Постанова № 26774872, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2012 року 16:50 № 2а-11633/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Романенка О.А., Грищенка С.М., Щербака О.Г., відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0007742202, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»(далі -ТОВ «Мак Хаус») з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0007742202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-11633/12/2670 призначено до судового розгляду на 05 вересня 2012 року.

05 вересня 2012 року судове засідання відкладено до 19 вересня 2012 року.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, свідків всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мак Хаус»(код за ЄДРПОУ 19358827) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 30 липня 2012 року № 573/22-2/19358827.

В ході перевірки встановлено, ТОВ «Мак Хаус»за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 30 335 781, 00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний вище період встановлено його завищення на 6 527 442, 00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Арикон»(код за ЄДПРОУ 37156815).

Перевіркою згідно АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів»та наданих до перевірки документів встановлено включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) на загальну суму 6 527 442, 00 грн.

У ході перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС використовувався акт перевірки Алчевської ОДПІ від 10.02.12 р. № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11». За результатами перевірки встановлено «... 1. Внаслідок порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п. З ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV, п 2 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 66 195 914 грн.».

На підставі вказаного вище, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за результатами перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Мак Хаус», зокрема ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 6 527 442, 00 грн., в тому числі:

- за квітень 2011 року - 822 029, 00 грн.,

- за травень 2011 року -838 713, 00 грн.,

- за червень 2011 року -1 042 560, 00 грн.,

- за липень 2011 року -3 824 140, 00 грн.

ТОВ «Мак Хаус»03 серпня 2012 року подано до податкового органу заперечення на Акт перевірки від 30 липня 2012 року № 573/22-2/19358827.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 09 серпня 2012 року № 5636/10/22-2010, заперечення залишено без змін.

На підставі вказаного вище акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, 14 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007742202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 483 477, 00 грн., у тому числі 6 527 442, 00 грн. - основний платіж, 956 035, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Мак Хаус»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Арикон».

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «Мак Хаус», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкової накладної від 01 лютого 2011 року № 1 контрагентом позивача)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем в підтвердження своєї позиції та правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Арикон»надано договори купівлі-продажу № 25/МХ від 25 липня 2011 року з додатком від 05 серпня 2011 року, договір № 23/МХ від 23 лютого 2011 року та докази виконання вказаних договорів, а саме: податкові накладні, відпускні накладні, рахунки-фактури, банківські виписки по особовому рахунку ТОВ «Мак Хаус»(підтвердження оплати надання послуг (виконання робіт).

Окрім цього, позивачем також надано докази перевезення, зокрема договір про надання послуг з перевезення вантажів по території України автомобільним транспортом від 03 лютого 2010 року № ALUZ 009.10, договір перевезення вантажів від 10 січня 2011 року № 853, договір перевезення від 03 серпня 2010 року № 0308-1/10, договір на експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 03 лютого 2011 року № 0302-1/11, договір перевезення вантажу від 10 червня 2008 року № 2 та додані до них докази виконання вказаних договорів (товарно-транспортні накладні, акти приймання -передачі, рахунки-фактури, акти про надання послуг, податкові накладні), а також договори оренди нежилих приміщень від 15 березня 1999 оку № 47 з додатковими угодами до нього від 29 липня 1999 року № 2, від 01 грудня 2000 року № 3, від 01 березня 2003 року № 7, від 30 квітня 2004 року № 9, від 01 липня 2004 року № 10, від 01 березня 2005 року № 11, від 06 серпня 2007 року № 12, від 01 грудня 2007 року № 13, від 01 лютого 2008 року № 14, від 28 лютого 2009 року № 15, від 29 червня 2012 року № 17 та додані до них акти приймання-передачі з оренди; договір оренди від 29 червня 2012 року № 02/07-12 з актом приймання-передачі; докази перебування товару на складах за період з 01.04.2011 року по 10.04.2011 року (картки рахунку «Товар на складі») та докази подальшої реалізації товару у м. Києві, м. Одесі, м. Харкові, м. Дніпропетровську, що підтверджуються видатковими накладними.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Посилання ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про відсутність документального підтвердження права ТОВ «Мак Хаус»на включення сум по взаємовідносинам з ПП «Арком»до податкового кредиту ґрунтуються виключно на наданому Алчевською ОДПІ акті перевірки від 10.02.2012 р. № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон»(код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11», яким встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань ПП «Арикон»первинними документами, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на 66 195 914, 00 грн.

З дослідженого в судовому засіданні вищевказаного акта перевірки ПП «Арикон», судом встановлено, що перевірка проводилася за відсутності головного бухгалтера та директора ПП «Арикон»Гарматько О.В., якого було повідомлено про таку перевірку, первинні документи контрагента позивача не досліджувались, а висновки за результатами вказаної перевірки зроблено лише на підставі комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АРМ «Облік податків та платежів», АРМ «Аудит», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів».

Окрім цього, на час виконання господарських операцій, які стали підставою для формування суми у розмірі 6 527 442, 00 грн. податкового кредиту з податку на додану вартість позивача, контрагент останнього був зареєстрований у встановленому законом порядку, як суб'єкт підприємницької діяльності, платник податку на додану вартість, володів у повному обсязі правосуб'єктністю.

Відповідно до розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, у ході проведення перевірок, перевірці підлягають усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти таких порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, дослідження комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу за відсутності підтверджуючих первинних документів не можуть підтвердити чи спростувати наявність чи відсутність у ТОВ «Мак Хаус»права на податковий кредит за податковими зобов'язаннями.

Реальність господарських операцій позивача з ПП «Арикон»було підтверджено в судовому засіданні належними податковими, видатковими накладними, рахунками фактури та розрахунковими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій ПП «Арикон», що підтверджується наявними матеріалами справи первинними документами.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданими зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та про протиправність донарахування позивачу податку на додану вартість.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Приймаючи до уваги те, що у судовому засіданні встановлено правомірність дій під час формування податкового кредиту позивача, застосування суб'єктом владних повноважень штрафних (фінансових) санкцій в податковому повідомленні-рішенні від 14 серпня 2012 року № 00007742202 у розмірі 956 035, 00 грн. є незаконним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 253, 30 грн. з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним

та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14 серпня 2012 року № 0007742202.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус»(код за ЄДРПОУ 19358827) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 253, 30 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят три гривень, 30 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.10.2012 р.