Ухвала суду № 26810869, 20.08.2012, Апеляційний суд Херсонської області

20.08.2012

Справа №22ц-2190/2529/2012р. Головуючий в 1-й інстанції

Зубов О.С.

Категорія: Доповідач -Цуканова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року серпня місяця "20" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Цуканової І.В..

Суддів: Вейтас І.В., Радченка С.В.

при секретарі Лукашевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від «22»червня 2012 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Мегабанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, сплаті відсотків, пені та звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И Л А:

За заявою ПАТ «Мегабанк»про забезпечення позову ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 22.06.2012р. накладено арешт на нерухоме майно, належне відповідачам, а саме: на належну кожному 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Заборонено Херсонському ДБТІ надавати довідки, витяг з реєстру права власності щодо вказаної квартири, зобов'язавши його зареєструвати накладення арешту. Заборонено нотаріальним конторам посвідчувати договори на відчуження цієї квартири.

В апеляційній скарзі відповідачі просили ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити позивачеві в задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду апелянти не з'явилися, про час і дату слухання справи повідомлені належним чином за останньою відомою судові адресою в порядку, встановленому ст.77 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст.157 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З виділених матеріалів із даної цивільної справи вбачається, що ПАТ «Мегабанк»звернулося до відповідачів із позовом про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості в сумі 73842,29 грн., що утворилася за період з 14.05.2009р. по 12.05.2012р. (після ухвалення 16.09.2009р. Суворовським районним судом рішення про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості, розмір якої станом на 14.05.2009р. становив 180120 грн.), покликаючись на невиконання відповідачами умов кредитного договору, за якими ОСОБА_2 є позичальником, інші відповідачі -поручителями за виконання його зобов'язань /а.с. 2-3/.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 23.09.2010р. позов Банку задоволено. Стягнуто солідарно з боржників на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 19045,86 грн. та 54796,43 грн. /а.с. 4-5/.

За заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 21.06.2012р. заочне рішення від 23.09.2010р. скасовано /а.с. 8/.

За заявою Банку про забезпечення позову, яка надійшла до суду 20.06.2012р. /а.с. 9/, суд ухвалою від 22.06.2012р. наклав арешт на належну відповідачам квартиру.

Такого висновку суд дійшов із тих міркувань, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, що відповідає змісту ч.3 ст.151 ЦПК України.

Оскільки ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону, то підстав для її скасування не вбачається.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянтів про невідповідність заяви Банку про забезпечення позову вимогам ч.ч. 2,3 ст.151 ЦПК України, оскільки в заяві обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів тривалим (з 2008р.) невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором, в т.ч. після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення заборгованості.

Безпідставними є також твердження апелянтів про порушення судом принципу співмірності вжитого судом заходу забезпечення позову із заявленими Банком вимогами, з посиланням на зменшення розміру заборгованості до суми 51076,45 грн. за рахунок продажу належного ОСОБА_2 автомобіля в ході виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим на підставі заочного рішення суду від 23.09.2010р.

При цьому колегія суддів виходить зі змісту ч.3 ст.151 ЦПК України, згідно якій види забезпечення позову мають бути співмірними саме із заявленими вимогами (а не вимогами, які не задоволені боржникам).

Не заслуговують також на увагу, за думкою колегії суддів, доводи ОСОБА_2 про перевищення в декілька разів вартості арештованої квартири розміру позовних вимог, оскільки

доказів вартості квартири не надано,

квартира є неподільною річчю,

вимоги, заявлені до відповідачів, носять солідарний порядок.

Інші доводи апеляційної скарги щодо не розгляду судом заяви в день її надходження також до уваги не приймаються, оскільки дана обставина не вплинула на законність ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 315, п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 22 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: