Постанова № 26847929, 29.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11738/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 7088,92 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 7088,92 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) не було сплачено у встановлені законом строки суми податкових зобов'язань з орендній платі за землю. У добровільному порядку суми податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.10.2012р., яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття скороченого провадження на адресу, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення від 17.10.2012р. про причини неможливості вручення адресату - «за закінченням терміну зберігання». Заперечення проти позову до суду від відповідача не надійшли.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати за землю регулюються, зокрема, положеннями Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. за № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 5 Закону України № 161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

21.05.2008р. між орендодавцем - виконавчим комітетом Павлоградської міської ради та орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд по фактичному розміщенню об'єкта - приміщення столової, господарські приміщення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Договір укладено на 5 років.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 269.1. розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п. 288.2. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підпунктом п. 288.3. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пунків 8,10 договору оренди орендна плата вноситься орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем на виконання зазначених норм було подано до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби наступні податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності:

- від 28.01.2010р. за №2387 за 2010 рік на суму 2755,90 грн.;

- від 31.01.2011р. за №3464 за 2011 рік на суму 2755,90 грн.;

- від 14.02.2012р. за №2470 за 2012 рік на суму 2757,16 грн.;

- від 18.06.2012р. за №14558 (уточнююча) за травня по грудень 2012 року на суму 288,76 гривень.

Проте, визначені у цих податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зобов'язання сплачені у встановлені законом строки сплачені не були.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

07.02.2011р. уповноваженими особами Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 30.11.2009р. по 01.02.2011 року. За результатами даної перевірки складено акт за №54/17/1-2698117749.

В ході перевірки виявлено порушення положень п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: відповідачем не своєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

Згідно із підпунктом 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На підставі акту за №54/17/1-2698117749 від 07.02.2011р. позивачем було винесено 07.02.2011р. податкове повідомлення-рішення № 0003171741/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 550,02 гривень (вручено відповідачу 07.02.2011р.).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

14.10.2011р. уповноваженими особами Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по орендній платі за землю фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 30.04.2010р. по 19.08.2011 року. За результатами даної перевірки складено акт за №1686/17/1-2698117749.

В ході перевірки виявлено порушення положень п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме: відповідачем не своєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

На підставі акту за №1686/17/1-2698117749 від 14.10.2011р. позивачем було винесено 14.10.2011р. податкове повідомлення-рішення № 7580761741 про застосування штрафних санкцій у сумі 100,00 гривень (вручено відповідачу 14.10.2011р.).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Відповідно до п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

Згідно із п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 198.64 гривень.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Таким чином, податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, яке підлягає сплаті відповідачем, становить 7088,92 гривень.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту «б» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), було вручено відповідачу першу податкову вимогу №1/2648 від 02.12.2009р. та другу податкову вимогу №2/882 від 28.05.2010р. (вручені уповноваженій особі відповідача відповідно 23.04.2010р. та 06.07.2010р.).

Враховуючи те, що податковий борг виник у 2009р. та не переривався, інші податкові вимоги відповідачу не виставлялись.

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 11.09.2012 року.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 49.16 ст. 49 ПК України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений - відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 94, 162,183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 7088,92 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) на користь місцевого бюджету (р/р 33217815700032, код 13050500,, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37936856) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 7088 (сім тисяч вісімдесят вісім) грн. 92 копійки.

Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В Ільков