Рішення № 26834499, 16.10.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/3668/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"16" жовтня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»»(далі ПАТ «Фінанси та Кредит») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2012 року ПАТ «Фінанси та Кредит»звернувся до суду з зазначеним позовом в якому вказував, що 02 серпня 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № V-51-aisp-2007, відповідно до якого позивач надав останньому кредитні кошти в розмірі 24 200 доларів США на строк до 01 серпня 2014 року, а відповідач зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до узгодженого графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі від 11,3 % річних в перший рік користування кредитом з поступовим щорічним зменшенням до 10 % річних в останній рік користування кредитом.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним банку підвищених процентів в розмірі 15,08 % річних та пені в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконував не належним чином, в звязку з чим станом на 20 липня 2012 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 383 258,55 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 134 827,20 грн. (що становить еквівалент 16 868,16 доларів США);

- заборгованість по процентам 45 936,49 грн. (що становить еквівалент 5 747,09 доларів США );

- нарахована пеня за порушення умов договору 202 494,85 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а також всіх сплачених ним судових витрат.

В судове засідання представник позивача не зявилася, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково в частині заборгованості за кредитом та відсотками, однак заперечували проти стягнення пені в нарахованому банком розмірі, вказуючи на те, що пеня нарахована з порушенням позовної давності, є неспівмірною з основним боргом, несправедливою та ставить відповідача в надзвичайно скрутне становище.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що 02 серпня 2007 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»»(а в подальшому ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»») уклав в письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір № V-51-aisp-2007 в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк (який має право на здійснення операцій по кредитуванню населення в іноземній валюті) зобовязався надати та в цей же день надав позичальнику на придбання автомобіля кредит в розмірі 24 200 доларів США на строк до 01 серпня 2014 року.

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно в строк до 10 числа (відповідно до узгодженого сторонами графіку) частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі від 11,3 % річних в перший рік користування кредитом з поступовим щорічним зменшенням до 10 % річних в останній рік користування кредитом, а також вносити інші передбачені договором платежі.

Наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним банку підвищених процентів в розмірі 15,08 % річних та пені в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, а також внести інші передбачені договором платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно з 2010 року систематично порушував умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, в звязку з чим станом на 20 липня 2012 року в нього виникла заборгованість по кредитному договору, в тому числі:

- заборгованість по кредиту 134 827,20 грн. (що становить еквівалент 16 868,16 доларів США);

- заборгованість по простроченим процентам 45 936,49 грн. (що становить еквівалент 5 747,09 доларів США), що визнається відповідачем, повністю узгоджується з наданим розрахунком боргу, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Що стосується заперечень сторони відповідача з приводу нарахування банком пені з порушенням встановленої позовної давності, то суд виходить з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки встановлюється в один рік.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що ПАТ «Фінанси та Кредит»дійсно нарахував позичальнику пеню з порушенням встановленого законом строку позовної давності, а саме з 11 січня 2011 року, сторони не обумовили між собою іншого строку позовної давності, а тому вказана обставина на підставі заяви відповідача підлягає врахуванню судом при винесенні рішення.

Також суд вважає обґрунтованими доводи сторони відповідача щодо значно завищеного розміру нарахованої неустойки.

Судом встановлено, що сторонами в договорі дійсно обумовлено відповідальність позичальника за порушення умов кредитного договору у вигляді сплати пені, неустойка за період з серпня 2011 року по липень 2012 року нарахована банком правильно та згідно умов укладеного договору.

Проте слід врахувати, що пеня за своєю суттю є одним з видів забезпечення виконання зобовязання та має виключно компенсаційний характер в разі порушення зобовязаною особою взятого на себе зобовязання.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин»істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

З матеріалів справи вбачається, що нарахована банком неустойка перевищує загальний розмір боргу, фактично зобовязує позичальника сплатити подвійний борг по сплаті кредиту та процентів, що суперечить самій суті неустойки та засадам цивільного судочинства, а саме справедливості, добросовісності та розумності.

За вказаних обставин, з врахуванням розяснень, наданих в постанові Пленуму за №5 від 30 березня 2012 року та інтересів сторін, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки до обґрунтованого та розумного розміру, що повністю виконає компенсаційну функцію неустойки, а саме до 40 000 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 904,26 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» заборгованість за кредитним договором V-51-aisp-2007 від 02 серпня 2007 року, що утворилася станом на 20 липня 2012 року в загальному розмірі 220 763 (двісті двадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 69 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 39002011509980 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»», МФО 326933, код ЄДРПОУ 26499505), а також 1 904 (одну тисячу девятсот чотири) гривні 26 копійок судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв