Рішення № 26845675, 14.08.2012, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/7755/12

Провадження №2/1806/2265/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі головуючого судді Алфьорова А.М., при секретарі Літовченко С.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «ОСОБА_5 міське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, вимоги якої підтримали в судовому засіданні, обґрунтовуючи їх тим, що ОСОБА_1 з 06 вересня 2006 року по 25 квітня 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу, за договором купівлі-продажу від 19 лютого 2008 року посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі №1243, ОСОБА_1 придбала житловий будинок №32 по вул. Добролюбова в м. Суми.

Просять суд визнати даний договір не дійсним, оскільки відповідач зловживаючи своїми правами представника, діючи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим дорученням замість договору дарування, уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу житлового будинку. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 дарувальники за спірним договором, самі не мали можливості оформити договір дарування на імя ОСОБА_1, в силу похилого віку, доручили ОСОБА_3 укласти від їх імені договір дарування житлового будинку. ОСОБА_3, діючи за дорученням ОСОБА_6 та ОСОБА_2, в супереч вимогам ст. 238 ч.3 ЦК України, уклав з ОСОБА_1, з якою перебував в зареєстрованому шлюбі, договір купівлі-продажу житлового будинку в своїх інтересах, оскільки відповідно до вимог ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Про даний факт позивачі дізнались лише після отримання позовної заяви відповідача про визнання права власності на ? частину житлового будинку, як обєкта спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_3 заявлені до нього вимоги не визнав. Пояснивши суду, що в лютому 2007 року ОСОБА_6 та його сестра ОСОБА_2 захотіли оформити на його імя договір купівлі-продажу житлового будинку, однак правовстановлюючих документів на будинок не мали. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю, уповноважили його оформити на їїх імя спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавців. 20 лютого 2007 році він звертався до суду з позовом, діючи в інтересах довірителів, про визнання за ними права спільної часткової власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, а після набрання законної сили рішення суду, зареєстрував за ними право власності на житловий будинок в КП «ОСОБА_5 міське бюро технічної інвентаризації».

Оскільки ОСОБА_3 не мав права оформляти за довіреністю на себе договір купівлі-продажу і, виконуючи їх побажання продати житловий будинок його сімї, 19 лютого 2008 року, діючи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 житловий будинок №32 по вул. Добролюбова в м. Суми. ОСОБА_1 погодилась укласти договір, з умовами була ознайомлена, підписала та отримала його від нотаріуса, як покупець житлового будинку, в день його укладення, а тому твердження про те що, вона вважала, що уклала договір дарування, даруванням є безпідставними.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, у поданій до суду заяві, зазначила. що вимоги позивачів безпідставні, не підлягають задоволенню, оскільки договір купівлі-продажу укладався за взаємною згодою обох сторін правочину, без застосування насильства, обману та стороннього впливу. Підписуючи договір, сторони усвідомлювали значення своїх дій та їх правові наслідки.

Представник Комунального підприємства «ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не зявився.

Суд вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає, згідно ст. 238 ч.3 ЦК України, ст. 60, 70 СК України вимоги позивачів задовольнити.

Встановлено, що 06 вересня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис №03 /а.с.18/. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний.

20 лютого 2007 року Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було завірено довіреності, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уповноважили ОСОБА_3 оформити на їх імя спадкове майно, яке залишилось після померлої ОСОБА_7 та спадкове майно, яке залишилось після померлої ОСОБА_8; провести реєстрацію даного майна в установленому законом порядку і отримати на їх імя всі необхідні документи, у тому числі, необхідні для відчуження; продати, подарувати ОСОБА_1 належну їм відповідну частину житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями та спорудами, а також відповідну частину земельної ділянки житлового будинку за номером 32 по вул. Добролюбова в м. Суми на умовах та за ціну на його розсуд, проводити всі необхідні розрахунки та одержати гроші за укладеними договорами /а.с.19, 22/.

На підставі вказаних довіреностей, 19 лютого 2008 року між ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого представник продавців продав, а покупець купила житловий будинок з надвірними та господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою м. Суми вул. Добролюбова, 32. Вказаний договір 21.03.2008 року був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі правочинів за ОСОБА_1, реєстраційний номер 21745460, номер запису: 444 в книзі: 10.

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

ОСОБА_3 під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, усвідомлював свої дії та розумів, що спірний договір укладений під час шлюбу з ОСОБА_1, уклав договір у своїх інтересах, оскільки за правилами ст.60 СК України житловий будинок стає обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Керуючись ст.10,15,59,60,6163,79,83,84,208,209,212-215,223 ЦПК України, ст.238 ч.3 ЦК України, ст. 60,70 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №32 по вул. Добролюбова в м. Суми від 19 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі правочинів реєстрацію права власності на нерухоме майно житлового будинку №32 по вул. Добролюбова в м. Суми за ОСОБА_1 від 21.03.2008 року реєстраційний номер 21745460, номер запису: 444 в книзі: 10.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. повернення сплаченого при подачі позову судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми.

СуддяА.М. Алфьоров