19.09.2012
Рішення
Іменем України
19 вересня 2012 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2за участю:
позивачаОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів
в с т а н о в и в:
У червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до відповідачів, вимоги якого в ході розгляду справи уточнив та остаточно просив розірвати договір купівлі-продажу бензину в кількості 5500 літрів від 21.05.2010, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(далі - ТОВ «УТН Восток») в частині невиконання умов договору з продажу 5240 літрів бензину А-95 та одночасно просив стягнути в солідарному порядку з ТОВ «УТН Восток»і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»(далі ТОВ СК «Формула») сплачені за договором кошти з урахування зміни ринкової ціни на пальне в сумі 59212,00 грн.
У обґрунтування вимог вказав, що 21.05.2010 з ТОВ «УТН-Восток» уклав договір купівлі-продажу відповідно до якого придбав бланки дозволи на бензин А-95 в кількості 5500 літрів на суму 45100,00 грн.
За вказівкою ТОВ «УТН-Восток»18.03.2011 звернувся до ТОВ СК «Формула», яке є правонаступником зобовязань ТОВ «УТН-Восток», із заявою про обмін належних йому бланків - дозволів на бензин А-95 в кількості 5240 літрів старого зразку на нові. В чому йому було відмовлено та запропоновано отримати сплачені за бензин кошти за ціною яка існувала на момент укладення договору купівлі-продажу бензину. Позивач з такою пропозицією не погодився, оскільки на час звернення до суду ціна бензину, що продається ТОВ СК «Формула»зросла, а тому відповідач повинен сплатити кошти з урахуванням ринкової ціни.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідачі в судове засідання представників не направили, про дату і час судового засідання повідомлялися за адресою вказаною у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Заяв про розгляд справи за відсутності їх представників та письмових заперечень проти позову до суду не надали.
Із матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 27.03.2012 приймав участь представник ТОВ «УТН-Восток», за клопотанням якого розгляд справи було призначено на іншу дату.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, суд встановив наступне.
21.05.2010 між ОСОБА_3 та ТОВ «УТН-Восток»був укладений договір купівлі-продажу бензину марки А-95 в кількості 5500 літрів на суму 45100,00 грн., відповідно до якого позивач отримав бланки дозволи на бензин А-95.
Укладення договору підтверджується видатковою накладною № Z08-001384 від 21.05.2010 та фіскальним чеком № 1137 на перерахування позивачем коштів в сумі 45100,00 грн., оригінали яких долучено до матеріалів справи.
Видаткова накладна та бланки-дозволи умов щодо кінцевого строку використання бланків не містять.
З пояснень позивача, реалізуючи своє право на отримання бензину, на автозаправних станціях ТОВ «УТН-Восток»він підставі бланків-дозволів отримав пальне в кількості 260 літрів, що свідчень про укладення між сторонами правочину та виконання зобовязань відповідачем.
18.03.2011 маючи намір отримати на автозаправній станції відповідача пальне позивачу було повідомлено, що придбані на підставі видаткової накладної № Z08-001384 від 21.05.2010 бланки-дозволи є недійсними та запропоновано звернутися до афілійованої компанії ТОВ «УТН-Восток»- ТОВ СК «Формула» для вирішення питання про їх заміну.
У цей же день позивач звернувся до комерційного директора ТОВ СК «Формула»із письмовою заявою про обмін бланків-дозволів, що підтверджується відбитком про реєстрації вхідної кореспонденції, але до теперішнього часу відповіді йому не надано. Знаходячись в приймальні ТОВ СК «Формула»позивачу було надало листа без зазначення отримувача, яким ТОВ «УТН-Восток»гарантувало, що всі права та обовязки за укладеними з ТОВ «УТН-Восток»діючими договорами підлягають виконанню ТОВ СК «Формула».
14.04.2011 позивач звернувся до відповідачів з претензіями здійснити обмін-бланків. Отримання претензій підтверджується ТОВ СК «Формула»відбитком реєстрації вхідної кореспонденції, а ТОВ «УТН-Восток»відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.
У травні 2011 року позивач звернувся за захистом своїх прав до Управління у справах захисту прав споживачів у Миколаївській області, яке листом від 30.05.2011 № с-154-1 повідомило, що всі питання вказані у заяві необхідно вирішувати безпосередньо ТОВ СК «Формула»та ТОВ «УТН-Восток», головні офіси яких розташовані в м.Києві.
У пункті 7 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»вказано, що під терміном «договір»розуміється усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Пунктом 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, передбачено можливість проведення розрахунку за продані нафтопродукти у безготівковій формі, зокрема, із застосуванням талонів, в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Частиною першою статті 667 ЦК України встановлено, що у разі якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобовязаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.
Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором, або законом (частина 1 цієї статті). Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно ( частина 2 цієї статті).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач через відмову відповідача обміняти бланки-дозволи старого зразку на нові не зміг використати бланки на бензин марки А-95 в кількості 5240 літрів, який за умовами укладеного договору знаходився на зберіганні у продавця,
Такі дії відповідача є порушенням права власності позивача, що суперечить вимогам Конституції України та чинного законодавства України, нормами якого передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 ЦК України).
Частиною 2 статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.
Згідно із частинами другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що 18.03.2011 він звернувся із письмовою заявою про обмін бланків-дозволів старого зразку на нові зразки до ТОВ СК «Формула», а 14.04.2011 з відповідними письмовими претензіями до обох відповідачів. Однак до теперішнього часу відповідачі офіційної відповіді позивачу не надали.
З наведеного слідує, що відповідачів в односторонньому порядку відмовилися від виконання взятих на себе зобовязань, внаслідок чого допустили істотні порушення договору купівлі-продажу, позбавивши цим самим позивача того на що він розраховував при укладенні договору.
За таких обставин,враховуючи не бажання відподачів здійснити обмін бланків старого зразку на нові, вимоги про розірвання договору купівлі-продажу бензину в частині невиконаних відповідачами зобовязань та стягнення коштів є обґрунтованим.
Між тим, суд не погоджується із розміром коштів, що підлягають стягненню з відповідачів.
Доводи позивача та його представника про стягнення коштів з урахуванням зміни ринкової ціни на бензин, які ґрунтуються на частині другій статті 623 ЦК України, суд вважає помилковими.
Зважаючи на істотне порушення відповідачами договору купівлі-продажу бланків-дозволу на бензин, що відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є наслідком розірвання договору, стягнення коштів повинно бути здійснено у межах суми вартості не отриманого бензину за цінами на момент укладення договору-купівлі.
Таке стягнення відповідає частині третій статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів»та пункту 11 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, яким передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем здійснюються виходячи з вартості нафтопродуктів на час їх купівлі.
З наданих суду оригіналів бланків-дозволів на бензин А-95 вбачається, що кількість невикористаних бланків з кодом 1404 /10 літрів/ складає 146 шт., а бланків з кодом 2175 /20 літрів/ 189 шт., що в кількісному визначені становить 5240 літрів.
У видатковій накладній № Z08-001384 від 21.05.2010 ціна одного літра бензину А-95 без ПДВ вказана 6,83333 грн., що з 20% ПДВ становить 8,199996 грн.
У звязку із цим, з відповідачів в солідарному порядку підлягають стягненню кошти в сумі 42967,98 грн. (5240 х 8,199996)
На підставі статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню 87,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та з урахуванням Закону України «Про судовий збір»на користь держави судовий збір у розмірі 536,97 грн. (107,30 + 429,67).
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 14, 60, 62, 88, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу бланків-дозволу на бензин А-95, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (іден.код 32183378) і оформлений видатковою накладною № Z08-001384 від 21.05.2010 та фіскальним чеком № 1137 від 21.05.2010, в частині невиконання умов договору з продажу 5240 літрів бензину марки А-95.
Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(іден.код 32183378) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»(іден.код 36958905) на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 42967,98 грн.
Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(іден.код 32183378) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»(іден.код 36958905) на користь ОСОБА_3 витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 87,00 грн.
Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток»(іден.код 32183378) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула»(іден.код 36958905) на користь держави судовий збір у розмірі 536,97 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 26777401, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 19.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2716/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: