Постанова № 26848155, 22.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3366/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» (далі - ТзОВ «Луцька СПМК-562) про стягнення податкового боргу в сумі 32 279,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Луцька СПМК-562» є платником земельного податку. Станом на 11 вересня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 32 279,14 грн., з них 27 625,68 грн. - основний платіж, 481,30 грн. - штрафні санкції, 4 172,16 грн. - нарахована пеня.

З метою погашення заборгованості Луцької ОДПІ вживались заходи, які були передбачені пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення податкового боргу, що не переривався), а саме, було сформовано та надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги, прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу у повному обсязі. А тому позивач просить стягнути з ТзОВ «Луцька СПМК-562» заборгованість із земельного податку у сумі 32 279,14 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув; у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.44).

Представник відповідача в судове засідання не прибув; відповідач не повідомив про причини неприбуття представника. Відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. До такого висновку суд дійшов на підставі частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), згідно з якою у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не вручене відповідачу з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.46).

Згідно з частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки ні представник позивача, ні представник відповідача у судове засідання не прибули (при цьому від першого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності), перешкоди для судового розгляду відсутні, то суд вважає можливим судовий розгляд здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Так судом встановлено, що 31 травня 1994 року Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області було проведено державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Луцька СПМК-562», з 01 червня 1994 року за № 47 підприємство перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ. Ці фактичні обставини підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 398978 (а.с.21), копією довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2719 (а.с.22), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.29-30), копією довідки про взяття на облік платника податків від 01 липня 2008 року № 454 (а.с.24). Відповідач має відкриті рахунки в банківських установах (а.с.3).

Відповідач в силу підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (ПК України) є платником земельного податку до місцевого бюджету міста Луцька, про що слідує з його податкової звітності із земельного податку (а.с.8-14).

Згідно з підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплачувати податкове зобов'язання з плати за землю, визначене в податковій декларації, за місцезнаходженням земельної ділянки рівними частками щомісяця не пізніше 30 числа, наступного за звітним.

Відповідно до довідки про наявність заборгованості за платежами до бюджету станом на 11 вересня 2012 року (а.с.6) та розрахунку боргу (а.с.7) за ТзОВ «Луцька СПМК-562» рахується податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 32 279,14 грн. (а.с.6-7).

Податковий борг у загальній сумі 28 106,98 грн. виник в результаті несплати податкових зобов'язань, визначених як відповідачем самостійно (27 625,68 грн.), так і податковим органом (481,30 грн.) за наступними документами: податковим розрахунком земельного податку від 21 січня 2010 року № 627 (а.с.8) за листопад 2010 року у сумі 1 841,72 грн. та за грудень 2010 року у сумі 1 841,66 грн. (разом 3 683,38 грн.); податковою декларацією з плати за землю від 27 січня 2011 року № 1573 (а.с.9-11) за січень 2011 року у сумі 1 841,72 грн., за лютий 2011 року у сумі 1 841,72 грн., за вересень 2011 року у сумі 1 841,72 грн., за жовтень 2011 року у сумі 1 841,72 грн., за листопад 2011 року у сумі 1 841,72 грн., грудень 2011 року 1 841,66 грн. (разом 11 050,26 грн.); податковою декларацією з плати за землю від 15 лютого 2012 року № 2169 (а.с.12-14) за січень-липень 2012 року (по 1 841,72 грн. щомісяця, разом 12 892,04 грн.); податковими повідомленнями-рішеннями від 13 січня 2011 року № 0000091503 і від 22 листопада 2011 року № 0008891503 про застосування штрафних санкцій у сумі 181,30 грн. та 300,00 грн. відповідно на підставі актів Луцької ОДПІ від 13 січня 2011 року № 8312/15-3/01353002 та від 22 листопада 2011 року № 8276/15-3/01353002 (а.с.15-16).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2011 року № 0000091503/0 отримане ТзОВ «Луцька СПМК-562» 09 лютого 2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35), а податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2011 року № 0008891503 за правилами пункту 58.3 статті 58 ПК України та відповідно до довідки відділення поштового зв'язку (а.с.37) вважається врученим 06 січня 2012 року. Зазначені повідомлення-рішення є чинними, доказів їх оскарження чи скасування відповідач не надав. Отже, відповідач був зобов'язаний сплатити визначене податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов'язання до 19 лютого 2011 року та до 16 січня 2012 року відповідно.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки узгоджене грошове зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків погашене не було, то на суму такого податкового боргу було нараховано пеню у загальній сумі 4 172,16 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника з земельного податку з юридичних осіб (а.с.38-43).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням наведеного несплачені у строки суми податкового зобов'язання, штрафної санкції, а також пеня (разом 32 279,14 грн.) набули статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення заборгованості із земельного податку Луцькою ОДПІ було вжито заходів, передбачених пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення податкового боргу, що не переривався): відповідачу сформовано та надіслано податкові вимоги від 12 травня 2010 року № 1/780 (а.с.34), від 19 липня 2010 року № 2/1075 (а.с.19), прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 15 листопада 2010 року № 163/24 (а.с.20).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як свідчать матеріали справи податковий борг ТзОВ «СПМК-562» із земельного податку у сумі 32 279,14 грн., що виник станом на 11 вересня 2012 року, залишається непогашеним.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж 60 днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що податковий орган вжив визначені законом заходи щодо погашення податкового боргу, однак борг з плати за землю у сумі 32 279,14 грн. залишається непогашеним, доказів його сплати відповідач не надав, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 57, 95, 286-288 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька СПМК-562» у банках, що його обслуговують, в доход місцевого бюджету міста Луцька кошти у сумі 32 279,14 грн. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят дев'ять грн. 14 коп.) для погашення податкового боргу із земельного податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк