Постанова № 26774580, 15.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року о/об 11 год. 25 хв. Справа № 0870/9021/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Запорізького обласного центру зайнятості

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного центру зайнятості (далі по тексту позивач або Запорізький ОЦЗ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) в якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 12600 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стосовно відповідача проведена перевірка з питань дотримання вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», стосовно праці іноземців та осіб без громадянства на території України. Перевіркою встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не зареєстрована як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Орджонікідзевському районному центрі зайнятості м. Запоріжжя. Також зазначає, що відповідач мала найманого робітника (громадянин Азербайджану ОСОБА_2) з яким не було укладено трудового договору, чим порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача через службу діловодства суду подав клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника Запорізького обласного центру зайнятості, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причину не прибуття не повідомляв. Заперечення проти позовних вимог або заяву про визнання позову суду не надсилав.

За таких обстави суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва Серія НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, ОСОБА_1, 18.06.2007 зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2009 року інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості проведено перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої складено акт про порушення законодавства України про зайнятість населення від 27 жовтня 2012 року № 15. На підставі Акту № 15 від 27 жовтня 2012 року, за працевлаштування громадянина Азербайджану ОСОБА_2 без отримання дозволу для працевлаштування та без укладення трудового договору, на позивача накладено штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 12600 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII, 01.03.1991 (далі по тексту Закон України № 803-XII, 01.03.1991) (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно ст. 34 вказаного Закону контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України № 803-XII, 01.03.1991 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 ст. 8 зазначеного вище Закону, у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України підставами для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, за змістом постанови Вищого адміністративного суду України № К-21863/10 від 23.08.2012 ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості про визнання акту №15 від 27 жовтня 2009 року про порушення законодавства України «Про зайнятість населення», яким вдруге притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення - незаконним та таким, що суперечить ст. 61 Конституції України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі № 2а-6190/09/0870 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року апеляційну скаргу Запорізького обласного центру у зайнятості залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2009 змінено та визнано незаконним акт Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості №15 від жовтня 2009 року про порушення ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Запорізький обласний центр зайнятості, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняте нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2012 по справі № К-21863/10 касаційна скаргу Запорізького обласного центру зайнятості задоволено, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2010 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізького обласного центру зайнятості про визнання акту незаконним - відмовлено.

Враховуючи досліджені обставини, а також те, що є рішення суду, яке набрало законної сили, яким підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 12600 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізького обласного центру зайнятості - задовольнити

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» у сумі 12600 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) на користь Запорізького обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491412, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 37170300901006, призначення платежу: «Штраф за порушення ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова