Рішення № 26834658, 18.10.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-990/11

РІШЕННЯ

іменем України

"18" жовтня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарях - Вишняковій А.Є., Кашарайло А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди в якому вказував, що 24 березня 2011 року о 15 годині 40 хвилин в с. Таборівка Вознесенського району внаслідок пожежі, що виникла на території домоволодіння ОСОБА_3 по вул. Шкільній, 16 з вини відповідача ОСОБА_4 та перейшла на суміжну ділянку по вулиці Леніна, 114-а було пошкоджене майно позивача (суттєво пошкоджено один сарай, повністю знищено два сараї та 18 складометрів дров твердих порід).

Своїми діями ОСОБА_4 завдав позивачу майнову шкоду у розмірі 31 286 гривень.

Крім цього потерпілий зазнав моральних страждань, що виразилися у душевних стражданнях внаслідок знищення належного йому майна, яке неможливо використовувати за призначенням, постійних нервових переживаннях, що призвели до погіршення стану здоровя.

Грошовий еквівалент моральної шкоди оцінює в 300 гривень.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь матеріальну та моральну шкоду, а також всі понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2011 року в звязку з подачею позивачем уточненого позову з новим складом відповідачів до участі у справі в якості відповідачки було залучено ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в усному порядку зменшив свої вимоги в частині відшкодування майнової шкоди до 13 820 грн., вимоги в частині моральної шкоди залишив незмінними. Просив стягнути вказану шкоду з відповідачів в солідарному порядку.

Також просив стягнути з відповідачів на свою користь витрати на проведення експертного дослідження з метою визначення вартості завданої шкоди, витрати на правову допомогу, сплачений судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, в іншій частині надав пояснення, аналогічні викладеним в уточненому позові.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Свої заперечення обґрунтовувала тим, що вона не є належним відповідачем по справі, оскільки не вчиняла жодних дій, що призвели до завдання ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди, така шкода виникла виключно з необережних дій та вини відповідача ОСОБА_4, який на її думку й повинен нести повну відповідальність, а тому не вбачала підстав для покладення на неї будь-яких обовязків по відшкодуванню завданої шкоди.

Разом з тим просила відшкодувати понесені нею витрати на проведення судової експертизи.

В судовому засіданні, що проводилося без участі відповідача ОСОБА_4, його представник ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги визнала частково, при вирішенні спору просила врахувати недоведеність стороною позивача факту належності йому частини пошкодженого майна (дров) в тому обємі, як зазначено останнім в позові.

Разом з цим просила врахувати завдання відповідачем шкоди з необережності, його подальшу поведінку, зокрема намагання в добровільному порядку відновити порушене право позивача, а також вік, матеріальне становище заподіювача шкоди, відповідно зменшивши розмір відшкодування.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі відповідача ОСОБА_4

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в розгляді справи, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріал Вознесенського РВ ГУ МНС України в Миколаївській області за №5 від 24 березня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи, матеріал Вознесенського МВ УМВС України Миколаївської області за №646 від 25 березня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи, інвентарну справу по житловому будинку №114-а по вул. Леніна в с. Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 24 березня 2011 року близько 15 годині 40 хвилин в с. Таборівка Вознесенського району Миколаївської області внаслідок пожежі, що виникла на території домоволодіння ОСОБА_3 по вул. Шкільній, 16 з вини відповідача ОСОБА_4 та перейшла на суміжну ділянку по вулиці Леніна, 114-а було повністю знищено розташовані на цій ділянці два сараї, дрова твердих порід та один сарай суттєво пошкоджено.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами та знайшли своє повне підтвердження показаннями свідків та усіма матеріалами справи, в тому числі відмовними матеріалами №5 від 24 березня 2011 року та №646 від 25 березня 2011 року.

В судовому засіданні позивачем доведена та іншою стороною не оспорювалася та обставина, що пошкоджені господарські будівлі некапітального типу були побудовані ОСОБА_1, як власником житлового будинку за вищевказаною адресою та використовувалися останнім в якості сараїв.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 на ділянці було розміщено 18 складометрів дров твердих порід, що повністю підтверджується матеріалами розслідування обставини події (а.с. 7, 47, відмовний матеріал №5 від 24 березня 2011 року), іншими матеріалами справи та відмовним матеріалом №646 від 25 березня 2011 року.

Доводи однієї зі сторін щодо значно меншої кількості дров не підтвердилися належними доказами, оскільки показання допитаних свідків в цій частині суттєво різняться між собою, не містять достовірної інформації щодо точного обєму знищених дров та протирічать іншим матеріалам справи, зокрема матеріалам розслідування обставин події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяною нею.

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємоповязаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Таким чином обовязок по відшкодуванню майнової шкоди покладається виключно на її безпосереднього заподіювача і таким в даному випадку є ОСОБА_4, а тому саме на нього слід покласти відповідальність за завдану шкоду в той час, як між діями ОСОБА_3 (які не є неправомірними) та шкодою відсутній безпосередній причинний звязок, відсутня вина цієї особи, єдність наміру та дій з іншим відповідачем, що узгоджується з матеріалами розслідування обставин подій, а тому відсутні підстави як для одноосібного стягнення з ОСОБА_3, так і солідарного стягнення з неї та іншого відповідача будь-якої шкоди, а тому в позові до неї слід відмовити.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Завдана позивачу майнова шкода в розмірі 13 820 грн. знайшла своє повне підтвердження матеріалами справи, зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 жовтня 2012 року та підлягає повному відшкодуванню на його користь.

Водночас ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачає право особи, якій завдана моральна шкода, вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.

Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода може полягати в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в звязку із знищенням чи пошкодженням належного їй майна.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_4 позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях в звязку з пошкодженням його майна.

Інші зазначені ОСОБА_1 обставини в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Вирішуючи питання про визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд у відповідності з вимогами статті 23 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та тривалість моральних страждань позивача та вважає справедливим і достатнім відшкодування моральної шкоди у визначеному ним розмірі, а саме 300 грн.

Доводи представника відповідача про необхідність врахування завдання ОСОБА_4 шкоди з необережності, його подальшу поведінку, зокрема намагання в добровільному порядку відновити порушене право позивача, а також вік заподіювача шкоди не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі обставини не відносяться до передбачених нормами Цивільного кодексу України підстав для можливого зменшення судом розміру відшкодування заподіяної шкоди.

Положення ч. 4 ст. 1193 ЦК України дійсно надають суду право зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від матеріального становища її заподіювача і про врахування цієї обставини просила представник відповідача, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо матеріального становища ОСОБА_4, що унеможливлює врахування судом цієї обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути 13 820 грн. в порядку відшкодування майнової шкоди та 300 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, а в задоволенні позову до ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю вимог.

В силу ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати з тим врахуванням, що сторона, не на користь якої ухвалено рішення, зобовязана відшкодувати іншій стороні понесені нею та підтверджені матеріалами справи судові витрати, а саме:

- з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 2 600 грн., 200 грн. витрат на правову допомогу, 155,20 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи;

- з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 1 547,04 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 13 820 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень, а також 300 (триста) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди та 3 075 (три тисячі сімдесят пять) гривень 20 копійок судових витрат.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 547 (одну тисячу пятсот сорок сім) гривень 04 копійки судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: