Вирок № 26827472, 27.02.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2012 Справа №1-838/11 Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.

при секретарях Кришталович Л.Б., Ломазі І.Б.,

ОСОБА_1

за участю прокурора Жижури Л.О.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,

Монастирської ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, котрий проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого:

- вироком Тернопільського міського суду від 16 лютого 1999 року за ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 145, ст.42 КК України (в редакції 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 6 жовтня 2000 року за ч.3 ст. 141, ч.3 ст.42 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 23 червня 2005 року постановою Шевченківського районного суду м. Львова, звільнений умовно-достроково на 2 місяці 22 дні;

- вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2006 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 , ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України на 5 років 8 місяців позбавлення волі. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2010 року замінено невідбуту частину покарання більш мяким у вигляді виправних робіт на термін 7 місяців 28 днів з відрахуванням 20 відсотків заробітку в дохід держави зі звільненням з місць позбавлення волі

за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.2 ст. 355, ч.2 ст. 389 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, одруженого, котрий проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9, судимого:

- вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 28 січня 2002 року за ч.1 ст. 296 КК України на 6 місяців арешту;

- вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2003 року за ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 357 , ст.70 КК України на 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, 20 червня 2008 року звільнений постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 7 місяців 9 днів,

за ч. 2 ст.355 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року близько 17 години ОСОБА_6, діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_8, вирішили примусити ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобовязань, а саме вирішили примусити останнього повернути золотий браслет належний ОСОБА_10, який зі слів останньої ОСОБА_9 ніби - то забрав у неї 24 квітня 2011 року під час конфлікту і який відмовляється повертати.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 з метою повернути золотий браслет ОСОБА_10 приїхали додому до ОСОБА_9 в квартиру № 100, що по вул. Яремчука, 36 в м. Тернополі. Перебуваючи в приміщенні даної квартири, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, узявши у руки кухонні ножі та тримаючи їх в руках, погрожували застосуванням насильства, яке виразилось у словесній погрозі побиття та спричинення шкоди здоровю ОСОБА_9, які той сприйняв, як реальну погрозу своєму здоровю. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 примушували ОСОБА_9 виконати його цивільно-правове зобовязання, тобто повернути належний ОСОБА_10 золотий браслет. Окрім цього, з метою примусити ОСОБА_9 повернути золотий браслет, ОСОБА_8 застосував насильство, що не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого, наніс йому удар в лице рукою, а ОСОБА_6 наказав ОСОБА_9 написати зобовязальну розписку про повернення золотого браслета ОСОБА_10, що той, побоюючись за своє життя та здоровя, зробив.

Крім цього, 26 квітня 2011 року ОСОБА_6, перебуваючи у квартирі № 100, що по вул. Яремчука, 36 в м. Тернополі, вирішив відкрито викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний намір, 26 квітня 2011 року близько 17 години в квартирі № 100, що по вул. Яремчука, 36 в м. Тернополі ОСОБА_6 наказав ОСОБА_9 вийняти все, що той має в кишенях. Коли ОСОБА_9 виконав вимогу та поклав свої речі на стіл, ОСОБА_6 відкрито викрав викладені ОСОБА_9 речі, а саме мобільний телефон торгової марки «Моторола С 200»вартістю 30 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв»язку «Київстар»вартістю 25 грн. та гроші в сумі 990 грн., чим спричинив ОСОБА_9 шкоду на загальну суму 1045 грн.

Крім цього, 10 липня 2006 року ОСОБА_6 засуджений Тернопільським міськрайонним судом за вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років 8 місяців.

21 жовтня 2010 року Шевченківським районним судом м. Львова ОСОБА_6 замінено невідбуту частину покарання більш м»яким у вигляді виправних робіт на термін 7 місяців 28 днів з відрахуванням 20% заробітку у дохід держави.

27 грудня 2010 року заступником начальника Тернопільського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_11 ОСОБА_6 роз'яснено порядок та умови відбуття покарання, попереджено його про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді виправних робіт за ст. 389 КК України та зобовязано в 15-денний термін влаштуватися на ПП «ОСОБА_12Ю.»і відпрацювати встановлене судом покарання.

Незважаючи на попередження його про кримінальну відповідальність, для періодичної реєстрації 17.01.2011 р., 21.02.2011 р., 07.03.2011 р., 21.03.2011 р., 04.04.2011 р., 18.04.2011 р. та 02.05.2011 р., за надісланими викликами 25.01.2011 р. та викликами у телефонному режимі 28.01.2011 р. без поважної на те причини ОСОБА_6 року не з'явився в Тернопільський міський підрозділ Тернопільського міжрайонного відділу КВІ.

З 27 грудня 2010 року по даний час ОСОБА_6 не працевлаштувався на роботу до ПП «ОСОБА_12Ю.»для відбування призначеного йому покарання у вигляді виправних робіт у наданий йому 15-ти денний термін, незважаючи на винесені йому застереження у виді письмових попереджень.

Після письмового попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт, 24.03.2011 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП за що 24.03.2011 року начальником Тернопільського МВ був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Окрім того, ОСОБА_6 зареєструвався в КВІ, як житель кімнати № 4, що по вул. Львівській, 7 м. Тернополя, однак за вказаною адресою не проживав, про зміну свого місця проживання КВІ не повідомив, чим порушив порядок відбування покарання.

Порушивши порядок відбуття покарання, що виразилось в тому, що ОСОБА_6 не з»явився за викликом на періодичну реєстрацію до Тернопільського міського підрозділу Тернопільського міжрайонного відділу КВІ, не повідомив КВІ про зміну свого місця проживання, а також після письмового попередження вчинив проступок, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності, своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги ст. 41, 46 КВК України, чим ухилився від відбування покарання у виді виправних робіт.

Крім цього в кінці квітня 2011 року у ОСОБА_6, який перебував у квартирі АДРЕСА_1, виник злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізуючи свій намір, в кінці квітня 2011 року, ОСОБА_6 попросив у ОСОБА_13 мобільний телефон торгової марки «ОСОБА_14 К-750»для того, щоб покористуватись декілька днів, не маючи наміру його повернути в майбутньому. Отримавши від ОСОБА_13 мобільний телефон торгової марки «ОСОБА_14 К-750»вартістю 400 грн. із карткою памяті обємом 2 Гб, вартістю 50 гривень, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_13 шкоду на загальну суму 450 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 389 КК України визнав частково і пояснив, що 26 квітня 2011 року близько 16 години він разом із ОСОБА_8 перебував у гостях у ОСОБА_10, яка повідомила, що у неї був конфлікт з колишнім співмешканцем ОСОБА_9, котрий декілька днів тому забрав у неї золотий браслет і відмовляється його повертати. З огляду на наведене, вона попросила його та ОСОБА_8 поїхати до місця проживання ОСОБА_9 і забрати у нього браслет.

Приїхавши на масив «Дружба»в м. Тернополі на вул. Яремчука вони , тобто він ОСОБА_8 та ОСОБА_10, зайшли у квартиру ОСОБА_9 В ході спілкування ОСОБА_9 повідомив його, що він у ОСОБА_10 ніякого браслету не брав. Трохи посперечавшись, ОСОБА_9 сказав, що поверне браслет ОСОБА_10 та на його прохання написав про це зобовязальну розписку. При цій розмові ОСОБА_10 та ОСОБА_8 перебували в квартирі , однак ніхто ОСОБА_9 не погрожував, ножів у руки не брав. Після того, як ОСОБА_9 написав розписку, він попросив у нього ще гроші на таксі і останній передав йому 100 грн. Крім того ОСОБА_9 добровільно передав йому власний телефон для того, щоб він передзвонив, в подальшому він просто забув ОСОБА_9 повернути телефон, хоча й збирався це зробити.

Також в кінці квітня 2011 року, точної дати не пригадує, він знаходячись у своєї знайомої ОСОБА_13 вдома, дізнався від останньої, що вона має мобільний телефон, в якому несправний динамік. При цьому ОСОБА_13 запитала його, чи може він з цим допомогти, на що він погодився. На наступний день він почистив телефон та знову зустрівся із ОСОБА_13 та попросив у неї покористуватися даним телефоном два дні, хоча знав для себе, що його повертати вже не буде. Після цього він вирішив, що даним телефоном сам користуватись не буде і орієнтовно через тиждень продав телефон, котрий викрав у ОСОБА_13 своєму знайомому ОСОБА_15 за 100 гривень.

Крім того він засвідчив, що дійсно у 2006 році засуджений Тернопільським міськрайонним судом до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років і 8 місяців. В подальшому з огляду на те, що в місцях відбування покарання він зарекомендував себе з позитивної сторони Шевченківським районним судом м. Львова йому невідбуту частину покарання було замінено виправними роботами на термін 7 місяців 28 днів з відрахуванням 20 % заробітку у дохід держави. Після звільнення з місць позбавлення волі його було поставлено на облік у КВІ. Перший раз, коли він з»явився у КВІ йому було роз»яснено порядок і умови відбування покарання, а саме додержуватись порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитись до праці, працювати на визначеному йому об»єкті, а саме вантажником в магазині «Дора», що по вул. Симоненка в м. Тернополі, відпрацьовувати встановлений судом строк виправних робіт, з»являтися за викликом до КВІ, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися на реєстрацію до КВІ, про що він розписався у підписці та у зобов»язанні.

Він вважає, що не ухилявся від відбування покарання, просто після перебування в місцях позбавлення волі у нього погіршився стан здоровя, у звязку із чим він не міг працювати вантажником, про що повідомляв інспектора КВІ ОСОБА_11, однак остання на це жодним чином не відреагувала. Він щиро прагнув влаштуватись на будь-яку іншу роботу, однак з огляду на наявність попередніх судимостей цього зробити йому не вдалося.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вини у інкримінованому йому злочині не визнав та суду повідомив, що 26 квітня 2011 року близько 16 години він разом із ОСОБА_6 перебував у гостях у ОСОБА_10, яка повідомила, що у неї був конфлікт з колишнім співмешканцем ОСОБА_9, який декілька днів тому забрав у неї золотий браслет і відмовляється його повертати. З огляду на наведене, вона попросила його та ОСОБА_6 поїхати до місця проживання ОСОБА_9 і забрати у нього браслет. Приїхавши на масив «Дружба»в м. Тернополі на вул. Яремчука вони , тобто він, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зайшли у квартиру ОСОБА_9 З ОСОБА_9 спілкувався виключно ОСОБА_6 ОСОБА_9 заявляв, що ніякого браслету він не брав. Однак в подальшому, поспілкувавшись з ОСОБА_6, написав розписку про те, що зобовязується повернути ОСОБА_10 браслет. Після цього вони залишили приміщення квартири. В таксі , коли вони їхали від ОСОБА_9 ОСОБА_6 йому показав мобільний телефон та гроші , повідомивши, що їх він забрав у ОСОБА_9 Коли він перебував в квартирі ОСОБА_9, то жодним чином не погрожував останньому застосуванням ножа, а також не бив його. Він вважає, що потерпілий його оговорює, щоб вигородити ОСОБА_6, який має стосунки з матірю потерпілого.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину не визнав, а ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, їх винність у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

По епізодах щодо примушування до виконання цивільно-правового зобов»язання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та грабежу ОСОБА_6 26 квітня 2011 року відносно ОСОБА_9:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який повідомив, що він дійсно певний проміжок часу підтримував інтимні стосунки з ОСОБА_10 Однак, в подальшому вони перестали спілкуватись з огляду на те, що він одружився. 24 квітня 2011 року у нього з ОСОБА_10 був словесний конфлікт, після якого ОСОБА_10 йому сказала, щоб він повернув їй золотий браслет, який у неї зник під час цього конфлікту. Однак, з огляду на те, що він не брав у ОСОБА_10 ніякого браслету, то на її вимоги відмовив. 26 квітня 2011 року орієнтовно о 17 годині до нього додому в квартиру прийшли ОСОБА_10В, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ОСОБА_6 почав йому говорити, щоб він повернув ОСОБА_10 золотий браслет, який у неї він ніби - то забрав 24 квітня 2011 року під час конфлікту. Він даний факт заперечував. Тоді ОСОБА_8 взяв у руки кухонний ніж зі столу і погрожуючи його застосуванням, наполягав на тому, щоб він повернув браслет ОСОБА_10. Після цього ОСОБА_6 наказав йому написати розписку про те, що він поверне ОСОБА_10 золотий браслет, також ОСОБА_8 наніс йому удар кулаком в лице. З огляду на наведене, побоюючись за своє життя, він погодився і написав розписку про те, що зобов»язувався повернути ОСОБА_10 золотий браслет до 7.06.2011 року та повернути п»ять ящиків сигарет «Прилуки». Про дані сигарети сказав написати також ОСОБА_6При цьому стояла ОСОБА_10 і спостерігала за даною подією. Після того, як він написав розписку, ОСОБА_6 сказав, щоб він дістав все, що у нього знаходиться в кишенях. На вимогу ОСОБА_6 він дістав гроші в сумі 1000 гривень та мобільний телефон торгової марки «Моторола С 200»і поклав на стіл. ОСОБА_6, залишивши йому 10 гривень, решту грошей та мобільний телефон забрав та поклав собі у кишеню. Дозволу забирати гроші та телефон він ОСОБА_6 не надавав.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 заявив, що в ході конфлікту , що мав місце 26 квітня 2011 року йому погрожував ножем тільки ОСОБА_8 Він не може пояснити, чому на досудовому слідстві він говорив, що ножем йому погрожував також і ОСОБА_6

Однак, як вбачається з заяви про злочин (т.2 а.с. 18), первинних пояснень ОСОБА_16 (т.2 0) протоколів допиту потерпілого ОСОБА_9 (т.2 а.с.85-86, 266-267)останній на досудовому слідстві стверджував, що застосуванням ножа йому погрожували, як ОСОБА_6В, так і ОСОБА_8 Разом з тим, на досудовому слідстві ОСОБА_9 написав заяву, у якій зазначив, що на даний час претензій до ОСОБА_6 немає, оскільки останній проживає в цивільному шлюбі з його матірю (а.с. 87). Той факт , що ОСОБА_6 проживає з його матірю в цивільному шлюбі потерпілий ОСОБА_9 підтвердив і в судовому засіданні. З огляду на наведене, суд критично ставиться до показань потерпілого ОСОБА_9, даних в судовому засіданні в тій частині, що ОСОБА_6 йому ножем не погрожував і вважає правдивими показання потерпілого дані ним з приводу погроз ножем ОСОБА_6 на досудовому слідстві. Крім того, той факт, що ОСОБА_9 погрожували застуванням ножа обоє підсудних також підтверджується і обєктивними доказами, зокрема, даними протоколу огляду місця події, в ході якого по місцю проживання ОСОБА_9 було виявлено та вилучено два ножі (а.с. 20-24).

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_9 заявив, що на даний час жодних претензій до підсудних немає, а тому просить їх не карати суворо, подавши про це відповідну заяву в письмовому вигляді.

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка повідомила, що 26 квітня 2011 року близько 16 години у неї в гостях перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_6, яким вона розказала про те, що 24 квітня 2011 року до неї заходив ОСОБА_9, із яким у неї виник конфлікт, в результаті чого він взяв її за руку на якій знаходився золотий браслет та зняв його. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запропонували поїхати до нього та забрати браслет. Приїхавши на масив «Дружба»в м. Тернополі на вул. Яремчука, вони зайшли у квартиру до ОСОБА_9 На вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повернути браслет ОСОБА_9 сказав, що ніякого браслету він не брав. Після того вона залишилась у коридорі квартири, а ОСОБА_9 із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зайшли в кімнату, де ОСОБА_9 написав розписку про те, що він зобов»язується повернути золотий браслет;

- протоколом добровільної видачі, під час чого ОСОБА_10 добровільно видала розписку, написану власноручно ОСОБА_9 0.І ( т.2 а.с. 37);

- протоколом огляду розписки, яку визнано речовими доказом у кримінальній справі, у якій ОСОБА_9 зазначив: Я ОСОБА_9 1989 09.12 зобовязуюся до 07.06.2011 віддати ОСОБА_10 золотий ланцюжок 5,48 грам, сигарети „Прилуки особливі в розмірі 5 (пять) ящиків (т.2 а.с. 74-76);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6В та ОСОБА_10 під час якої ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 примусили написати ОСОБА_9 розписку, в якій він зобов»язувався повернути золотий браслет (т.2 а.с. 99-100);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6В та ОСОБА_9, під час якої ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 примусили написати його розписку, в якій він зобов»язувався повернути золотий браслет. Також ОСОБА_6 підтвердив показання ОСОБА_9 в тій частині, що ОСОБА_8 наніс ОСОБА_9 один удар рукою в обличчя ( т.2 а.с. 96-98);

- протоколом огляду місця події від 26.04.2011 року під час якого із квартири АДРЕСА_2, тобто помешкання ОСОБА_9, було вилучено сліди папілярних візерунків, один з яких був розташований на скляній банці з одеколону, а також два кухонні ножі (т.2 а.с. 20-24);

- висновком експерта № 17/231/11 від 14.06.2011 року про те, що слід, вилучений під час огляду місця події, тобто помешкання ОСОБА_9 із склянки з-під одеколону залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_6 (т.2 а.с.51-65);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6В та ОСОБА_9 під час якої ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_6 відкрито викрав у нього мобільний телефон торгової марки «Моторола С 200»та гроші в сумі 990 гривень (т.2 а.с. 96-98)

По епізоду щодо ухилення ОСОБА_6 від покарання, не пов»язаного з позбавленням волі:

- поданням Тернопільського міжрайонного відділу КВІ про вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування призначеного йому покарання у виді виправних робіт, згідно постанови суду від 21.10.2010 року (т.2 а.с. 109-113);

- копією вироку від 10.07.2006 року Тернопільського міського суду;

- копією постанови від 24.03.2011 року начальника Тернопільського МВ, згідно якої ОСОБА_6 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривня (т.2 а.с. 156);

- копією постанови від 21.10.2010 року Шевченківського районного суду м. Львова , згідно якого ОСОБА_6 замінено частину невідбутої частини покарання більш м»яким покаранням у вигляді виправних робіт на термін 7 місяців 28 днів з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави (т.2 а.с. 118);

- копією підписки ОСОБА_6 від 27.12.2010 року, у якій він письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт (т.2 а.с. 131);

- копією попередження Тернопільським міжрайонним відділом КВІ ОСОБА_6 від 27.12.2010 року про недопустимість продовження порушення порядку та умов відбуття покарання (т.2 а.с. 135);

- показанням допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, яка засвідчила, що працює інспектором КВІ в м. Тернополі вона вела справу ОСОБА_6, якому згідно постанови суду було необхідно відбути покарання у вигляді виправних робіт. При цьому в КВІ був гарантійний лист від ПП. „Мірошник про те, що вказаний підприємець зобовязується працевлаштувати ОСОБА_6В було роз'яснено порядок та умови відбуття покарання, попереджено його про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді виправних робіт за ст. 389 КК України та зобовязано в 15-денний термін влаштуватися на ПП «ОСОБА_12Ю.» і відпрацювати встановлене судом покарання. Однак, ОСОБА_6 зазначені вище вимоги проігнорував, не з»являвся для періодичної реєстрації за надісланими викликами та викликами у телефонному режимі без поважної на те причини. При неодноразовій перевірці ПП «Мірошник»було встановлено, що ОСОБА_6 не працевлаштувався і на даний час не відбув жодної години призначеного йому покарання. Також повідомивши КВІ адресу свого проживання, за даною адресою не проживав і не повідомивши КВІ, змінив своє місце проживання, у звязку із чим і було направлені матеріали в відповідні органи для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за ухилення від відбування покарання. Крім того, свідок ОСОБА_11 заявила, що ОСОБА_6 їй особисто не повідомляв , що у звязку із незадовільним станом здоровя не може працювати в ПП „Мірошник та будь-яких медичних довідок з цього приводу не приносив.

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, яка засвідчила, що будучи приватним підприємцем та директором магазину „Дора зобов»язалась прийняти засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10 в магазин на роботу, укласти з ним трудовий договір та виплачувати йому щомісячну зарплату відповідно до встановленої системи праці та чинного трудового законодавства України та у випадку заміни останньому невідбутої частини покарання більш м»яким покаранням у виді виправних робіт зобов»язувалась виконувати постанову суду та провадити відрахування із заробітку засудженого в дохід держави у розмірі, визначеному рішенням суду, оскільки ОСОБА_6 є родичем її чоловіка. Після заміни йому невідбутої частини покарання на більш м»яке покарання ОСОБА_6 приходив на підприємство і повідомив, що шукає собі більш оплачувану роботу та пояснив, що для утримання сім»ї хоче заробляти більше грошей. Через декілька тижнів він знову приходив та повідомив, що у нього проблеми із здоров»ям. Однак жодної години на даній роботі він не відпрацював.

По епізоду шахрайства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_13:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_13, яка показала, що орієнтовно в кінці квітня 2011 року ОСОБА_6 зайшов до неї в гості, а саме в квартиру, що по вул. Монастирського 42/37 у м. Тернополі. Під час того, як вони розмовляли, вона сказала йому, що в неї є мобільний телефон торгової марки «ОСОБА_14 К 750і»чорного кольору, однак в ньому щось було несправне із звуком, а саме із динаміком. Вона попросила ОСОБА_6, щоб він подивився. Коли він взяв його в руки, то погодився його відремонтувати. Вона дала йому даний телефон. Після цього на наступний день вона знову зустрілась із ОСОБА_6 та він попросив покористуватись даним телефоном два-три дні. Однак коли пройшло три дні ОСОБА_6 телефон так і не повернув.

На даний час вона не має до ОСОБА_6 жодних претензій та просить його суворо не карати.

- протоколом явки з повинною від 26 травня 2011 року, яка написана власноручно ОСОБА_6, в якій останній зазначив, що в кінці квітня 2011 року заволодів шахрайським способом мобільним телефоном своєї знайомої ОСОБА_13, який в подальшому продав своєму знайомому ОСОБА_9 за 100 грн. (т.2 а.с. 195);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який засвідчив, що весно. 2011 року до нього зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що необхідно зустрітись, оскільки йому потрібні гроші та він хоче продати мобільний телефон. Коли вони зустрілися, ОСОБА_6 показав мобільний телефон торгової марки «ОСОБА_14 К 750», чорного кольору та запропонував його купити. Він попередньо запитав, чи даний телефон не є крадений та звідки він у нього, на що він відповів, що даний телефон йому передали із-за кордону. Тоді він запропонував йому 100 гривень, на що ОСОБА_6 погодився. Після цього вони розійшлися. Через декілька днів він вирішив продати даний телефон. Для цього пішов на залізничний вокзал та одному невідомому таксисту продав даний телефон за 200 гривень;

- протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_13, під час якої ОСОБА_13 підтвердила, що ОСОБА_6 обманним шляхом заволодів її мобільним телефоном «ОСОБА_14 К 750».

Отже, з огляду на наведені вище докази суд критично ставиться до показань ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в частині невизнання ними вини та вважає ці показання такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази у їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів та вважає, що його дії слід кваліфікувати:

-за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна грабіж, вчинений повторно;

-за ч.2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобовязань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобовязання з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством, що не є небезпечним для життя та здоровя;

-за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування виправних робіт, особою засудженою до цього покарання;

-за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шахрайство, вчинене повторно.

-

Також проаналізувавши вищевказані докази у їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобовязань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобовязання з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством, що не є небезпечним для життя та здоровя

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, зокрема те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_6 суд вважає часткове визнання ним вини , а також відсутність претензій з боку потерпілих, наявність на утриманні малолітньої дитини. Обставин, які в обтяжували покарання ОСОБА_6 суд не вбачає.

Крім того, вищезазначені злочини, вчинені підсудним ОСОБА_6 протягом не відбутого покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2006 року за яким він засуджений за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 , ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України на 5 років 8 місяців позбавлення волі та постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2010 року йому замінено невідбуту частину покарання більш мяким у вигляді виправних робіт на термін 7 місяців 28 днів з відрахуванням 20 відсотків заробітку в дохід держави , а тому до призначеного покарання за новим вироком слід частково приєднати у відповідності із ч.5 ст.71 КК України невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 6 місяців виправних робіт, яке перевести відповідно до п.4 ч.1 ст.72 КК України в 2 місяці позбавлення волі в співвідношенні 3 днів виправних робіт одному дню позбавлення волі.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, зокрема те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Обставиною, яка помякшує покарання підсудному ОСОБА_8 суд вважає відсутність претензій з боку потерпілого. Обставин, які в обтяжували покарання ОСОБА_8 суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 слід рахувати з дня затримання ,а саме з 19 жовтня 2011 року (т.2 а.с. 318), зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній тримання під вартою

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 слід рахувати з дня затримання, а саме з 22 липня 2011 року (т.1 а.с. 94), зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 судові витрати у справі в сумі 998, 64 грн. в рівних долях по 499,32 грн. з кожного

Речові докази по справі:

-розписку , котра зберігається при матеріалах справи залишити при матеріалах справи;

-кухонні ножі, вилучені під час проведення огляду квартири ОСОБА_9, котрі зберігаються при матеріалах справи повернути потерпілому ОСОБА_9;

після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.2 ст. 355, ч.2 ст. 389 КК України та призначити йому за цими статтями покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України 3 роки позбавлення волі.

- за ч.2 ст. 355 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 389 КК України 6 місяців арешту;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2006 року у вигляді 2 місяців позбавлення волі та визначити ОСОБА_6 до остаточного відбування покарання у вигляді 5 років 8 місяців позбавленні волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з дня затримання ,а саме з 19 жовтня 2011 року (т.2 а.с. 318), зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України і призначити йому за цією статтею покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з дня затримання, а саме з 22 липня 2011 року (т.1 а.с. 94), зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою.

Речові докази по справі:

-розписку , котра зберігається при матеріалах справи залишити при матеріалах справи;

-кухонні ножі, вилучені під час проведення огляду квартири ОСОБА_9, котрі зберігаються при матеріалах справи повернути потерпілому ОСОБА_9;

після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 судові витрати у справі в сумі 998, 64 грн. в рівних долях по 499,32 грн. з кожного, а саме з кожного по :

- 386,76 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 (за проведення експертизи № 17/231/11 від 14.06.2011 року);

- 112,56 грн. за проведення експертизи холодної зброї № 17/216/11 від 05.06.2011 року на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код 24524727 банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяОСОБА_17