Постанова № 26849327, 17.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17.09.2012 р. Справа № 2а-2690/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «Міжнародна аудиторська група - Юг»

до

Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС,

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006071501/0 від 20.12.11року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Міжнародна аудиторська група - Юг»(далі - ТОВ «АФ «МАГ-Юг», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006071501/0 від 20 грудня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення порушено вимоги чинного законодавства. Позивачем правомірно включено суму валових витрат з податку на прибуток 45531,00 грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 10472,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що позивачем неправомірно завищено суми валових витрат за II квартал 2011 року на загальну суму 45531,00 грн. та занижено податкове зобов'язання у сумі 10472,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Міжнародна аудиторська група - Юг»перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС як платник податку.

23 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «АФ «Міжнародна аудиторська група - Юг» за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт від 23 листопада 2011 року № 4465/151/36433881 (а. с. 11-14). Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено завищення суми валових витрат за II квартал 2011 року на загальну суму 45531,00 грн., та заниження податкового зобов'язання у сумі 10472,00 грн. у зв'язку з порушенням порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Висновки акту мотивовано тим, що у Позивача в декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року у рядку 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»зазначена сума 62142,00 грн., з яких 45531,00 грн. виникло за 2010 рік.

20 грудня 2011 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006071501/0.

17 травня 2012 року після оскарження податкових повідомлень-рішень до органів ДПС, Позивачем подано адміністративний позов до суду.

Згідно податкового повідомлення-рішення 20 грудня 2011 року № 0006071501/0 Позивачем порушено п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (далі - ПК України) п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказані висновки акту перевірки були покладені відповідачем в основу оскаржуваного повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 10472,00 грн.

Позицію відповідача суд вважає такою, що не ґрунтується на законодавстві.

Пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначає, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 року з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, суд вважає, що вказані положення не можна тлумачити таким чином, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

При цьому суд виходить з того, що підстави та порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств визначаються у розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Отже, при складанні декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року слід було керуватися нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому порядок обліку від’ємного значення об’єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснювався на той час відповідно до ст. 6 цього Закону, а саме - якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, ч. 2 п. 6.1 ст. 6 вищевказаного Закону було обумовлено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, відповідно до яких:

- у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року;

- у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Наказ ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28 лютого 2011 року передбачає у рядку 06.6 податкової декларації саме від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від’ємне значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від’ємне значення об’єкту оподаткування за 1 квартал 2011року), а таке від’ємне значення за 1 квартал поточного податкового року, відповідно до наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та Порядку її заповнення»№ 143 від 29 березня 2003 року, який діяв на момент формування результатів за 1 квартал 2011 року, відображався у рядку 08 податкової декларації та включав, в свою чергу, показники рядку 04.9 - від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього податкового року.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0006071501/0 від 20 грудня 2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток на 10472,00 гривні, є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0006071501/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва, за яким збільшено суму грошового зобов’язання за основним платежем з податку на прибуток на суму 10472,00 грн.

3. Стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС у сумі 105,00 грн., сплачений згідно квитанції від 23.05.2012 року №4.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії.

Суддя І. А. Устинов