Постанова № 26849617, 02.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2165/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Десктоп»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватне підприємство «Десктоп»звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022360 від 05.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 972,00 грн. основного платежу та 3 243,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товар у ПП «Украгробуд-Груп», що підтверджується належними первинними документами, який в подальшому використаний в господарській діяльності, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з даним підприємством, є безпідставними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту отримання товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.233, 235).

На підставі ухвали від 02.10.2012 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Десктоп»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Украгробуд-Груп»за період з 01.06.2008 р. по 28.02.2009 р., за результатами якої складено акт №170/23-6/30663516 від 23.12.2011 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 27 843,00 грн., у тому числі: червень 2008 р.- 1 701,00 грн., липень 2008 р. -5 500,00 грн., серпень 2008 р. -4 369,00 грн., жовтень 2008 р. -2 004,00 грн., листопад 2008 р. -1 300,00 грн., грудень 2008 р. -10 472,00 грн., лютий 2009 р. -2 500,00 грн. (а.с.29-38).

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000022360 від 05.01.2012 р. а сумі 12 972,00 грн. (грудень 2008 р. -10 472,00 грн., лютий 2009 р. -2 500,00 грн.) основного платежу та 3 243,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.7). Дане рішення позивачем оскаржене до ДПС в Кіровоградській області.

Рішенням ДПС в Кіровоградській області від 18.06.2012 р. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.8).

Судом встановлено, що:

- 14 січня 2009 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 33 412,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 10 472,00 грн. за податковими накладними №612 від 23.12.2008 р., №613, 630 від 30.12.2008 р., виданими ПП «Украгробуд-Груп»з операцій по придбанню підшипників, інфрачервоного випромінювача, модуля передачі даних, модема, електролічильників (а.с.195-201, 207, 209, 211);

- 16 березня 2009 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 7 971,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2 500,00 грн. за податковою накладною №20 від 27.02.2009 р., виданою ПП «Украгробуд-Груп» з операцій по придбанню тонера, диска, електроконвекторів, паперу для факсу, стрічки з друком, лампи, підшипника, проміжного реле, мереж.концентратора (а.с.219-224, 228).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних в бухгалтерському обліку (а.с.208, 210, 212, 216-217, 229-231). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «Украгробуд-Груп»в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку(а.с.213-215, 218, 232).

Гайворонська МДПІ вважає, що податкові накладні видані ПП «Украгробуд-Груп»за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одними із основних видів діяльності ПП «Десктоп»за КВЕД є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля офісною технікою та комп'ютерним устаткуванням, а також монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації (а.с.16).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбаний товар використовувався ним в його господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у зв'язку з передачею ПП «Украгробуд-Груп»товарів у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Украгробуд-Груп»на момент її виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Украгробуд-Груп»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022360 від 05 січня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству «Десктоп»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 972,00 грн. основного платежу та 3 243,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан