Ухвала суду № 26815892, 17.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/848/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кочума О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі»на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі»звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просили суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торгівельні мережі»з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ВІП ТРЕЙД», за результатами якої складено акт №3329/23/32094791 від 14.11.2011 р.

Перевіркою було встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за серпень 2011 року на суму 83333 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 104166,00 грн., з них: +83333,00 грн. за основним платежем та 20833,00 грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, За серпень 2011 року ТОВ «Торгівельні мережі»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 251879 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП ТРЕЙД»в сумі 83333,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9007997507 від 20.09.2011 р.

Згідно договору оренди від 15/12-09 від 15.12.2009р.торгівельно-розважального комплексу за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 49, та договорів суборенди позивач здійснює заходи щодо рекламування будівлі.

01.08.2011 року між ТОВ «Торгівельні мережі»(замовник) та ТОВ «ВІП ТРЕЙД»(виконавець) було укладено договір №08/01/11ВТ.

Відповідно до Договору замовник бере на себе обов'язки затвердити ескізи та інші матеріали, надані йому відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору виконавцем, або повернути йому із зауваженням наступного робочого дня із дня отримання.

Відповідно до пунктом 4.1 договору послуги по цьому договору, вказані у п. 1.2. договору, замовник оплачує в сумі 500000,00 гривень, у тому числі з ПДВ 83333,33 гривень.

Згідно реєстру розрахункових документів послуги були оплачені 23.08.2011р.в безготівковій формі на рахунок виконавця, який 23.08.2011 р виписав податкову накладну №12 на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.

Факт отримання зазначених послуг ТОВ «Торгівельні мережі»підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000398 від 31.08.2011 р., відповідно до якого виконавцем було проведені такі роботи: виготовлення інформаційних листівок (2 кольори) 620800 шт. на суму 310943,64 грн. (без ПДВ); розповсюдження інформаційних листівок 620800 шт. на суму 105723,03 грн. (без ПДВ), загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 416666,67 грн., ПДВ - 83333,33 грн., з ПДВ - 500000,00 грн.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «ВІП ТРЕЙД»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. та встановлені наступні порушення: відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не надав суду доказу, який би підтвердив, що він реально пересвідчився у виготовленні листівок, оскільки акт здачі-приймання робіт був підписаний 31.08.2011 р. після розповсюдження цих листівок, як то: на виконання п.3.1.1 договору від 01.08.2011р., чи проводилось затвердження ескізів та інших матеріалів, велась яка-небудь переписка з контрагентом, позивач не цікавився яким чином і де саме розповсюджувалась реклама, тощо.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що результати, відображені у даних податкового обліку ТОВ «Торгівельні мережі» з учасником господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності дій контрагента з учасником такої операції. А якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за її змістом, який відображений в укладеному платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку..

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельні мережі»на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.