Постанова № 26850587, 19.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" жовтня 2012 р. Справа № 2а-9606/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Ситнік О.О.,

представника відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі по тексту -позивач, ДП «ХМЗ «ФЕД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту -відповідач, СДПІ ВПП у м. Харкові), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 09.08.2012 року № 0000450041 про зменшення Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 45405, 00 грн. за основним платежем і застосування 22702, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 10.05.2011р. № 98/41-018/14310052 «Про результати камеральної перевірки Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" код ЄДРПОУ 14310052 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за березень 2012 року»було винесено податкове повідомлення -рішення від 18.05.2012 року № 0000240041 про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 114062, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 57031, 00 грн., яке за результатами адміністративного оскарження було частково скасовано, наслідком чого стало винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення -рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 09.08.2012 року № 0000450041.

Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про те, що господарські операції між ним та ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»не мали реального характеру та не направлені на реальне настання наслідків від здійснення господарської діяльності є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, крім того, зазначає, що ДП «ХМЗ»«ФЕД»не може нести відповідальність за несплату податків до бюджету контрагентом чи контролювати таку сплату.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в письмових запереченнях та судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено, що ДП «ХМЗ «ФЕД»до складу податкового кредиту за березень 2012 року включило суми податку на додану вартість у розмірі 45405, 17 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «НВП «Пульсар Плюс». Однак за результатами проведеного аналізу встановлено, що контрагентом не віднесено до складу податкових зобов'язань «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(додаток 5) сум ПДВ по взаємовідносинам з ДП «ХМЗ «ФЕД», а тому не встановлено факту нарахування (сплати) податку. Тому вважає правомірним висновок СДПІ ВПП у м. Харкові про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 п. 200.3, абз. «а»п. 204 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. за № 2755- VI.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом ДП «ХМЗ «ФЕД»діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстрованого виконкомом Харківської міської ради 04.05.2012 р. та затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром»від 23.02.2012 № 86 (а.с. 9-10). ДП «ХМЗ «ФЕД»є юридичною особою про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 504666 від 27.12.1991 р. (а.с. 86), включено до ЄДР ЮО та ФОП згідно витягу серії ААВ № 577773 від 04.05.2012 р. (а.с. 8), взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.09.2000 р. за № 64, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 14.11.202 р. № 150 (а.с. 85), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.09.2000 р. №30006923, виданого СДПІ ВПП у м. Харкові, індивідуальний податковий номер -143100520391 (а.с. 84).

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було здійснено перевірку відповідача за результатами якої було складено акт від 10.05.2011р. № 98/41-018/14310052 «Про результати камеральної перевірки Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" код ЄДРПОУ 14310052 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за березень 2012 року»(далі по тексту -акт перевірки) (а.с. 12-19).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. за № 2755- VI, ДП «ХМЗ «ФЕД»завищено у березні 2012 р. суму податкового кредиту у розмірі 114062, 0 грн.

- п. 200.1, п. 200.3, абз. «а»ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, завищено суму бюджетного відшкодування заявленого підприємством на рахунок платника у банку на загальну суму 114062, 0 грн. в т. ч. по періодах: березень 2012 р. на суму 114062,0 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення -рішення від 18.05.2012 року № 0000240041 про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 114062, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 57031, 00 грн. (а.с. 131).

На винесене податкове повідомлення - рішення позивачем було подано скаргу № 236/12-295 від 30.05.2012 р. до Державної податкової служби у Харківській області (а.с. 132-133).

За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС у Харківській області № 3816/10/10.2-17 від 27.07.2012 р. скасувала податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 18.05.2012 року № 0000240041 в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 68656, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 34329, 00 грн. (по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Укртехснаб»), в іншій частині вказане повідомлення залишено без змін, а скаргу -без задоволення (а.с. 134-135).

Судом встановлено, що на підставі рішення ДПС у Харківській області № 3816/10/10.2-17 від 27.07.2012 р. відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення, а саме: від 09.08.2012 року № 0000450041 про зменшення Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 45405, 00 грн. за основним платежем і застосування 22702, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с. 5).

Не погодившись із винесеним рішенням ДПС у Харківській області податкове повідомлення -рішення від 18.05.2012 року № 0000240041 було оскаржене до Державної податкової служби України до якої було направлено повторну скаргу № 236/12-415 від 09.08.12 р. (а.с. 136 -137).

Рішенням ДПС України від 31.08.2012 року № 1177/0/61-12/10-205 скаргу було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 83).

Відтак, податкове повідомлення -рішення 18.05.2012 року № 0000240041 було скасовано в частині податковим органом вищого рівня при розгляді скарги платника податку, через що податковим органом було винесено нове податкове повідомлення -рішення на меншу суму, що відповідає п.п. 60.1.3 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України де зазначено, що якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, то таке повідомлення рішення або податкова вимога вважаються відкликаними. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу).

Судом встановлено, що 19.05.2010 р. між ДП «ХМЗ»«ФЕД»та ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»було укладено договір № 23д/10-205 купівлі-продажу металопродукції (далі по тексту -договір)(а.с. 21-24).

ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»зареєстровано як юридичну особу 24.07.2009 року та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 14831284 станом на 05.10.2012 року включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, місцезнаходження: 61080, м. Харків, вул. Сохора, 1-А (а.с. 87-88).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 т. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (ТОВ «НВП «Пульсар Плюс») продає, а покупець (ДП «ХМЗ «ФЕД») купує металопрокат в номенклатурі, в кількості по ціні та на суму, згідно специфікацій №№ 1, 2, 3, 4 (Додатки №№1, 2, 3, 4) (а.с. 25 - 28), що є невід'ємною частиною договору на умовах, передбачених цим договором. Загальна сума договору складає 7378200, 00 грн. (п. 1.2. договору).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року.

Тобто, сторонами дотримані вимоги щодо наявності у договорі всіх його істотних умов.

Згідно з п. 2.3. оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування 100% грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно рахунку-фактури.

Постачання товару здійснюється на умовах FCA -м. Київ (Інкотермс-2000), або транспортними компаніями - перевізниками (п. 3.1).

Виконання сторонами цього договору його умов підтверджується належним чином оформленими у перевіряємий період первинними документами, а саме: копіями рахунків-фактур (а.с.29-31), копіями видаткових накладних, приходних ордерів, лімітних карток, платіжних доручень, податкових накладних (а.с. 32-44); копією журналу реєстрації довіреностей за 2011 р.-2012 р. (а.с. 46-48); виписки з оборотно-сальдової відомості (а.с. 94).

Транспортування продукції підтверджується копією договору перевезення вантажів №3448 від 10.01.2011 року між ТОВ «Транспортна компанія «САТ»та позивачем (а.с. 95-96); копією повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Транспортна компанія «САТ»за березень 2011 р. (а.с. 97); копією акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 99); копією платіжного доручення (а.с. 98); копією товарно-транспортної накладної (а.с. 45); копієями наказів про прийняття водіїв на роботу до ДП «ХМЗ «ФЕД»(а.с. 90-91); копією подорожнього листа вантажного автомобіля (а.с. 92), копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за позивачем (а.с.93).

ДП «ХМЗ «ФЕД»суми податку на додану вартість віднесло до податкового кредиту за перевіряємий період та включило до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, що підтверджується копіями податкової декларації та додатками №№1-6, 8 до неї (а.с.51-59).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача на з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем вірно визначено включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»до складу податкового кредиту березня місяця 2011 року.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, як встановлено судом ТОВ «НВП «Пульсар Плюс»на час здійснення господарських операцій у березні 2011 року було включено до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень податкового законодавства сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення -рішення від 09.08.2012 року № 0000450041 про зменшення суми бюджетного відшкодування Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з податку на додану вартість на суму 45405, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 22702, 50 грн., як такого, що винесене з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі..

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.08.2012 року № 0000450041 про зменшення суми бюджетного відшкодування Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з податку на додану вартість на суму 45405, 00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста п'ять гривень) і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 22702, 50 грн. (двадцять дві тисячі сімсот дві гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, що розташована за адресою: 61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, код ЄДРПОУ 26149001) на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суму сплаченого судового збору в розмірі 681.08 грн. (шістсот вісімдесят одну гривню вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.