Рішення № 26843409, 24.10.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

24.10.2012№ 0827/2689/2012

Пр. №0827/2-1309/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Олєйник М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»(надалі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому банк зазначав наступне. Відповідно до кредитного договору № ZPJKRX01990031 від 11.11.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2, остання, як позичальник, отримала кредит у розмірі 3.987,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.11.2007 року. Банк свої зобовязання за договором виконав. Однак, ОСОБА_2 не виконує своїх зобовязань за договором належним чином, не сплачує своєчасно щомісячні платежі. У звязку із чим, станом на 13.01.2012 року у відповідача перед банком утворилась заборгованість у сумі 36.177,38 грн., яка складається з наступного: із заборгованості за кредитом 3.599,18 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 14.777,22 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом 255,20 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 15.346,86 грн., штрафу (фіксована частина) -500,0 грн., штрафу (процентна складова) - 1.698,92 грн., яку позивач у своєму позові й просив стягнути з відповідача на користь банку разом із понесеними судовими витратами.

Ухвалою суду від 28.03.2012 року провадження у справі відкрито.

Розгляд справи 08.08.2012 року не відбувся через те, що суддя Гончар М.С. перебувала у щорічній відпустці по 18.08.2012 року включно.

У судовому засіданні 19.10.2012 року представник позивача за довіреністю (а.с.29) ОСОБА_3 подала заяву (а.с.31), в якій просила справу розглядати за відсутністю відповідача, проти заочного розгляду справи не заперечувала, позов та викладене у ньому підтримала; на запитання суду зазначала, що змінювати вимоги позивача будь-яким чином не вважає за доцільне, сума заборгованості не зменшилась, з відповідачем договір реструктуризації щодо сплати заборгованості не укладався, позов поданий в межах строків позовної давності, строк позовної давності визначений у кредитному договорі сторонами 5 (пять) років.

У судові засідання по цій справі відповідач (04.05.2012 року о 14.00 годині, 26.06.2012 року о 09.30 годині, 19.10.2012 року о 14.00 годині) не зявилась, причину своєї неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином (а.с. 18-19, 28), у звязку із чим, судом визнана неповажною причина неявки відповідача у дані судові засідання.

Також відповідач не надавав суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи, заяв про визнання позову або заперечень проти позову.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи за відсутністю відповідача по наявних у справі матеріалах та доказах (а.с.34).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Встановлено, що 11.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», копія Статуту а.с.11) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ZPJKRX01990031 (а.с.4-6), за яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3.987,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.11.2007 року.

Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Банк виконав свої зобовязання за цим договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_2, як позичальник за вищезазначеним кредитним договором, неналежним чином та не в повному обсязі виконувала свої зобовязання.

У звязку із чим, станом на 13.01.2012 року у відповідача перед банком утворилась заборгованість у сумі 36.177,38 грн., яка складається з наступного: із заборгованості за кредитом 3.599,18 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 14.777,22 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом 255,20 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 15.346,86 грн., штрафу (фіксована частина) -500,0 грн., штрафу (процентна складова) - 1.698,92 грн. (розрахунок а.с.2).

Саме суму цієї заборгованості позивач просив стягнути з відповідача у своєму позові на користь банку, оскільки останній ухиляється від її сплати у добровільному порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов позивача підтримала, на запитання суду зазначала, що змінювати вимоги позивача не вважає за доцільне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання по цій справі жодного разу не зявлялась, взагалі не надавала суду будь-яких заперечень проти позову та доказів у спростування фактичних обставин, викладених позивачем у його позові в обґрунтування його позовних вимог та встановлених судом у судовому засіданні по цій справі.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, встановлено, що відповідач по цій справі про застосування строку позовної давності до нарахованої банком пені не заявляв.

Крім того, згідно із ст. 259 ч. 1 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Що й було зроблено сторонами у цій справи, як сторонами за вищезазначеним кредитним договором, а саме: п. 5.5 «терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 (пять) років»(а.с.6).

Кінцевий термін повернення кредиту позичальником за вищезазначеним кредитним договором 10.11.2007 року.

Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності відносно розміру пені, розрахованого позивачем за вищезазначеними кредитним договором, укладеним між сторонами по цій справі.

Підстав для зменшення за рішенням суду суми пені на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України судом також не вбачається, оскільки сума пені 15.346,86 грн. не перевищує взагалі суму основного боргу 18.376,40 грн. (розрахунок: заборгованість за кредитом 3.599,18 грн. + заборгованість по процентам за користування кредитом 14.777,22 грн.) відповідача перед позивачем за вищезазначеним кредитним договором.

Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні тощо.

Відповідач суду у цій справі не подавав заяви про зменшення розміру пені на підставі ст. 551 ЦК України та не надавав доказів у підтвердження наявності будь-яких істотних обставин.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість за кредитним договором № ZPJKRX01990031 від 11.11.2006 року станом на 13.01.2012 року у сумі 36.177,38 грн., в тому числі 3.599,18 грн. заборгованість за кредитом, 14.777,22 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 255,20 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 15.346,86 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань, 500,0 штраф (фіксована частина), 1.698,92 грн. штраф (процентна складова).

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 361,77 грн. (оригінал платіжного доручення а.с. 12).

Керуючись ст.ст. 15,16, 258, 259 ч.1, 267 ч.3, 526-527, 530, 551 ч.3, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-11, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце реєстрації: м. Запоріжжя вул. Військбуд б. 84 кв. 49, на теперішній час реєстрації у м. Запоріжжі та Запорізькій області немакє, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49027 м. Дніпропетровськ а/с 1800, рах. №29092829003111(для погашення заборгованості) рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № ZPJKRX01990031 від 11.11.2006 року станом на 13.01.2012 року у сумі 36.177,38 грн. (тридцять шість тисяч сто сімдесят сім гривень тридцять вісім копійок), в тому числі 3.599,18 грн. заборгованість за кредитом, 14.777,22 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 255,20 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 15.346,86 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань, 500,0 штраф (фіксована частина), 1.698,92 грн. штраф (процентна складова), а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 361,77 грн. (трист шістдесят одна гривня сімдесят сім копійок).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар