Рішення № 26814241, 17.10.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/1986/2012

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" жовтня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі - Гоноболіній О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором №08П006-К від 28.01.2008 року в сумі 892 597,87 грн. та судовий збір в сумі 3219,00 грн. В позові зазначав, що 28.01.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №08П006-К, згідно з яким відповідач отримала кредит на поточні потреби в розмірі 858500,00 грн. із сплатою відсотків в розмірі 14,5% річних та кінцевим строком повернення до 27.01.2015 року. Банк виконав свої зобовязання. Крім цього, того ж дня був укладений договір поруки №08П006-П між кредитором, позичальником та ОСОБА_2, відповідно до п.1.1. якого останній зобовязався відповідати разом з позичальником перед позивачем як солідарні боржники за зобовязаннями, які виникають з умов кредитного договору, в тому числі з повернення кредиту, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій. 19.08.2010 року між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода №1 про внесення змін до договору кредиту, якою сторони підтвердили залишок заборгованості за кредитом на дату укладення угоди в розмірі 654093,90 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами 83171,39 грн. та збільшений розмір процентної ставки до 15,4% річних. 19.08.2010 року між кредитором, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору поруки. Проте попри взяті на себе зобовязання, позичальник не виконує умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені договором терміни, внаслідок чого станом на 16.01.2012 року загальна сума боргу ОСОБА_3 за кредитним договором склала 888900,42 грн. З метою досудового врегулювання спору Банком позичальнику була направлена претензія за вих. №02-0012/96-155 від 10.02.2011 року з вимогою про дострокове повернення заборгованості по кредитному договору, яка 19.02.2010 року була отримана позичальником та залишена без задоволення. Відповідно до п.6 додаткової угоди №1 кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків, сплати комісії, можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більше ніж на 30 календарних днів. Положеннями ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Згідно із п.4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період. Сума несплаченої пені за прострочення повернення основного боргу складає 3697,45 грн. за період з 24.10.2008р. по 23.04.2009 року. Тому загальна сума заборгованості складає 888900,42 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.

У судовому засідання представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позов повністю із зазначених у ньому підстав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зачитав письмові заперечення на позов, направлені до суду відповідачем ОСОБА_3, в яких зазначено, що Банк не має права достроково вимагати сплату всієї суми заборгованості по кредиту шляхом направлення позичальнику письмової вимоги, не ставлячи при цьому питання про розірвання кредитного договору. Заперечували проти стягнення пені, нарахованої за період з 24.10.2008 року по 23.03.2009 року, з пропуском спеціальної позовної давності в один рік та заявили про застосування позовної давності в частині стягнення пені. Відповідачі вважають, що позивач повинен був звертатися з цим позовом до Третейського суду при Асоціації українських банків, як передбачено п.6.2 договору. З моменту спливу 30 днів після отримання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту вважають, що кредитний договір є розірваним, а тому нарахування відсотків та їх стягнення вважають неможливим. Крім цього, заборгованість по тілу кредиту та відсоткам позивач не підтверджує документально.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не зявилася, направила суду письмові заперечення, які підтримав та оголосив інший відповідач.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав:

Судом встановлено, що 28.01.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №08П006-К, згідно з яким відповідач отримала кредит на поточні потреби в розмірі 858500,00 грн. із сплатою відсотків в розмірі 14,5% річних та кінцевим строком повернення до 27.01.2015 року, що підтверджується його копією.

Крім цього зясовано, що того ж дня був укладений договір поруки №08П006-П між кредитором, позичальником та ОСОБА_2, відповідно до п.1.1. якого останні зобовязався відповідати разом з позичальником перед позивачем як солідарні боржники за зобовязаннями, які виникають з умов кредитного договору, в тому числі з повернення кредиту, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій, що підтверджується його копією.

А 19.08.2010 року між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода №1 про внесення змін до договору кредиту, якою сторони підтвердили залишок заборгованості за кредитом на дату укладення угоди в розмірі 654093,90 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами 83171,39 грн. та збільшений розмір процентної ставки до 15,4% річних. 19.08.2010 року між кредитором, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору поруки.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що в порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 у терміни, передбачені п.1.1 договору, отриманий кредит не повертала і станом на 16.01.2012р. має заборгованість у сумі 888900,42 грн., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 654093,90 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 231109,07 грн., несплаченої пені за прострочення повернення основного боргу в сумі 3697,45 грн., нарахованої за період з 24.10.2008р. по 23.04.2009р., що підтверджується наданим розрахунком.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом 20.02.2012 року, тобто з пропуском позовної давності щодо вимог про стягнення пені, передбаченого п.1) ч.2 ст.258 ЦК України, у звязку з цим відповідачі у своїх запереченнях на позов просили суд застосувати позовну давність і відмовити позивачу в цій частині позову.

Тому вимоги Банку про стягнення з відповідачів пені в розмірі 3697,45 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання, нарахованої позивачем за межами позовної давності, не підлягають задоволенню.

Щодо інших вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту та відсоткам на загальну суму 885202,97 грн., суд вважає, що вони є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, зокрема окремим розрахунком, який відповідачі не оскаржували та не заперечували проти правильності нарахованих сум по тілу кредиту та відсоткам. Крім цього, суд приймає до уваги, що вимога про дострокове повернення заборгованості по кредитному договору направлялася як позичальнику, так і поручителю, яку вони отримали 19.10.2011 року і залишили без задоволення.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідачів на те, що Банк не вправі ставити питання про дострокове повернення всієї суми заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам без постановки питання про розірвання самого кредитного договору, виходячи з того, що право банку вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих санкцій сторони встановили у п.6 додаткових угодах №1 до кредитного договору та договору поруки і право вибору судового захисту належить позивачу.

Крім цього, як роз'яснив у п 29 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від предявлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором №08П006-К від 28.01.2008 року станом на 16 січня 2012 року в розмірі 885 202,97грн., в тому числі: 654093,90 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 231109,07 грн. заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову щодо стягнення пені в позові Банку слід відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору з кожного по 1609,50 грн.

Керуючись ст. ст. 10,11, 58-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 549, 554,599, 526,525, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Запорізька область, м.Бердянськ, с.Нововасилівка, вул. К.Маркса, буд.101) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, Запорізька область, м.Бердянськ, с.Нововасилівка, вул. К.Маркса, буд.101) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (рахунок №37392315130000 в ДОФ ПАТ «Укрсоцбанк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 09334010) заборгованість за кредитним договором №08П006-К від 28.01.2008 року станом на 16 січня 2012 року в розмірі 885 202 (вісімсот вісімдесят пять тисяч двісті дві) гривні 97 копійок, в тому числі: 654093,90 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 231109,07 грн. заборгованості за відсотками.

В частині стягнення пені в розмірі 3697,45 грн. в позові ПАТ «Укрсоцбанк»відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в розмірі по 1609,50 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_4