Рішення № 26769223, 30.06.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/6585/2012 року

Провадження № 2/0907/4790/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

за уч представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення матеріальної шкоди, неустойки та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2, у якому просить суд розірвати усний договір купівлі-продажу музичного смартфону НТС Sensation XL Х315е, за 5234 грн. між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь вартість музичного смартфону НТС Sensation XL Х315е у сумі 5234 грн., матеріальний збиток у вигляді неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк у сумі 942,12 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду письмове заперечення, в якому позов в частині розірвання договору купівлі-продажу та стягнення моральних збитків не визнав, а суму неустойки визнав частково у розмірі 576 грн. В судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, на підставі усного договору купівлі-продажу придбала у приватного підприємця ОСОБА_2, музичний смартфон НТС Sensation XL Х315е за 5234 грн., що підтверджується товарним чеком №СВ-0049258 від 01.03.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 5).

14 березня 2012 р., позивач - ОСОБА_3, віднесла куплений смартфон до приватного підприємця ОСОБА_2, на гарантійний ремонт, оскільки смартфон зламався, про що свідчить квитанція №00076 від 14.03.2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 4).

Відповідач, прийняв вказаний смартфон, відправив його на ремонт у сервісний центр і отримав його 02.04.2012 р., відповідно до довідки №CHAD4NT-1 про проходження ремонту (а.с. 10). Однак позивач 04.04.2012 року прийшовши за смартфоном до відповідача забирати його відмовилась, оскільки відповідно до довідки про проходження ремонту, у смартфоні було замінено дисплей і на думку позивача, оскільки вказана заміна виникла не з вини споживача, то це дає йому право вимагати розірвання договору купівлі-продажу.

Заявами від 30.03.2012 року, 04.04.2012 року, 12.04.2012 року (а.с. 6-8) позивач зверталася до відповідача із вимогами про надання інформації про стан смартфону, повернення сплачених коштів, розірвання договору купівлі-продажу, оскільки вказаний смартфон містить істотні недоліки.

Листом від 05.04.2012 року відповідач надав відповіді на заяви від 30.03.2012 року та 04.04.2012 року (а.с. 9) в якому повідомляє, що підстав для розірвання договору немає, істотних недоліків смартфон немає, є відремонтований та його можна забрати у офісі відповідача. Однак через неточність зазначеної відповідачем адреси вказаний лист позивач отримала 11.04.2012 року.

12.04.2012 позивач прийшла в офіс відповідача для отримання свого смартфону, однак їй повідомили, що в даний час смартфон перебуває на повторній діагностиці (ремонті).

13.04.2012 року позивач із заявою звернулась до відповідача, в якій просила останнього видати їй телефон з обмінного фонду, виплатити пеню в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк. В разі неможливості усунути недолік обміняти телефон, чи повернути грошові кошти, копія даної заяви наявна у справі. В той же день позивач отримала з обмінного фонду телефон для користування, про що свідчить копія її розписки, що є в матеріалах справи.

Відповідач вказує, що оскільки недолік, задля усунення якого до них звернувся позивач, є таким, що проявляться не одразу, то час від часу після повернення смартфону з гарантійного ремонту, вони тестували смартфон у офісі. Під час такого тестування 10.04.2012 року був виявлений інший недолік, який полягав у тому, що при наборі повідомлення не працювала клавіатура і оскільки у відповідача була дійсна квитанція про те, що він має право усунути безкоштовно недоліки, то смартфон було відправлено до сервісного центру на повторну діагностику (ремонт). 15.04.2012 року вказаний смартфон було отримано відповідачем після додаткового ремонту, однак звязатись із позивачем за вказаними останнім телефонними номерами не вдалось, а тому 17.04.2012 року відповідачем було направлено позивачу заяву про те, що недоліки усунуті, телефон відремонтований і його можна повернути, також відповідач погодився виплатити неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк, копія вказаної заяви, а також копія фіскального чеку Укрпошти від 17.04.2012 року, копія поштового конверту, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу містяться в матеріалах справи. Проте позивач вказаний лист не отримав і він повернувся відповідачу з поштовою відміткою в якому вказана причина повернення «за закінченням терміну зберігання».

На теперішній час смартфон знаходиться у відповідача, він бажає його повернути позивачу, однак, позивач відмовляється його отримати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися правовідносини щодо придбання за усним договором купівлі-продажу смартфону та порушення умов його гарантійного обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що відповідач - приватний підприємець ОСОБА_2, як продавець товару, взяв на себе зобов'язання щодо продажу товару належної якості, а у випадку продажу товару неналежної якості взяв на себе зобов'язання у тому числі і про його гарантійного обслуговування у строки, які встановлені Законом.

Враховуючи той факт, що відповідач - приватний підприємець ОСОБА_2 перевищив строк гарантійного обслуговування проданого ним товару -смартфону на 11 днів (термін перебування на гарантійному ремонті з 14.03.2012 р. по 06.04.2012 р. узгоджений сторонами, а своєю заявою від 17.04.2012 року відповідач намагався повідомити позивача про те, що недоліки усунуті, телефон відремонтований і його можна повернути, а також погодився виплатити неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк) і таким чином строк перебування у ремонті смартфону, перевищив узгоджені сторонами строки і склав з 06.04.2012 року по 17.04.2012 року - 11 днів, тому позовні вимоги в частині відшкодування неустойки підлягають до часткового задоволення, відповідач повинен сплатити споживачу-позивачу ОСОБА_3, один відсоток від вартості товару, а саме 52,43 грн. х 11 днів = 576,73 грн. Розрахунок неустойки проведений позивачем не знайшов свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні встановлено, що починаючи з 17.04.2012 року позивач мав змогу отримати належний йому смартфон та суму неустойки в розмірі 1% вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк, однак цього не зробив, натомість звернувшись 23.04.2012 року з позовом до суду, а тому період з 17.04.2012 по 23.04.2012 року не підлягає обрахунку при визначенні розміру неустойки, так як фактично смартфон не перебував в цей період на ремонті по усуненню недоліків.

Що стосується вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу в звязку із виявленням істотного недоліку, то у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону право розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми виникає у споживача лише у випадку наявності в товарі істотного недоліку.

Згідно із п. 12 ст. 1 істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Наведене положення Закону свідчить про те, що для визнання недоліку істотним мають бути три обов'язкові ознаки (пп. 1 - 3) та хоча б одна із факультативних ознак (пп. а - в).

За таких обставин не можна вважати, що недолік, про який вказує позивач є істотним.

Посилання позивача на норми цивільного кодексу, як на підстави для розірвання договору-купівлі продажу також не знаходять свого підтвердження, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Статті 651, 652 ЦК України, встановлюють підстави для зміни або розірвання договору.

Розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе лише за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України. Таким чином сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору.

Тому, суд приходить до висновку, що розірвання договору купівлі-продажу який укладено між позивачем і відповідачем з підстав, що вказані у спеціальних нормах ст. 678 ЦК України, ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів» чи на підставі загальних норм ст.ст. 651, 652 ЦК України, можливе лише за умови надання позивачем доказів наявності обставин, що передбачені у спеціальних чи загальних нормах для розірвання договору, однак в судовому засіданні таких доказів суду не представлено, відсутні вони і в матеріалах справи.

При цьому суд вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки є помилковими посилання позивача на ст.23 Цивільного кодексу України, так як правовідносини сторін регулюються спеціальним законом, а вказана правова норма Цивільного кодексу України регулює зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, підставою яких є неправомірна діяльність заподіювача шкоди, а не договірні зобов'язання. Правові підстави відшкодування моральної шкоди, спричиненої споживачеві, визначені Законом України «Про захист прав споживачів».

Також, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 р., «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вказано, що при вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень Закону "Про захист прав споживачів", а п.23 встановлено, що при вирішенні вимог споживачів про відшкодування моральної шкоди суди повинні ви-ходити з роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися виключно на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

У даному конкретному випадку стороною позивача йдеться про втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії або бездіяльність продавця.

За приписами ч.1 ст.1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом із тим, сторона позивача не надала суду допустимих та належних доказів які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральних страждань, або того, що вона понесла інші втрати немайнового характеру внаслідок дій або бездіяльності відповідача, без наведення обґрунтування заявленої нею у відшкодування моральної шкоди суми у 2000 гривень. А оскільки не надано доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, а також доказів на підтвердження та обгрунтування її розміру, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки вказані позовні вимоги не знайшли свого підтвердження.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі Закону України „Про захист прав споживачів", ст. 23, 651,652,675, 678, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 210, 212- 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення матеріальної шкоди, неустойки та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути із приватного підприємця ОСОБА_2 ( проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 ( проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2) неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк, а саме грошові кошти в сумі 576,73 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 в дохід держави суму судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок. із зарахуванням на рахунок:

Отримувач коштів - УДКСУ у м.Івано-Франківську

Код отримувача - 37952250 (код за ЄДРПОУ)

Банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області

Код банку отримувача (МФО) 836014

Рахунок отримувача 31214206700002

Код класифікації доходів бюджету 22030001

Код ЄДРПОУ суду - 02891693

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Шамотайло О.В.