Рішення № 26769638, 23.08.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/11378/2012 року

Провадження № 2/0907/5761/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Яремій Г.В.,

при секретарі с/з: ОСОБА_1Б,

з участю Позивача ОСОБА_2В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь Позивача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.

Позивач зявився в судове засідання та просила задовольнити позовні вимоги.

Також в судовому засіданні Позивач повідомила, що від моменту розлучення Відповідач не цікавиться життям та не допомагає у вихованні дитини, матеріально не підтримує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України та думки представника Позивача та її представника, які не заперечили проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, ОСОБА_5 встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2011 року, яке набрало законної сили 26.10.2011 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який був зареєстрований 09.09.2004 року у відділі РАЦСу Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1281.

Під час перебування у шлюбі 29 листопада 2004 року у них народився син ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження І-НМ № 004950 від 10 лютого 2005 року).

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобовязані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_4, 29 листопада 2004 року, до досягнення сином повноліття в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів малолітньої дитини, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дитини, а також відповідає обовязку батька на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, зокрема те, що дитина, проживає разом з Позивачем. Також ОСОБА_5 враховано, що Відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання сина. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем ОСОБА_5 подане не було.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову Відповідачем, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити: стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь Позивача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.

На підставі ч.3 ст. 105, ст.ст. 110, 112, 113, 180, ст. 184, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 215, 216, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, аліментів в користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 23 липня 2012 року.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору..

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою Відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Яремій Г.В.