Рішення № 26769558, 06.08.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10295/2012 року

Провадження № 2/0907/5574/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

06 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Яремій Г.В.,

при секретарі с/з: ОСОБА_1Б,

з участю представника Позивача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4, зареєстрований 25 вересня 2004 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1423; після розірвання шлюбу прізвище «Чорна» не змінювати на дошлюбне; доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу залишити на проживання з Позивачем ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платника податків номер НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, до досягнення дочкою повноліття; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_3 додаткові витрати на навчання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 400 грн., починаючи з початку навчання в Івано-Франківській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6», і проводити їх протягом всього навчання.

Через канцелярію ОСОБА_7 06 серпня 2012 року Позивач подала заяву, в якій просила не вживати заходів щодо примирення подружжя та у випадку її відсутності в залі судового засідання, справу розглядати без її участі.

Представник Позивача в судовому засіданні просив Суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України та думки представника Позивача, який не заперечив проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення представника Позивача, Відповідача, дослідивши матеріали справи, ОСОБА_7 встановлено наступне.

25 вересня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 1423 (Свідоцтво про одруження серії 1-НМ № 117890 від 25 вересня 2004 року)

Під час перебування у шлюбі 19 жовтня 2005 року у них народилася дочка ОСОБА_5 (Свідоцтво про народження І-НМ № 030041 від 21 лютого 2006 року).

В ході судового розгляду справи встановлено, що станом на даний час шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені, у зв'язку з тим, що в сім'ї відбувалися суперечки внаслідок відсутності взаєморозуміння, психологічної несумісності та різного складу характеру Позивача та Відповідача. Сторони зазначили про те, що їхні цінності та погляди на життя суттєво відрізняються.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1. ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.18, ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом предявлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути предявлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного ОСОБА_7 України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 21 грудня 2007 року № 11 «проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). ОСОБА_7 слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей».

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, надання сторонам часу для примирення є недоцільним, збереження їх сім'ї є неможливим, миритися вони не бажають, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.

З огляду на викладене та з урахуванням положень частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, Суд дійшов висновку, що позовну вимогу про розірвання шлюбу слід задовольнити.

Сторони дійшли згоди про залишення їхньої дитини проживати з матірю, тому малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід залишити на проживання з матірю ОСОБА_3.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві Позивач висловила бажання у разі розірвання шлюбу залишити прізвище «Чорна». Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що при реєстрації розірвання шлюбу Позивачу слід залишити прізвище «Чорна».

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобовязані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій

сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача аліментів на її користь на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1100 грн. щомісячно, до досягнення дочкою повноліття, а також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача додаткові витрати на користь Позивача на навчання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень, починаючи з початку навчання в Івано-Франківській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6», і проводити їх протягом всього навчання.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Відповідно до Довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 23.07.2012 року № 12034/10/17-425/4511 ОСОБА_4 у період з 01.01.2011 по 31.03.2012 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності єдиному податку та згідно поданих звітів субєкта малого підприємництва фізичної особи обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2011 рік становить 101000 грн. Згідно поданої декларації платника даного податку фізичної особи-підприємця дохід за І квартал 2012 року склав 12000 грн.

Як зазначив в судовому засіданні 25 липня 2012 року Відповідач, його місячний дохід становить в середньому 4000 грн.

Таким чином, Суд приходить до висновку про те, що Відповідач має змогу платити аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 1100 грн., і цей розмір відповідає праву дитини на утримання з боку одного з батьків, та відповідає обовязку батька піклуватися про дитину.

Крім того, відповідно до Довідки Івано-Франківської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6» №180 від 12.07.2012 року, ОСОБА_5 зарахована до 1 класу Івано-Франківської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6». Навчання в школі є платним.

Як зазначили в судовому засіданні Позивач та її Представник, вартість навчання в цій школі становить 800 грн. на місяць, а тому Позивач просила стягувати з Відповідача 400 грн. щомісячно у якості додаткових витрат на дитину.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що з Відповідача слід також стягувати 400 грн додаткових витрат щомісячно, починаючи з початку навчання в Івано-Франківській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6», і проводити їх на протязі всього навчання.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, зокрема те, що дитина, проживає разом з Позивачем, яка станом на даний час працює на посаді асистента в ДВНЗ Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (що підтверджується Довідкою про доходи виданою ДВНЗ Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (а.с. 18).

Також ОСОБА_7 враховано, що Відповідач є працездатною особою, має дохід від заняття підприємницькою діяльністю і спроможний платити аліменти на утримання доньки. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем ОСОБА_7 подане не було. В той же час, ОСОБА_7 взято до уваги те, що Відповідач має кредитні зобовязання перед ОСОБА_2 «Універсал Банк», згідно із кредитним договором № 020-2008-1463 від 21 травня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову Відповідачем, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити: розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 25 вересня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 1423; визначити розмір аліментів, які слід стягувати з Відповідача на користь Позивача на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1100,00 грн. щомісячно до досягнення дочкою повноліття, а також стягувати з Відповідача додаткові витрати на користь Позивача на навчання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень, починаючи з початку навчання в Івано-Франківській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6», і проводити їх на протязі всього навчання.

На підставі ч.3 ст. 105, ст.ст. 110, 112, 113, 180, ст. 184, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 215, 216, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований 25 вересня 2004 року у відділі РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1423.

При реєстрації розірвання шлюбу прізвище Позивача «Чорна» не змінювати на дошлюбне.

Малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживання з матірю ОСОБА_3..

Витрати, повязані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на Відповідача ОСОБА_4.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платника податків номер НОМЕР_1, аліментів в користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, до досягнення дочкою повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 05 липня 2012 року.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_3 додаткові витрати на навчання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 400 грн., починаючи з початку навчання в Івано-Франківській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів «Католицька школа святого ОСОБА_6», і проводити їх протягом всього навчання.

Стягнути з ОСОБА_4, 1974 травня ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платника податків номер НОМЕР_1, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 110 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою Відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Яремій Г.В.