Постанова № 26848308, 09.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/8924/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спасової Н.В.

при секретарі Барабаш Т.С.

за участю:

представника позивача Віннікова В.О.

представника відповідача Тимофєєва Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Донецьку, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Державного підприємства "Селидіввугілля" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період квітень-червень 2012 року у сумі 2 841 898,83 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» про стягнення суми боргу у розмірі 2 841 898,83 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним.

З 1 січня 2004 року відповідно до вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003р. (надалі - Закон №1058-ІУ ) та "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003 р. (надалі Інструкція № 21-1), передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

У п.п 6.1. п.6 Інструкції № 21-1 закріплено: відшкодуванню фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків віл фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, виплачених у 2012 році відповідно.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області було виставлено до ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» розрахунки за період з квітня 2012 року по червень 2012 року включно на загальну суму 2841898,83 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 по працівниках підприємства. Зазначену в розрахунках суму ДП «Селидіввугілля» повинно було відшкодувати УПФУ в м. Новогродівці Донецької області до 25-го червня 2012 року. Проте понесені позивачем витрати відповідач не відшкодував, в зв'язку з чим на день подання цього позову має заборгованість з їх відшкодування за період квітень-червень 2012року у розмірі 2 841 898,83 грн. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Вказував, що між сторонами з приводу заборгованості, заявленої до стягнення, підписано акт звірки. Розбіжностей щодо суми боргу немає. Акт відповідачем підписаний без будь-яких заперечень, в зв'язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково. Не зважаючи на підписаний акт звірки, наполягав на незаконності виставлення до відшкодування та відповідно заявлення вимог про стягнення суми витрат у розмірі 296713,95 грн., понесених УПФУ на виплату пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року. Обґрунтовуючи заперечення послався на те, що Закон № 1058-ІУ набув чинності 1 січня 2004 року. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ відшкодування витрат на виплату пенсій для осіб, що здобули право на пенсію до набуття чинності цим Законом, зберігається такий саме порядок, що діяв до 01.01.2004 року.

До набуття чинності Закону № 1058-ІУ, а саме до 01.01.2004 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, підприємствами не відшкодовувались.

Законодавство України передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у статті 13 Закону № 1788-ХІІ: підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році. Однак, зазначена норма Закону № 1788-XII була виключена із статті 13 Законом України від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України».

Цим же Законом № 1461-ІІІ до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР було внесено наступну норму «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В подальшому Законом України від 31.05.2005 р. № 2613-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку» дане положення статті було викладе у редакції: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону № 1788-ХІІ. Ця норма діє і сьогодні.

Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, були передбачені пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, тому витрати Пенсійного фонду на доставку та виплату пенсій зазначеним особам до 01.01.2004 року не відшкодовувались.

Тобто, витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство "Селидіввугілля", код ЄДПРОУ 33426253 зареєстрований в якості юридичної особи 06.06.2005 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області (т.1 а.с. 4-5).

Державне підприємство "Селидіввугілля" має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи - відокремлений підрозділ "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", ідентифікаційний код 33621589 (т.1 а.с. 6-11).

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, у відокремленому підрозділі "Шахта 1/3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" працювали робітники, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 1. Зазначене встановлено на підставі досліджених довідок та розпоряджень про призначення та нарахування пільгових пенсій ( т.1 а.с. 236-251, том 2- том 5, а.с.1-96, 107-213 том 6, том 7- том 10, а.с. 1-22 т.11) та акту звірки між позивачем та відокремленим підрозділом відповідача. (а.с. 225-234 том 1).

На адресу відповідача за період з квітня 2012 року по червень 2012 року включно управлінням ПФУ надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 15-209 том 1).

Однак, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем, відповідачем не відшкодовані в установленому Законом порядку та розмірі. У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період квітень-червень 2012 року у розмірі 2.841.898,83 грн., що підтверджується актом звірки, підписаної відокремленим підрозділом відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень. (а.с. 225-234 том 1).

Щодо зазначених обставин, встановлених судом, у сторін немає розбіжностей. Вказані обставини відповідачем не заперечується. Представник відповідача, посилаючись на відсутність правових підстав, заперечує лише проти стягнення суми витрат у розмірі 296713,95 грн., понесених УПФУ на виплату пільгових пенсій особам, яким зазначені пенсії були призначені до 01.01.2004 року.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів та положень законодавства.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" ? "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Наведена правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 25.09.2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності правових підстав для віднесення на рахунок відповідача витрат з виплати пенсій особам, яким пільгові пенсії були призначені до 01.01.2004 року та приходить до висновку про обов'язок відповідача відшкодувати фактичні витрати УПФУ, понесені ним у період квітень- червень 2012 року на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 у повному обсязі, тобто у сумі 2 841 898,83 грн. Крім того, суд бере до уваги, що розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувалися, структурним підрозділом відповідача беззаперечно підписаний акт звірки, відповідно до якого відповідач погодився з існуючою заборгованістю.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції № 21-1 встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно пункту 6.10 Інструкції № 21-1 відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2 841 898,83 грн. Оскільки доказів відшкодування зазначеної суми на день розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч. 2 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розділом 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Державного підприємства "Селидіввугілля" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з квітня по червень 2012 року у сумі 2 841 898,83 грн - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Селидіввугілля" (ідентифікаційний код 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з квітня по червень 2012 року у сумі 2 841 898 (два мільйона вісімсот сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) гривень, 83 (вісімдесят три) копійки.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 жовтня 2012року в присутності представників сторін. Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спасова Н.В.