року №0000742351, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 82425,00 грн., а саме 54950,00 грн. за основним платежем та 27475,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 15.08.2012 року №0000752351, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 33095,00 грн., а саме 22063,00 грн. за основним платежем та 11032,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1155,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.