Вирок № 26824035, 02.07.2012, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області

вул.Шевченка,42 смт.Білогір'я, Білогірський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.30200

Справа № 2201/216/2012

Провадження № 1/2201/12/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Троян В.І.

з участю прокурора Дідича А.М.,

захисника ОСОБА_1,

та потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білогір?я Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, військовозобов?язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2011 року біля 18 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, в літній кухні домоволодіння, що знаходиться по вулиці Шевченка, 16 в селі Мокроволя Білогірського району Хмельницької області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході суперечки, яка переросла у бійку, кухонним ножем, умисно заподіяв смерть ОСОБА_4 при перевищенні меж необхідної оборони.

Злочин вчинено за таких обставин.

23.11.2011 року брати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цілий день пасли сільську череду. На пасовиську випили один літр горілки, яку придбав брат ОСОБА_4. Частина горілки залишилася не випитою, тому ОСОБА_3 приніс пляшку додому, яка була в рюкзаку, який кинув у клуню. Після того як попорали худобу ОСОБА_3 пішов у літню кухню вечеряти. Ножем без ручки, яка зломилася напередодні, різав хліб. В цей час у літню кухню зайшов ОСОБА_4 і почав вимагати відати пляшку з недопитою горілкою. ОСОБА_3 пояснив братові куди поклав рюкзак, проте той горілки не знайшов, тому зайшов у літню кухню знов і почав чіплятися та вимагати віддати горілку. При цьому почав бити ОСОБА_3 по голові. Від його ударів ОСОБА_3 захищався, при цьому вдарив рукою, у якій був ніж у живіт ОСОБА_4 заподіявши ушкодження великого сальника та брижі тонкої кишки, з внутрішньочеревною кровотечею. Медична допомога не була вчасно надана і від втрати крові настала смерть ОСОБА_4

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України. В судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення з ст. 121 ч.2 КК України на ст. 121 ч.1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні вказаного злочину визнав частково, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив суду, що 23.11.2011 року разом з братом ОСОБА_4 цілий день пасли сільську череду. На пасовиську випили один літр горілки, яку придбав брат. Частина горілки залишилася не випитою, тому він приніс пляшку додому, яка була в рюкзаку, який він кинув у клуню. Після того як попорали худобу він пішов у літню кухню вечеряти. Нагрів собі кашу і ножем без ручки, яка зломилася напередодні, різав хліб. В цей час у літню кухню зайшов ОСОБА_4 і почав вимагати відати пляшку з недопитою горілкою. Він пояснив братові куди поклав рюкзак, проте той, перевіривши його слова, рюкзака не знайшов і почав до нього чіплятися та вимагати віддати горілку. При цьому почав його бити по голові. Від його ударів він захищався, затуляючись руками та намагався випхати брата ОСОБА_4 з приміщення літньої кухні, щоб не побити посуд у кухні, оскільки приміщення кухні невелике та ще й було заставлене мішками. Образливі слова брата, його насильницькі дії по відношенню до нього сильно рознервували його, оскільки це було не вперше, коли брат його ображав та знущався над ним, тому він рукою, у якій був ніж, ударив його в область лівої сторони живота. В цей час почувши між ними сварку та бійку прибігла мати, яка почала їх розтягувати, а від завданого удару ОСОБА_4 впав. Він побачив у себе на руках кров, тому злякався і викинув ножа за приміщення літньої кухні. Мати побігла викликати машину «швидкої допомоги», а ОСОБА_4 пішов у хату. Коли приїхав ОСОБА_5 фельдшер швидкої допомоги, ОСОБА_4 на пропозицію лікаря поїхати в лікарню відмовився. На його прохання та прохання матері не зважав, обзивав всіх нецензурними словами. Від госпіталізації категорично відмовився.

Після випитої горілки та сутички з братом він втомився, тому пішов у свою кімнату та заснув.

Крім часткового визнання своєї вини вина підсудного підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила суду, що 23.11.2011 року сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пригнали з поля череду і вона помітила, що вони перебувають у стані алкогольного спяніння, тому побачивши, що вони принесли з собою недопиту горілку викинула її, щоб вони не продовжували її вживати, оскільки після випитого починалися сварки. Вона пішла доїти корову, а коли вийшла із хліва, то побачила, що на порозі літньої кухні стоїть ОСОБА_4 з ОСОБА_3 і між собою бються. ОСОБА_7 завжди був агресивний, постійно принижував братів, бив меншого брата, обзивав їх, тому вона поспішила до них, щоб розборонити. Підійшовши до них почала розтягувати їх і побачила, що ОСОБА_4 падає, а на руках у ОСОБА_3 кров. Вона побігла до сусідки, у якої був телефон, і викликала «швидку допомогу. Коли прийшла додому ОСОБА_4 піднявся і пішов у житловий будинок. Незабаром приїхав автомобіль «швидкої допомоги» і фельдшер ОСОБА_5 пішов оглянути ОСОБА_4. У нього на животі було незначне поранення. Він запропонував Русланові їхати в районну лікарню, проте той категорично відмовився, при цьому обзивав всіх нецензурними словами. ОСОБА_5 сказав, що рана незначна, немає нічого серйозного, а Русланові сказав, щоб той дивився, тому, що може померти і поїхав. Глибини рани не заміряв, температури не міряв. Пульс не та артеріальний тиск не міряв. Цілу ніч ОСОБА_4 не спав, казав, що у нього болить шлунок, просив, щоб дала йому активоване вугілля, яке вирвав. Пив воду та молоко, яке також вирвав. Вранці вона видоїла корову, відправила синів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пасти череду, а коли зайшла до ОСОБА_4 в кімнату, то побачила, що він мертвий.

Просила не притягувати підсудного до кримінальної відповідальності, оскільки у смерті ОСОБА_7 винен він сам.

Крім часткового визнання своєї вини, вина підсудного доведена показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, які підтвердили вказані обставини справи, та матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події від 24 листопада 2011 року та фотознімками до нього (Т.1 а.с. а.с. 8-33);

- висновком судовомедичної експертизи №27/310 від 26.12.2011 року із якої вбачається, що скоєним злочином ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота зліва з ушкодженням великого сальника та брижі тонкої кишки, з внутрішньочеревною кровотечею (2800мл.), що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення та перебуває в прямому причинному зв?язку із фактом настання смерті (Т.1 а.с.а.с 141-143);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, з фототаблицями, згідно якого гр. ОСОБА_3 вказав при яких обставинах заподіяв тілесне ушкодження ОСОБА_4, показав механізм заподіяння даного ушкодження (Т.1 а.с.а.с. 55-62);

- актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи №89 від 06.06.2012 року Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 згідно якої на момент вчинення злочину ОСОБА_3 в стані сильного душевного хвилювання не знаходився. Однак під час делікту у ОСОБА_3 відмічались негативні емоційні переживання образи, гніву, незадоволення, що по своїй глибині не досягли рівня фізіологічного афекту. Образлива поведінка потерпілого ОСОБА_4 щодо підсудного могла вплинути на суспільно-небезпечні дії ОСОБА_3В;

- Висновком експерта №14 від 26.03.2012 року Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, згідно якої при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги життя ОСОБА_4 можливо було врятувати (а.с.137-144);

- іншими матеріалами справи.

Після вчинення злочину, підсудний ОСОБА_3 намагався вплинути на рішення ОСОБА_4 щодо відмови від госпіталізації. Зустрів автомобіль швидкої допомоги, просив потерпілого не відмовлятися їхати до районної лікарні, а коли йому стало відомо, що брат ОСОБА_4 помер намагався покінчити життя самогубством. Органами досудового слідства встановлено і підтверджено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 вечеряв, коли потерпілий почав наносити йому удари з метою змусити віддати пляшку з недопитою горілкою. Обвинуваченням не спростовані доводи підсудного, що вдарив потерпілого, захищаючись від його ударів. Разом з тим суд вважає, що направляючи удар ножем в життєво важливий орган, яким є черевна порожнина підсудний перевищив межі необхідної оборони і його дії підпадають під кваліфікацію ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, за що він повинен нести відповідальність.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

Підсудний скоїв злочин, що кваліфікується як невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризуються позитивно.

Підсудний щиро кається у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, вчинив злочини вперше, що суд враховує, як обставини, що пом?якшують покарання. Як помякшуючу покарання обставину суд враховує і протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_4 який спровокував сварку, бив підсудного, що призвело до скоєння вказаного злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання суд враховує скоєння підсудним злочину в стані алкогольного сп?яніння.

Суд також враховує, що потерпіла та підсудний є близькими родичами і засудження підсудного до реальної міри покарання спричинили б потерпілій не полегшення за покарання винного, а страждання, тому суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у вигляд позбавлення волі строком один рік.

Відповідно до ст. ст.75 76 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов?язки, передбачені ч.2 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня постановлення вироку. Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 25 листопада 2011 року по 02 липня 2012 року, всього 221 день.

ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу змінити запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти у залі суду.

Речові докази: два простирадла та підодіяльник, одяг потерпілого ОСОБА_4 (два светри, спортивні штани, плавки), одяг засудженого ОСОБА_3 (светр та спортивні штани) - повернути ОСОБА_2. Клинок ножа, руків??я ножа, запірну металеву клямку дверей літньої кухні, змиви з поліетиленової клейонки, зразки нашарувань долонь обох рук ОСОБА_3, зразки нігтьових пластин обох рук ОСОБА_3, зразки волосся та зрізи нігтів з пальців обох рук ОСОБА_4 знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, Код 25575309 «за дослідження - 5» 562,80 грн. витрат на проведення судово-трасологічної експертизи.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_11