Вирок № 26818446, 13.07.2012, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №1/1312/197/12

В И Р О К

Іменем України

13 липня 2012 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - суддіМармаша В.Я.,

при секретарі -Магеровській Ю.Я.

з участю прокурора -Проданець Н.В.

захисників -ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудних - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 20.11.2003р. за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України на 1 рік; згідно вироку Сихівського районного суду м. Львова від 28.12.2004р. за ст. 15, ч. 1 ст. 289, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України на 2 роки; згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 24.06.2005р. за ч. 1 ст. 186, ст. 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі; згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 23.12.2010р. за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 2 років 20 днів позбавлення волі, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого мерчендайзером ТзОВ «ОСОБА_2 ведмеді», не одруженого, раніше не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_7,

за ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_4 13.01.2012 року близько 01.00 год., знаходячись неподалік продуктового магазину на вул. Пасічній, 62А у м. Львові, вчинили напад з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для їх життя і здоровя, що полягав у тому, що підсудні підійшли до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого ОСОБА_9І пригрозив потерпілим пневматичним пістолетом, який дістав з кишені свої куртки, а ОСОБА_3 під час цього відкрито заволодів грошовими коштами останніх, а саме під психологічним примусом відібрав у потерпілого ОСОБА_6 гроші в сумі 100 грн., в потерпілого ОСОБА_7 гроші в сумі 50 грн., а в потерпілого ОСОБА_8 гроші в сумі 50 грн.

Крім того, ОСОБА_5, ОСОБА_4 13.01.2012 року близько 01.30 год., знаходячись на перехресті вул. Лисенецька-Пасічна у м. Львові, вчинили напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для їх життя і здоровя, що полягав у тому, що підсудний ОСОБА_5 відкрито та агресивно пристав до потерпілого, після чого ОСОБА_9І пригрозив потерпілому своїм пневматичним пістолетом, який витягнув з кишені куртки. Потерпілий, сприйнявши реальною погрозу йому зброєю як небезпеку для його життя і здоровя, намагався втекти від нападників, однак останні його наздогнали та обидва почали наносити йому ударів руками та ногами в різні частини тіла, в результаті чого потерпілий ОСОБА_10, намагаючись чинити опір насильницьким діям ОСОБА_5 та ОСОБА_4, був повалений ними на землю, під час чого останні заволоділи його наручним годинником марки «Касіо»вартістю 240 грн., й намагались заволодіти іншим майном потерпілого, однак боячись бути викритими у вчиненні злочину, оскільки в цей час неподалік проїжджали невідомі автомобілі, з місця вчинення злочину втекли.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в ході судового розгляду справи показання змінив та остаточно показав, що 12.01.2012 року в період близько 18.20 год. він вийшов з дому та гуляв в районі вул. Батальної у м. Львові, під час чого вживав слабоалкогольні напої, такі як, наприклад, «Рево», «Стайк», «Бермікс», внаслідок чого сильно спянів, а тому не памятає детально всі події того вечора. Близько 01.00 год. 13.01.2012р. поблизу кафе «Юність»на вул. Пасічній у м. Львові він зустрів свого знайомого ОСОБА_4 Оскільки вони проживали в одному районі міста та знали один одного, побачивши його в стані сильного алкогольного спяніння, підсудний ОСОБА_4 запропонував провести його додому. Дорогою вони разом пішли у нічний кіоск на вул. Пасічній у м. Львові неподалік студентських гуртожитків, оскільки підсудний ОСОБА_4 мав намір придбати там мінеральної води. Біля кіоску стояли невідомі їм хлопці, як потім йому стало відомо, потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Підсудний ОСОБА_4 підійшов до віконечка кіоску, а він у цей час підійшов до потерпілих та предявив одному з них вимогу щодо передачі йому грошей. Для цього він відвів одного з потерпілих на декілька метрів вбік, а інший потерпілий, розцінивши це як агресію з його боку відносного його товариша, рушив у їх напрямку. У цей час він почув звук перезарядження пістолету та побачив його у руках підсудного ОСОБА_4, який був направлений в бік потерпілих, та одночасно почув вигук з боку ОСОБА_4 до потерпілих, щоб останні зупинились та не рухались. Потерпілі на вказану вимогу зупинились, а він, не припиняючи вчинення злочину, а, навпаки, скориставшись переляком потерпілих, підійшов до них та забрав у одного з них гроші, скільки саме не пригадує. Далі вони із підсудним ОСОБА_4 втекли з місця події та пішли в напрямку додому. Дорогою підсудний ОСОБА_4 пригадав, що не купив мінеральної води, а тому вони знову рушили в напрямку кіосків. ОСОБА_4 знаходився на деякій відстані від нього, коли він побачив раніше не відомого йому потерпілого ОСОБА_10 З метою заволодіння грошовими коштами останнього він підійшов до нього та почав вимагати, щоб той віддав йому наявні у нього гроші. Потерпілий в агресивній формі відмовив йому у цьому й між ними розпочалась суперечка. У цей час до них підійшов підсудний ОСОБА_4 та пригрозив потерпілому, щоб той припинив агресивну поведінку. Однак потерпілий ОСОБА_10 прикрився ним від підсудного ОСОБА_4 з пістолетом, після чого вони обидва впали на землю. Він опинився у положенні зверху, а потерпілий продовжував прикриватися ним від підсудного ОСОБА_4 з пістолетом. При цьому підсудний ОСОБА_4 наносив йому удари, зокрема ногою в голову. Коли він зміг піднятися, то побачив, що в потерпілого з руки злетів годинник, який взяв собі. Після цього вони із підсудним ОСОБА_9І втекли із місця події. Чи забирав він пістолет у підсудного ОСОБА_4 та чи скоював розбійний напад на потерпілу ОСОБА_11 не пригадує з причин перебування у стані алкогольного спяніння. Пригадує лише, що в подальшому знаходився у кафе «Драйв»із підсудним ОСОБА_4 та його знайомим, з якими вони сиділи за столиком, під час чого він купив пива за викрадені гроші та показав викрадений у потерпілого ОСОБА_10 годинник. Через деякий час у кафе «Драйв»зайшов потерпілий ОСОБА_10 з двома невідомими мужчинами. Коли вони зайшли, то одразу звинуватили його в пограбуванні. Відвідувачі кафе та працівники закладу наполягали, щоб вони всі разом вийшли для зясування стосунків на вулицю, однак вказані мужчини наполягли, що до приїзду працівників міліції вони не покинуть даний заклад. Після приїзду працівників міліції його було затримано й доставлено у приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о, де його попросили витягнути все з кишень. Серед побачених речей потерпілий ОСОБА_10 вказав на годинник, що належав йому.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що 13.01.2012 року він знаходився вдома зі своєю дівчиною. Приблизно о 23.00 год. він посадив дівчину у таксі, і вона поїхала додому. З ним також був його друг Женя, якого він провів додому на вул. Личаківську у м. Львові, а сам мав намір придбати мінеральну воду для матері. Знаходячись біля кінцевої зупинки трамвая № 2 на вул. Личаківській у м. Львові він пригадав, що декілька днів тому він їздив зі своїм другом Афанасієм на вул. Погулянку у м. Львові, щоб постріляти у лісі з його пневматичної зброї по пляшках. Тоді він вперше взяв зброю до рук. Коли вони постріляли з пістолета, він попросив товариша, щоб той дав йому пістолет додому, щоб він міг його уважно роздивитися, оскільки хотів придбати собі такий самий. Вказаний пістолет він поклав в автомобіль іншого свого знайомого Афоні, після чого забув про нього. Через декілька днів до нього подзвонив Афанасій та попросив повернути йому пістолет. Він сказав йому, що забув пістолет у товариша в автомобілі, й згодом подзвонить йому та забере пістолет. Він подзвонив до Афоні й попросив, щоб той віддав йому пістолет. Приблизно о 24.00 год. з 13 на 14 січня 2012 року він пішов на вул. Пасічну і забрав пістолет у Афоні. Пістолет був не заряджений та не мав набоїв, й газового балону. Вказаний пістолет він поклав у кишеню куртки. Дорогою додому близько 01.00 год. 13.01.2012р. поблизу кафе «Юність»на вул. Пасічній у м. Львові він зустрів свого знайомого ОСОБА_12 ОСОБА_2 запитав його, куди він іде, на що він відповів, що йде додому й запропонував йому пройтись разом із ним. Після цього вони разом пішли у нічний кіоск на вул. Пасічній у м. Львові неподалік студентських гуртожитків з метою придбати там мінеральної води. Біля кіоску стояли невідомі хлопці. Він зайняв чергу та підійшов до віконечка, витягуючи при цьому з внутрішньої кишені куртки гроші. ОСОБА_12 у цей час знаходився біля кіоску. Дістаючи з куртки гроші, він почув поряд із собою шум та нецензурну лайку. Оглянувшись, побачив, що між ОСОБА_12 та групою невідомих хлопців, що знаходились біля даного кіоску, виникла словесна суперечка. Спочатку він не зрозумів, хто були дані невідомі: друзі чи не знайомі ОСОБА_12 особи, однак обидві сторони поводили себе агресивно. Тоді він поклав свої гроші назад у внутрішню кишеню куртки, де рукою натрапив на пістолет, який там знаходився. Він схопив даний пістолет і направив його на невідомих осіб, які вмить завмерли. Скориставшись цим, ОСОБА_12 почав забирати у невідомих хлопців гроші та забрав по-черзі у кожного з трьох потерпілих певну суму, скільки конкретно грошей він не бачив. При цьому його участь у злочині полягала у погрозі пістолетом потерпілим, внаслідок чого останні віддавали ОСОБА_12 гроші. Він усвідомлював, що потерпілі віддають підсудному ОСОБА_12 свої гроші під примусом пістолету, однак злочину він не припинив та продовжував сприяти підсудному ОСОБА_12 у його вчиненні. Безпосередньо умисел на вчинення пограбування потерпілих виник у нього під час вчинення злочину підсудним ОСОБА_12 й попередньо про вчинення злочину з ним він не домовлявся. Після пограбування потерпілих вони разом з ОСОБА_13 втекли з місця пригоди в напрямку військового ліцею ім. Г.Крут, де зупинилися на деякий час, щоб перепочити. Після цього вони пішли в напрямку вул. Лисинецької у м. Львові, де зустріли раніше не відомого йому потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_12 підійшов до останнього, не даючи йому пройти. В результаті між ними виникла суперечка, оскільки ОСОБА_12 вимагав у потерпілого гроші. Поступово дана суперечка перейшла у шарпанину, а шарпанина в бійку, в результаті чого ОСОБА_12 з потерпілим ОСОБА_10 впали на землю. Під час цих подій, бачачи перевагу ОСОБА_10 над ОСОБА_12, він з лівої внутрішньої кишені куртки витягнув пневматичний пістолет та, перезарядивши затвор, направив його в сторону ОСОБА_10, який у цей час боровся із ОСОБА_12 Також, сприяючи підсудному ОСОБА_12 у вчиненні злочину, він завдавав потерпілому побоїв, коли останній знаходився на землі, зокрема руками та ногами в різні частини тіла. Показання потерпілого ОСОБА_10, що один з підсудних при цьому говорив фразу: «шукай гроші», а інший «шукай телефон»відповідають дійсності, однак хто саме яку фразу сказав він не пригадує. Під час цих подій на вул. Лисинецькій в напрямку вул. Пасічної їхав невідомий автомобіль. Побачивши його, вони з ОСОБА_12 злякалися та почали втікати в напрямку гуртожитків на вул. Лисинецькій у м. Львові. При цьому підсудний схопив якусь річ, належну потерпілому, як потім зясувалось це був наручний годинник. Пробігши біля вказаних гуртожитків, вони зупинилися на розташованій неподалік автостоянці. Тоді ОСОБА_12 взяв його пістолет та без жодних пояснень побіг в іншу сторону, а він пішов за ним. Далі зі сторони стоянки він почув голосний жіночий крик. Зрозумівши, що ОСОБА_12 знову щось накоїв, він почав втікати з цього місця. В результаті він прибіг у кафе «Драйв», де зустрів свого знайомого на ім'я ОСОБА_10, з яким вони разом зайшли всередину та присіли за столик. ОСОБА_12 прийшов у це кафе приблизно через 10 хв. та віддав його пістолет, показав викрадений у потерпілого ОСОБА_10 наручний годинник з порваним ремінцем та витягнув гроші в сумі 57 грн., які забрав у студентів за його участі. На дані гроші вони замовили пиво у кафе «Драйв». Через деякий час в бар зайшли троє невідомих чоловіків та сказали їм бути на місцях до приїзду міліції. Тоді він разом із знайомим ОСОБА_10 зміг втекли з клубу «Драйв», а ОСОБА_12 залишився там. На наступний день 14.01.2012 року біля його підїзду до нього підійшли працівники міліції і повідомили, що він підозрююся у збройному нападі, після чого його було доставлено у Личаківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Не зважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм злочинів та визнання винуватості у їх вчиненні підсудним ОСОБА_4, їх винність у скоєних злочинах повністю стверджується зібраними на досудовому слідстві та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Зокрема, даними у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 144-146) показаннями потерпілого ОСОБА_6, з яких вбачається, що 13.01.2012 року близько 00.00 год. він разом зі своїми товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8О повертались зі спортзалу, що знаходиться на вул. Вахнянина у м. Львові, де до цього часу грали футбол. Підходячи до свого гуртожитку, вони вирішили сходити в нічний кіоск, що розташований неподалік будинку №62А по вул. Пасічній, щоб купити собі води. ОСОБА_8 у цей час ішов позаду них, оскільки говорив по телефону. Підійшовши до кіоску, вони стали біля віконечка, й він почав діставати зі свого гаманця гроші, а ОСОБА_7 стояв збоку. У цей час до нього з-за спини підійшов підсудний ОСОБА_5, не знайомий йому на той час, який одразу однією рукою схопив його за плече та силоміць відвів вбік, приблизно на 2 метри від кіоску. Потерпілий ОСОБА_7, побачивши це, направився вслід за ними, оскільки хотів допомогти йому. Однак в цей момент вони почули збоку звук затвору перезарядження пістолету. Оглянувшись, на відстані близько 3-х метрів від них вони побачили підсудного ОСОБА_4, також не знайомого йому на той час, який тримав у руці пістолет, та, перезарядивши його, наказав йому та ОСОБА_7 не рухатись, інакше вони про це пошкодують. Реально сприйнявши погрозу зброєю від одного з нападників, що діяли разом, усвідомлюючи небезпеку для їх життя і здоровя, він із ОСОБА_7 завмерли на місці та не чинили опору невідомим. Після цього ОСОБА_5 суворим тоном наказав, щоб він віддав йому свої гроші. Злякавшись погрози, він віддав підсудному 100 грн., які тримав у руці разом зі своїм гаманцем. Далі ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та силоміць відвів його вбік, де наказав дістати свій гаманець. Останній також не чинив опору та дістав свій гаманець, після чого ОСОБА_5 вихопив із нього гроші. Після цього обоє нападників залишили їх та пішли в невідомому напрямку. Він із ОСОБА_7, відійшовши на декілька метрів від даного кіоску, побачили ОСОБА_8, який також повідомив, що двоє вказаних нападників, погрожуючи пістолетом, пограбували його, а саме забрали у нього гроші. Після цього вони втрьох пішли до себе в студентський гуртожиток.

Як вбачається із даних у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 130-132) показань потерпілого ОСОБА_7, 13.01.2012 року близько 00.00 год. він разом зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_8О повертались зі спортзалу, що знаходиться на вул. Вахнянина у м. Львові, де до цього часу грали футбол. Підходячи до свого гуртожитку, вони вирішили сходити в нічний кіоск, що розташований неподалік будинку №62А по вул. Пасічній, щоб купити собі води. ОСОБА_8 у цей час ішов позаду них, оскільки говорив по телефону. Підійшовши до кіоску, вони стали біля віконечка, й ОСОБА_6 почав діставати зі свого гаманця гроші, а він стояв збоку. У цей час до ОСОБА_6 підійшов підсудний ОСОБА_5, не знайомий йому на той час, який відвів ОСОБА_6 вбік, приблизно на 2 метри від кіоску. Зрозумівши, що це не знайома ОСОБА_6 особа, він направився вслід за ними, щоб допомогти товаришу. Однак в цей момент вони почули збоку звук затвору перезарядження пістолету. Оглянувшись, на відстані близько 3-х метрів від них вони побачили підсудного ОСОБА_4, також не знайомого йому на той час, який тримав у руці пістолет, та, перезарядивши його, наказав йому та ОСОБА_6 не рухатись, інакше вони про це пошкодують. Реально сприйнявши погрозу зброєю від одного з нападників, що діяли разом, усвідомлюючи небезпеку для їх життя і здоровя, він із ОСОБА_6 завмерли на місці та не чинили опору невідомим. Після цього ОСОБА_5 наказав ОСОБА_6 віддати йому свої гроші. Злякавшись погрози, останній віддав підсудному якісь гроші. Далі ОСОБА_5 підійшов до нього та силоміць відвів його вбік, де наказав дістати свій гаманець. Він також не чинив опору та дістав свій гаманець, після чого ОСОБА_5 взяв із нього 50 грн. Після цього обоє нападників залишили їх та пішли в невідомому напрямку. Він із ОСОБА_6, відійшовши на декілька метрів від даного кіоску, побачили ОСОБА_8, який також повідомив, що двоє вказаних нападників, погрожуючи пістолетом, пограбували його, а саме забрали у нього гроші. Після цього вони втрьох пішли до себе в студентський гуртожиток.

Із показань потерпілого ОСОБА_8, даних у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 140-142), вбачається, що 13.01.2012 року близько 00.00 год. він разом зі своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повертались зі спортзалу на вул. Вахнянина у м. Львові, де грали у футбол, у студентський гуртожиток №5 на вул. Пасічній, 62Б у м. Львові. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йшли попереду, а він ішов дещо позаду, оскільки розмовляв по телефону. Підходячи до свого гуртожитку, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 направились у нічний кіоск, що розташований неподалік будинку №62А на вул. Пасічній у м. Львові. Тоді він побачив як біля даного кіоску до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли двоє невідомих йому на той час підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_5 одразу однією рукою схопив ОСОБА_6 та силоміць відвів його вбік, приблизно на 2 м. від даного кіоску. ОСОБА_7, побачивши це, направився вслід за ними. Однак в цей момент, коли ОСОБА_7 зробив перший крок, ОСОБА_4 дістав пістолет та, перезарядивши його, наказав йому та ОСОБА_6 не рухатись, в іншому випадку вони про це пошкодують. Побачивши вказаний пістолет він завмер на місці та не рухався. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також завмерли та не чинили жодного опору підсудним. Після цього ОСОБА_5, який тримав ОСОБА_6 за одяг, відпустив його, та підійшов до ОСОБА_7, якого також силоміць відвів вбік. Далі ОСОБА_5, відпустивши ОСОБА_7, помітив його та направився до нього. Підійшовши, він суворим тоном запитав, чи є у нього гроші, Він, бачачи, що збоку стоїть ОСОБА_4 з пістолетом у руці та спостерігає за ними, вирішив не чинити опору та дістав свій гаманець, у якому було 50 грн. Вказані гроші він віддав ОСОБА_5, після чого обоє нападників залишили їх та пішли в напрямку військового ліцею ім. Г.Крут на вул. Пасічній у м. Львові. Він із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ще декілька хвилин стояли на місці, після чого пішли до себе у гуртожиток.

Як вбачається із показань потерпілого ОСОБА_10, даних у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 17-19), 13.01.2012 року близько 01.30 год. він повертався додому з квартири на вул. Лисинецькій, 6/89 у м. Львові, яка належить його доньці ОСОБА_14 та її чоловіку ОСОБА_15, у якій він власними силами проводив ремонтні роботи. Оскільки було вже пізно він вирішив іти додому на вул. Шафарика у м. Львові пішки. Підходячи до перехрестя на вул. Пасічній-Лисинецькій у м. Львові, він побачив двох невідомих йому на той час підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Спочатку назустріч йому вийшов ОСОБА_5 та грубим тоном запитав, куди він іде та що тут робить. У відповідь він сказав, що просто йде стороною та не хоче мати з ними жодних справ, після чого з метою уникнення конфлікту звернув із тротуару на проїжджу частину дороги. Однак ОСОБА_5 одразу попрямував за ним й перегородив дорогу, не даючи проходу далі. При цьому ОСОБА_5 почав простягати до нього руки та шарпати за одяг, висловлюючись при цьому нецензурно. Під час цього він побачив як ОСОБА_4 дістав з кишені своєї куртки пістолет та направив його на нього. В цей час він сильно перелякався за своє життя, реально сприйнявши погрозу пістолетом, та вирішив втікати, щоб врятуватись. Для цього він відштовхнув ОСОБА_5, який тримав його за куртку, та, вирвавшись від нього, почав бігти в напрямку вул. Лисинецької у м. Львові. Оглянувшись, він побачив, що його наздоганяє ОСОБА_5, а тому він зупинився та вирішив чинити останньому опір. ОСОБА_5 одразу накинувся на нього з кулаками та намагався побити, висловлюючись при цьому нецензурно. Між ними виникла боротьба, однак у цей момент до них підбіг ОСОБА_4 та вони обоє почали наносити йому удари кулаками в голову та в тулуб. Він прикривався від цих ударів та зумів схопити ОСОБА_5 рукою за шию, після чого вони вдвох впали на землю. При цьому ОСОБА_5 знаходився зверху на ньому, а ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари у різні ділянки тіла. Підсудні при цьому між собою перемовлялися, один з них сказав, щоб у нього забрали гроші, а інший, щоб мобільний телефон. Також він відчув, що підсудні обшукували його кишені, і хтось із них зірвав у нього з руки наручний годинник. В цей час з вул. Пасічної в напрямку вул. Лисинецької їхали два автомобілі, й підсудні, злякавшись бути викритими, втекли в напрямку вул. Лисинецької. Після цього він піднявся, привів себе в порядок та направився пішки до себе додому на вул. Шафарика, де про дану подію розповів своїм рідним. Далі він переодягнувся та разом зі своїм зятем ОСОБА_15 та двома його друзями вирішили знайти невідомих осіб, які напали на нього. Прийшовши у перший же бар «Драйв»на вул. Пасічній у м. Львові, неподалік місця події, всередині за столиком він побачив двох підсудних, які розпивали спиртні напої разом з третім невідомим хлопцем. Підсудні також його помітили та почали вставати з-за столику, намагаючись покинути приміщення клубу, однак він сказав їм, щоб вони залишались на своїх місцях до приїзду працівників міліції. Однак ОСОБА_4 та третьому невідомому вдалось втекти з приміщення, а ОСОБА_5 він зумів затримати в приміщенні бару до приїзду працівників міліції, яким вони передали затриманого ними ОСОБА_5 Викрадений у нього механічний наручний годинник марки «Касіо»вартістю 240 грн. йому повернуто, потерпілий ОСОБА_4 вибачився перед ним за скоєне й майнових претензій щодо нього він не має.

Як вбачається із даних у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 65) показань свідка ОСОБА_15, 13.01.2012 року близько 02.00 год. ночі він знаходився вдома, коли прийшов батько його дружини ОСОБА_10 та повідомив йому та іншим членам їх сімї, що на нього напали двоє невідомих осіб на перехресті вул. Лисинецької - Пасічної у м. Львові. При цьому він дійсно бачив у тестя сліди тілесних ушкоджень, а саме садна на руках, синці та подряпини на голові та обличчі. Крім того, він повідомив, що у нього дані невідомі викрали наручний годинник. Після цього вони разом із потерпілим вирішили піти й розшукати даних осіб. В результаті вони та ще двоє його знайомих поїхали на місце події, після чого вирішили оглянути прилеглі кафе та бари. В результаті у першому ж барі «Драйв»на вул. Пасічній у м. Львові, його тесть впізнав двох нападників. Дані особи разом із третім їх знайомим сиділи за одним із столиків у даному кафе. З реакції цих осіб йому стало зрозуміло, що це були саме нападники, оскільки вони також впізнали потерпілого. Вони підійшли до даного столу та намагались затримати цих осіб, не давши їм змоги покинути приміщення кафе. Далі він викликав працівників міліції. Однак двом невідомим вдалось втекти з приміщення кафе, а підсудного ОСОБА_5 вони змогли затримати до приїзду наряду міліції.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №130 від 17.01.2012р., у потерпілого ОСОБА_10 виявлені множинні садна на голові, на руках і синець на правій нозі. Пошкодження утворились від неодноразової дії тупих предметів, могли виникнути 13 січня 2012 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Із протоколів очної ставки між потерпілим ОСОБА_10 та підсудним ОСОБА_5 (а.с. 50-51), між потерпілим ОСОБА_10 та підсудним ОСОБА_4 (а.с. 85-86), між потерпілим ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_4 (а.с. 151-152), між потерпілим ОСОБА_6 та підсудним ОСОБА_4 (а.с. 153-154), між підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 190-191) вбачається, що учасники зазначених слідчих дії в ході їх проведення підтвердили раніше дані на досудовому слідстві показання.

Як вбачається із протоколу особистого обшуку та вилучення від 13.01.2012р. (а.с.15), у підсудного ОСОБА_5 було виявлено та вилучено наручний годинник марки «Касіо», що належав потерпілому ОСОБА_10

З протоколу обшуку від 14.01.2012р. (а.с. 37) вбачається, що за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 було виявлено та вилучено пневматичний газобалонний пістолет.

Із протоколу огляду предметів, постанови про визнання та долучення до кримінальної справи речових доказів (а.с.71-72) вбачається, що вилучені під час обшуків наручний годинник марки «Касіо»та пневматичний газобалонний пістолет були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінальної справи.

Як вбачається із протоколу пред'явлення особи для впізнання від 23.01.2012р. за участю потерпілого ОСОБА_10 (а.с. 84), останній впізнав підсудного ОСОБА_4 як особу, що 13.01.2012 р. у групі з ОСОБА_5 скоїла розбійний напад на нього.

Із протоколів пред'явлення особи для впізнання від 07.02.2012р. за участю потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 147-150) вбачається, що останні впізнали ОСОБА_4 як особу, яка 13.01.2012р. у групі із ОСОБА_5 скоїла на них розбійний напад.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 22.02.2012р. за участю потерпілого ОСОБА_8 (а.с. 197-198) вбачається, що останній впізнав ОСОБА_5 як особу, що 13.01.2012р. у групі з ОСОБА_4 скоїла на нього розбійний напад.

Як вбачається з протоколів пред'явлення особи для впізнання від 27.02.2012р. за участю потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 218-221), останні впізнали ОСОБА_5 як особу, яка 13.01.2012р. у групі з ОСОБА_4 скоїла на них розбійний напад.

Як вбачається з протоколів відтворення обстановки й обставин події від 21.02.2012р. за участю потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 175-189), протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.02.2012р. за участю потерпілого ОСОБА_10 (а.с. 204-212), останніми на місці події було показано про обставини вчинення підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розбійних нападів на них.

Таким чином, за епізодом розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 суд вважає доведеною винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбою).

Висновок суду щодо доведеності винуватості підсудних у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях зазначених потерпілих, даних протоколів впізнання за їх участю, з яких вбачається, що потерпілі за ознаками зовнішності впізнали підсудних як осіб, що в групі між собою скоїли на них розбійний, показаннях підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, даних у судовому засіданні, в яких останні підтвердили вчинення розбійного нападу відносно потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відносно потерпілого ОСОБА_10 Суд надає віру показанням потерпілих, які є незаінтересованими в результатах розгляду справи, їх показання є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості. Натомість показання підсудного ОСОБА_5 в частині того, що він заволодів коштами лише одного із потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, щодо яких скоїв розбійний напад, суд розцінює як такі, що не впливають на кваліфікацію злочину та суперечать наявним у справі доказам, зокрема показанням потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та підсудного ОСОБА_4, які вказали, що підсудний ОСОБА_5 по черзі підходив до потерпілих, відводивши їх вбік, та забирав у них грошові кошти.

Відповідно до ч.2 ст. 32 КК України, повторність злочинів відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

А тому суд не вбачає підстав для самостійної кваліфікації розбійного нападу, вчиненого на потерпілого ОСОБА_8, як окремого епізоду злочинної діяльності за ознаками повторності, й розцінює його як етап продовжуваного злочину вчиненого на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, й саме таким чином суд вважає за необхідне викласти формулювання обвинувачення, визнаного доведеним судом. Вказаний висновок суду підтверджується показаннями підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_8, з яких вбачається, що умисел підсудних не був конкретизований лише на вчинення розбійного нападу на якогось конкретного потерпілого, а стосувався кількох потерпілих, що стояли поряд неподалік кіоску, зокрема потерпілий ОСОБА_8, як останній показав у судовому засіданні, знаходився на відстані близько 5 м. від інших потерпілих та спостерігав обставини вчинення злочину відносно них, При цьому злочин був вчинений відносно всіх потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 послідовно в одному часовому інтервалі.

Відповідно до ст. 28 КК України, злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

В ході судового розгляду справи за епізодом розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 не знайшла свого підтвердження кваліфікуюча ознака вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Як встановлено судом, що підтверджується показаннями підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, й не спростовується показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_10, злочини відносно потерпілого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_10 були розпочаті підсудним ОСОБА_5 у формі вимагання та замаху на грабіж, однак за сприяння підсудного ОСОБА_4 переросли у розбійний напад. При цьому підсудний ОСОБА_5, побачивши у руках підсудного ОСОБА_4 пістолет, та усвідомлюючи, що потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передають йому грошові кошти під примусом погрози пістолетом, не припинив вчинення злочину та продовжив вчинення дій, спрямованих на заволодіння їх грошовими коштами, та дії по заволодінню майном потерпілого ОСОБА_10 за епізодом розбійного нападу на нього. Підсудний ОСОБА_4, погрожуючи пістолетом потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та потерпілому ОСОБА_10, під час вчинення злочину усвідомлював, що підсудний ОСОБА_5 за його сприянням намагається заволодіти грошовими коштами та майном потерпілих, однак вчинення злочину не припинив й продовжив погрожувати пістолетом потерпілим. Таким чином, злочини відносно потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відносно потерпілого ОСОБА_10 вчинені групою осіб підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кожен із яких діяв як співвиконавець, виконуючи частину обєктивної сторони злочину. Водночас, жодних доказів того, що підсудні заздалегідь, тобто до початку злочинів, домовилися про спільне їх вчинення, в ході досудового та судового слідства не було зібрано, а тому вказівку на кваліфікуючу ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб слід виключити з обвинувачення підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Виходячи із вищенаведеного, дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за епізодом розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 187 КК України на ч.1 ст. 187 КК України. За епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст. 187 КК України за кваліфікуючою ознакою злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Натомість суд вважає, що підсудного ОСОБА_5 слід виправдати за ч. 2 ст. 187 КК України за епізодом обвинувачення у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, оскільки жодних прямих доказів вчинення цього злочину підсудним ОСОБА_5 ні в ході досудового, ні в ході судового слідства не було зібрано, а всі сумніви в доведеності обвинувачення повинні тлумачитись на користь підсудного. Так, підсудний ОСОБА_5 заперечив винність у вчиненні зазначеного злочину, а потерпіла ОСОБА_11, будучи допитаною у судовому засіданні та на досудовому слідстві, не підтвердила вчинення зазначеного злочину підсудним ОСОБА_5, під час проведення слідчої дії предявлення осіб для впізнання потерпіла не впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 13.01.2012р. скоїла на неї розбійний напад.

Обираючи підсудним покарання суд враховує тяжкість скоєних злочинів, які відносяться до тяжких злочинів, дані про їх особу, зокрема те, що підсудний ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий (а.с. 246-257) підсудний ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с. а.с. 268), на обліку у наркологічному диспансері та психоневрологічному диспансері підсудні не перебувають (а.с. 243-245, 265-267), підсудний ОСОБА_5 перебував на лікуванні у психіатричному стаціонарі при ВВК № 20 з 15.11.2005р. по 17.01.2006р. з діагнозом: розлади адаптації, тривожно-депресивна реакція, за місцем проживання підсудні характеризуються позитивно (а.с. 241, 260), підсудний ОСОБА_4 також позитивно характеризується за місцем праці (а.с. 261), молодий вік підсудних, які в неповнолітньому віці залишились без батька, та перебували на вихованні матері.

Згідно з актом № 152 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16.02.2012р. (а.с. 158-159) ОСОБА_5 на даний час психічним захворювання не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворювання чи недоумством не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставини, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3, відсутні. Обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, є рецидив злочину.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_4, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди, з приводу чого усі потерпілі надали суду відповідні заяви. Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе в умовах ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, а тому йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення з конфіскацією половини майна, яке є власністю засудженого.

Виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Оскільки є наявними декілька обставин, що помякшують покарання, та відсутні обставини, що обтяжують покарання, враховуючи дані про особу підсудного, суд вважає за необхідне обрати йому основне покарання за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті Особливої частини КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням окремих обовязків, передбачених ст. 76 КК України. При цьому відсутні правові підстави для обрання підсудному ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю. Згідно з розясненнями, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання , якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обовязковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви, посилання на ст. 69 КК України непотрібно.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 слід залишити без розгляду, оскільки потерпілі не підтримали їх в ході судового розгляду, вказавши, що заподіяна їм злочином шкода відшкодована підсудним ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187 КК України.

ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України за епізодом обвинувачення у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 виправдати у звязку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

Обрати ОСОБА_5 покарання:

за ч.1 ст. 187 КК України 3 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 187 КК України 7 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією половини майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією половини майна, яке є власністю засудженого.

Строк покарання ОСОБА_5 за даним вироком рахувати з моменту його затримання 13.01.2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню утримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187 КК України та обрати йому покарання:

за ч.1 ст. 187 КК України 3 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Тривалість іспитового строку засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, зарахувавши у строк відбуття покарання період його затримання з 14.01.2012 року по 26.01.2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню заставу. Після вступу вироку у законну силу заставу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн., сплачену ОСОБА_9 на рахунок ТУ ДСА у Львівській області (код отримувача: 26306742, банк отримувача: ГУ ДКУ у Львівській області, код банку отримувача: 825014, р/р 37313005000789) повернути ОСОБА_9.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 по 225,12 грн. судових витрат за проведення у справі балістичної експертизи.

Речові докази наручний годинник марки «Касіо», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 (а.с. 73), залишити потерпілому ОСОБА_10; пістолет, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання зброї Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області, конфіскувати.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим який утримується під вартою у цей же строк з моменту отримання копії вироку.

СуддяМармаш В.Я.