Вирок № 26782092, 07.07.2011, Новоодеський районний суд Миколаївської області

07.07.2011

Справа № 1-101/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Демінської О.І.

при секретарі Верлановій В.І.

за участю прокурора Юрочкіної Н.В., Могили С.М.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого пастухом, не судимого, що мешкає за адресою: с. Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, вул. Лугова, 15

у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 25 грудня 2010 року, близько 22.00 години, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на вул.. Леніна, неподалік від приміщення сільського будинку культури у с. Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, безпричинно, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в обличчя. Продовжуючи свої хуліганські дії, поваливши його на землю, наніс кулаком правої руки два удари в обличчя, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів і садин в області обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також перелом кісток носу з викривленням носової перегородки і порушенням носового дихання.

Крім того, при вчиненні вищевказаних хуліганських дій підсудний ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді перелому кісток носу з викривленням носової перегородки і порушенням носового дихання, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

Підсудний ОСОБА_3 у предявленому обвинуваченні винним себе визнав повністю та не заперечував, що саме він 25 грудня 2010 року, біля 22.00 години, неподалік від сільського будинку культури у с. Підлісне Новоодеського району, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, безпричинно спричинив потерпілому ОСОБА_1 вказані у обвинуваченні тілесні ушкодження.

Потерпілий підтвердив, що 25 грудня 2010 року, близько 22.00 години, саме ОСОБА_3 з хуліганських спонукань наносив йому удари в обличчя та інші частини тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження, в результаті чого він тривалий час проходив стаціонарне лікування та був прооперований.

Будучи допитаними у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що дійсно 25 грудня 2010 р. близько 22.00 години, на вулиці неподалік від будинку культури у с. Підлісне Новоодеського району ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, наносив удари кулаками в обличчя та по іншим частинам тіла потерпілому ОСОБА_8, спричинивши тілесні ушкодження.

Висновком експерта № 525/391-11 від 29.03.2011 р. підтверджується, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у виді крововиливів та саден в області обличчя, верхніх та нижніх кінцівках, перелому кісток носу зі зміщенням, викривленням носової перегородки, порушенням носового дихання, струс головного мозку.

Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті ударних дій твердими предметами (можливо кулаками, ногами або іншими предметами), не виключено в строк, вказаний у постанові.

За ступенем тяжкості крововиливи і садна в області обличчя, верхніх і нижніх кінцівок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; перелом кісток носу з викривленням носової перегородки і порушенням носового дихання відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоровя.

Тілесні ушкодження, що маються, не могли утворитися при падінні тіла на плоскість з положення стоячи, як при вільному падінні, так і при наданні тілу прискорення.

Судово-медичних документів щодо кількості і послідовності спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, не маються. Ушкодження в області обличчя і носа, що маються у потерпілого, могли виникнути при положенні стоячи або лежачи обличчям до обличчя до наносячого удари (а.с. 57-60).

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що 25 грудня 2010 року ОСОБА_3 безпричинно, з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів і садин в області обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також перелом кісток носу з викривленням носової перегородки і порушенням носового дихання.

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України.

Також при вчиненні хуліганських дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді перелому кісток носу з викривленням носової перегородки і порушенням носового дихання, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя. І ці дії ОСОБА_3 правильно слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, обставини, що помякшують покарання перебування на його утриманні малолітньої дитини, повне визнання ним своєї вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину як на досудовому, так і у судовому слідстві, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання до 2011 року характеризується негативно, з 2011 року посередньо, за час навчання у Новоодеському професійному аграрному ліцеї в період з 01.09.2001 р. по 30.06.2004 р. та за місцем роботи характеризується позитивно, та вважає за необхідне з метою виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів призначити йому покарання за скоєні злочини у виді обмеження волі.

В звязку з тим, що підсудним ОСОБА_3 вчинено декілька злочинів, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за окремі злочини остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді обмеження волі.

Враховуючи вищевказані помякшуючі покарання обставини та дані про особу підсудного, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання, а тому вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з покладанням на нього обовязків, передбачених п.п 2,3 ст. 76 КК України.

По даній справі були заявлені цивільні позови прокурором Новоодеського району Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної державної адміністрації збитків, завданих витратами на лікування потерпілого ОСОБА_1 в результаті злочину на суму 1765 грн. 35 коп. і 549 грн. 50 коп. та на користь Новоодеської райдержадміністрації збитків, завданих витратами на лікування потерпілого ОСОБА_1 в результаті злочину, на суму 337 грн. 42 коп.

Суд вважає, що позови прокурора про стягнення з ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної державної адміністрації збитків, завданих витратами на лікування потерпілого ОСОБА_1 в результаті злочину на суму 1765 грн. 35 коп. і 549 грн. 50 коп., та на користь Новоодеської райдержадміністрації збитків, завданих витратами на лікування потерпілого ОСОБА_1 в результаті злочину, на суму 3337 грн. 42 коп. відповідно вимогам ст. 93-1 КПК України підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину стягуються судом при постановленні вироку за позовом прокурора. Крім того, витрати, понесені лікувальними закладами підтверджені довідками Новоодеської центральної районної лікарні від 28.04.11 № 832 (а.с. 130), Миколаївської міської лікарні № 4 від 21.04.11 № 90 (а.с. 135-136) та Миколаївської обласної лікарні від 21.04.11 № 541/01 (а.с. 141-142).

Також по даній справі було заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 7968 грн. 19 коп та про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочинними діями на суму 42031 грн. 81 коп. Уточнивши позовні вимоги, потерпілий просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому, як потерпілому, злочинними діями підсудного в сумі 35000 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди, суд керується вимогами ст.ст. 1166, 1187, 1195, 1198 ЦК України та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", від 31.03.1989 р. №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», від 07.07.1995 р. № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», від 02.07.2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» Відповідно до п.4. ст.64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином, є обставиною, що підлягає доказуванню в кримінальній справі. Одним із джерел доказів, на підставі ст.83 КПК України, є документи, в яких засвідчені обставини, які мають значення для справи.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином підлягає частковому задоволенню в частині витрат на медичні препарати та ліки на суму 2463 грн. 43 коп., що підтверджено у судовому засіданні фіскальними чеками.

Суд вважає заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином, не підлягаючим задоволенню в частині витрат на благодійні внески до лікувального закладу в сумі 200 грн, оскільки таки витрати не є обовязковими та мають характер добровільних.

В іншій сумі задоволенню цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином, не підлягає, оскільки цивільним позивачем як в ході досудового, так судового слідства не надано доказів, підтверджуючих на придбання яких саме ліків сплачена зазначена ним сума та які ліки були рекомендовані йому лікарями для лікування тілесних ушкоджень, отриманих в результаті злочинних дій ОСОБА_3

Крім того, не підлягає також задоволенню цивільний позов в частині витрат, понесених на придбання пального для транспортного засобу в сумі 4048,98 грн., оскільки з пояснень потерпілого, наданих у судовому засіданні встановлено, що вказані витрати понесені його батьками на проїзд його родичів до лікарні для його відвідування, тобто не є збитками, що спричинені безпосередньо злочином, а також не підтверджені жодним допустимим доказом, що витрати на вказану суму понесені саме у звязку з проїздом до лікарняних закладів, де перебував на лікуванні потерпілий ОСОБА_1

Враховуючи ступінь тяжкості отриманих ОСОБА_1 ушкоджень, які відносяться до легких тілесних у ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, його моральних та фізичних страждань, які полягають в перенесенні фізичного болю від отриманих травм, перебування на тривалому стаціонарному лікуванні та перенесене ним оперативне втручання, порушенні його нормального ритму життя, вимушеності обмеження задоволення життєвих потреб, суд вважає за необхідне зазначений цивільний позов, заявлений потерпілим, в частині відшкодування моральної шкоди, завданої злочинними діями підсудного, задовольнити частково, у розмірі 7000 (семи тисяч) грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 332 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання:

за ч.1 ст. 296КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно покарання ОСОБА_3 визначити у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної держадміністрації (р/р 35418001001161 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 1765 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної держадміністрації (р/р 35418001001161 в ГУДКУ Миколаївської області, код МФО 826013) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 549 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Новоодеської районної держадміністрації (р/р 3540002001039 в ГУДКУ Миколаївської області, код 01998294 МФО 826013) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 3337 грн. 42 коп

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 7000 (сім тисяч) грн. та в рахунок відшкодування збитків, спричинених злочином, в сумі 2463 грн. 43 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Суддя