Ухвала суду № 26833793, 25.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" липня 2012 р. Справа № 0670/10155/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Моніча Б.С.

Бучик А.Ю.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000152340 від 27.04.2011р. та №0000392340 від 08.07.2011р. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000392340 від 08.07.2011 р. та № 0000152340 від 27.04.2011 р.

Позивач вважає протиправними та необгрунтованими висновки акту перевірки, оскільки подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства підтверджується квитанціями про її відправлення, поштовими повідомленнями з підписами посадових осіб відповідача, що підтверджують прийняття звітності, копії поштових повідомлень про прийняття звітності були надані відповідачу під час перевірки. Висновки зроблені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, зроблені на підставі припущень, без обгрунтування порушення та посилання на первинні документи бухгалтерського обліку, а отже є незаконними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки перевіряючі дійшли висновку про те, що позивач не подавав до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 р., І півріччя 2009 р., 9 місяців 2009 р., 2009 р. та 1 квартал 2010 р. та відповідно не декларувалось від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Нормативно-правовим актом, який врегульовував питання подання звітності, на час виникнення спірних правовідносин, був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш, із змінами і доповненнями, у відповідності до п.4.1.7. ст.4 якого платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з п.п.4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.5.2 розділу 5 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зазначаючи про неподання позивачем декларацій з податку на прибуток підприємства перевіряючими не вказано на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи декларація з податку на прибуток підприємства за З кв. 2009 р. була отримана відповідачем 26.11.2009 р. № 23747, декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 р. була відправлена позивачем Коростишівській міжрайонній державній податковій інспекції 08.02.2010 р. та отримана 09.02.2010 р, декларація з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2010 р. була відправлена позивачем Коростишівській міжрайонній державній податковій інспекції 07.05.2010 р. та отримана 12.05.2010 р., декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 р. була відправлена позивачем до центрального рівня Державної податкової адміністрації України 09.02.2011 р. та отримана 09.02.2010 р.,

Отже, вимоги закону щодо подання декларацій з податку на прибуток підприємства позивачем виконані, а тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000152340 від 27.04.2011 р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 510,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000392340 від 08.07.2011 р.

Згідно ст.З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закону) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п.5.1. ст.5 та п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону валові витрати виробництва та

обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Сума валового доходу задекларована позивачем повністю відповідає даним бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовим відомостям та даним Додатків до акту перевірки, який складений представниками податкового органу, що у повному обсязі спростовує твердження відповідача про заниження доходу на 717 875 грн.

Стосовно твердження Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції про завищення валових витрат задекларованих в рядку 04.9 декларації за 2010 р., За підсумками діяльності в 2009 р. позивачем отримано збиток в розмірі 4 421 807 грн., яка задекларована в декларації про прибуток підприємства за 2009 р. в рядку 08.

Висновки викладені відповідачем в Акті перевірки про те, що підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 р. на суму 4 397 711 грн., ґрунтується на твердженні податкового органу, що підприємством не подано декларацію про прибуток за 2009 р., і тому податкова не врахувала збитки 2009 р.

В порушення п.6.1 ст.6 Закону відповідачем не враховано від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2009 р. в декларації за І квартал 2010 р., і як наслідок в деклараціях які подавалися позивачем за 2010 р.

При цьому відповідач зазначає, що декларація за І квартал 2010 р. не подавалась, а отже від'ємне значення не декларувалося, тому на думку суду, відповідач повинен був самостійно визначити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що у повному обсязі кореспондується з приписами п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

ТОВ "Коростишівземінвест", є сільськогосподарським підприємством, до запасів відносяться добрива, засоби захисту рослин, насіння, паливномастильні матеріали, насіння та інші матеріальні цінності, які споживаються в процесі виробництва. Не відносяться до запасів основні засоби, послуги, нематеріальні активи.

Що стосується незавершеного виробництва та готової продукції, суд зазначає, що п.5.9 ст.5 Закону закріплено, що витрати, пов'язані з виробництвом (перетворенням, зберіганням) запасів, у тому числі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, тощо, у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості незавершеного виробництва та залишків готової продукції не враховуються.

Така правова позиція наведена в листі Державної податкової адміністрації України від 27.05.2005 № 4807/6/11-1116.

За таких обставин, підприємством включено до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів лише матеріальну складову незавершеного виробництва в сумі 2 903,188 тис.грн.

Тобто, загальна вартість запасів та незавершеного виробництва станом на 31.12.2009 р. склала 3 092 272 грн., що повністю відповідає показникам рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік, Додатку К1/1 до декларації та підтверджується первинними документами, оборотно-сальдовими відомостями по відповідним рахункам.

Висновок податкового органу про заниження валових доходів по стр.01.2 (приріст балансової вартості запасів) за 2009 та 2010 роки зроблений на підставі хибного, непідтвердженого документально, твердження про те, що підприємство занизило валові витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей в 2009 р.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст.ст.195,198, 200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: Б.С. Моніч А.Ю.Бучик

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" вул.К.Лібкнехта,4,м.Коростишів,Житомирська область,12500

3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Шевченка, 1,м.Коростишів,Житомирська область,12505