Рішення № 26782263, 06.07.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.07.2012

Справа № 1419/1065/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2012 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2., їх представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (далі Банк) до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2012 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»»(далі Товариство), правонаступником якого він є, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 94-004/ФК-08, за яким боржнику надано кредит в сумі 62 000 грн, з процентною ставкою 15,30 річних, на строк до 27 лютого 2023 р.

В цей же день з метою забезпечення належного виконання зобовязань за цим кредитним договором між Товариством і ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Вказали, що відповідно до пунктів 2.4 і 2.5 Договору боржник повинен був сплачувати кредит у сумі по 344,44 грн до 20 числа кожного місяця, але свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 18 квітня 2012 р. існує заборгованість в сумі 75 300,67 грн, яку просили стягнути, а також судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду письмову заяву, в якій вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені вимоги визнав у частині сплати тіла кредиту, а щодо погашення відсотків просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала мотивуючи тим, що укладала договір з Товариством, а не Банком.

Заслухавши пояснення відповідачів та їх представника, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що Банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2008 р. між Товариством та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 94-004/ФК-08, відповідно до умов якого йому надано кредит в сумі 62 000 грн, з процентною ставкою 15,30 % річних, на строк 180 місяців, тобто з кінцевим терміном повернення 27 лютого 2023 р.

В цей же день, тобто, 28 грудня 2008 р., для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 перед Товариством, останнім, за участю позичальника укладено договір поруки (№ 94-004/Zфпор-08) з ОСОБА_2, яка взяла на себе зобовязання перед Товариством відповідати по зобовязанням ОСОБА_1, що виникають з умов вищезгаданого кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК).

Виходячи зі змісту пункту 2.4 Договору ОСОБА_1 зобовязаний був до 20 числа кожного місяця погашати кредит, а також відсотки за його користування частинами в розмірі не менш як 344,44 грн.

28 лютого 2008 р. на виконання умов пунктів 2.1., 2.2. Договору кредитні кошти були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1

В силу ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 516 ЦК визначено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні (ч. 2 ст. 517 ЦК).

30 червня 2010 р. між Товариством, Банком та Національним Банком України укладено договір, за яким Товариством передано свої активи та кредитні зобовязання на користь Банку.

За таких умов Банк є правонаступником Товариства, отже належним позивачем, який має право предявляти зазначені вимоги до боржника.

У своїх вимогах Банк посилається на те. що в результаті неналежного виконання ОСОБА_1 договірних зобовязань станом на 18 квітня 2012 року утворилася заборгованість в сумі 75 300,67 грн, з яких:

- тіло кредиту 54 766,67 грн;

- відсотки 20 533,95 грн.

За правилами ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні відповідачі, які між собою є подружжям пояснили, що сплачували кредит з відсотками до виникнення банкрутства Товариства. У подальшому їх не повідомлено, на який рахунок повинно проводитися погашення кредиту. Письмових повідомлень з Банку про заміну кредитора вони не отримували.

Надані суду письмові докази, не свідчать про те, що як боржник, так і поручитель отримали від Банку письмових доказів щодо переходу до них прав у цьому договірному зобовязанні.

Так, в матеріалах справи є лише лист-попередження Банку від 15.04.2011 р. на імя ОСОБА_1 про необхідність погашення боргу, однак відсутні поштові повідомлення про те, що він отримав цього листа. ОСОБА_5 взагалі направили досудову вимогу 06.04.2012 р., тобто перед зверненням з позовом до суду.

Крім того, Банк не надав суду і повний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством, тобто невідомо за який період часу нараховані відсотки.

За такого, не повідомивши письмово боржника про заміну кредитора і не надавши останньому письмові докази цього Банк не дотримався вимог статей 516, 517 ЦК України, а тому суд не вбачає вини боржника у порушенні договірних зобовязань.

Разом з тим, ураховуючи те, що ОСОБА_1 не заперечує наявність боргової суми у виді вказаної суми тіла кредиту, суд вважає за необхідне в цій частині вимоги задовольнити.

За правилами ст. 88 ЦПК з відповідачів на користь Банку слід стягнути судовий збір сплачений при подачі позову до суду пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства „Дельта Банк задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р 373980009, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 94-004/ФК-08 від 28 лютого 2008 року в сумі 54 766,67 (пятдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість гривень 67 коп.) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і ОСОБА_2) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р НОМЕР_3, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір з кожного у розмірі по 273,84 (двісті сімдесят три гривень 84 коп.) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий