Постанова № 26811712, 17.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іванків О.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" жовтня 2012 р. Справа № 1702/1086/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "28" березня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2012 року позов ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини задоволено частково.

Зобов"язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 та його неповнолітній дитині ОСОБА_5 щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати, за період з 23 серпня 2011 року по 28 березня 2012 року включно, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом вказаного терміну та фактично здійснених виплат.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області провести перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_5, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків за 2011 рік та виплатити її у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, позивач, є потерпілим від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії та батьком дитини, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, які проживають смт.Володимирець, Рівненська область, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач отримує щомісячну грошову допомогу та щорічну допомогу на оздоровлення дитини, передбачені ст.ст.37,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у розмірах, встановлених КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.48 вищевказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення, як дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

За змістом ч.5 цієї ж статті щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказана грошова допомога проводилась відповідачем у розмірі, який передбачений постановою KM України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим ніж це передбачено ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом №796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону №796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.37, 48 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ №836 від 26 липня 1996 року та №562 від 12.07.2005р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені відповідачем згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005р. №936.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року та щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Що стосується проведення вказаних виплат відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року, то необхідно зазначити наступне.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році, зокрема, норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

У світлі рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача по виплаті позивачу та її дітям щорічної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на підставі положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була прийнята на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно позовні вимоги ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 28 березня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини щодо проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини щодо проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2012 року по 28.03.2012 року відмовити за безпідставністю.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34300

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300