Постанова № 26850150, 24.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7917/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 43 495,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 43 495,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено.

Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 засноване на державній формі власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов'язки засновника Підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області. Дата проведення державної реєстрації 18.03.2008. Підприємство є юридичною особою та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Відповідач як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі з 20.04.1996. Позивач також зазначає, що станом на 21.09.2012 відповідач має податковий борг в сумі 43495,00грн. який виник по податку на додану вартість, що підтверджується податковою декларацією по ПДВ №99048708913 від 17.08.2012 - 43 495,00грн. З метою стягнення заборгованості з відповідача податковою інспекцією було направлено перша та друга податкові вимоги від 14.12.2001 №1/109 та від 25.01.2002 №2/166.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 43495,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Підприємство Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60) зареєстровано в якості юридичної особи Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 17 березня 2000 року за реєстраційним номером 1 375 107 0006 000383 (а.с.6).

Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області з 20 квітня 1996 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07.09.2010 №200 (а.с.10)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст..14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

В судовому засіданні судом встановлено, що Підприємством Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60) було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом надання до податкової інспекції податкової декларації, а саме:

податкової декларації №9048708913 від 17 серпня 2012 року в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2012 року в розмірі 43495,00грн. (а.с.13-14). Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією є 30 серпня 2012 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до зворотного боку облікової картки відповідача як платника податків, станом на час розгляду справи останнім не було погашено заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 43495,00грн. яка утворилась внаслідок самостійно узгодженого податкового зобов'язання (а.с.23-25).

Згідно з п.п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначеної норми Закону №2181 ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 14 грудня 2001 року №1/109 на загальну суму 1548,04грн.(а.с.12) та другу податку вимогу від 25 січня 2002 року №2/166 на загальну суму 259347,58грн (а.с.11). Перша та друга податкові вимоги отримані представником підприємства про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінцях вимог, не оскаржені, а таму визнаються судом чинними на час розгляду справи.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби щодо стягнення з Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 43 495,00грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 43 495,00грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Слов'яносербської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №60 (93745, Луганська область, Слов'яносербський район, смт.Лозовський, вул..Цупова,3, код 08680402) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 43 495,00грн. (сорок три тисячі чотириста дев'яносто п'ять гривень 00коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 29 жовтня 2012 року.

СуддяА.М. Каюда