Постанова № 26757574, 17.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/23202/2012

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 жовтня 2012 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Трубнікова А.В.

при секретарі Лабич В.В.

з участю прокурора Єфремова С.О.

слідчого Черняка І.Р.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України капітана юстиції Черняк І.Р. від 03.09.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч.2 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року скаржник звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України капітана юстиції Черняк І.Р. від 03.09.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч.2 ст. 212 КК України КК України

У скарзі ОСОБА_2 навів доводи, згідно яких кримінальну справу щодо нього порушено слідчим без законних на те підстав, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2012 р. було визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2001 р. № 0000972340 та № 0000982340, прийняті ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС України, на підставі акту виїзної позапланової документальної податком перевірки № 492/23-404/32620689 від 07.12.11, проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС. Вказана постанова набрала законної сили 05.06.2012 р., після розгляду справи Київським апеляційним адміністративним судом.

Між тим кримінальну справу слідчим було порушено лише 03.09.2012 року, при цьому приводом слідчим було зазначено безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставами -наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину у діях ОСОБА_2 Такі ознаки злочину у діях ОСОБА_2, на думку слідчого, містились у акті виїзної позапланової документальної податкової перевірки № 492/23-404/32620689 від 07.12.11, проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, а також висновку судово-економічної експертизи № 1055/1056/12-45 від 25.07.12, проведеної експертами Київського НДІСЕ. Таким чином, враховуючи що рішенням суду було визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2001 р. № 0000972340 та № 0000982340, прийняті ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС України, які були прийняті на підставі акту від 07.12.11 року, а експертизу порушень податкового законодавства було проведено саме на підставі вказаного акту податкової перевірки, скаржник вважає, що порушення кримінальної справи, відносно нього є неправомірним, а тому постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав скаргу та просив її задовольнити, скасувати постанову про порушення відносно нього кримінальної справи, з підстав викладених у скарзі .

Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала скаргу та просила її задовольнити посилаючись на те, що рішення податкових органів, на підставі яких було порушено кримінальну справу відносно її підзахисного, було визнано незаконними та скасовано на підставі рішень суду. На час порушення кримінальної справи у ОСОБА_2 будь-які податкові зобов'язання були відсутні.

Слідчий, в провадженні якого перебуває кримінальна справа суду пояснив, що на момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у слідчого органу був належний привід та достатньо підстав для її порушення.

Прокурор у справі, просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у постанові про порушення кримінальної справи зазначені приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, у зв'язку з чим органом досудового слідства правомірно було порушено справу.

Вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 статті 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Відповідно до частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Також судом з'ясовується наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено. Суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.

Враховуючи те, що скаргу до суду подано лише в інтересах ОСОБА_2, тому суд перевіряє наявність приводів та підстав для порушення даної справи, а також законність її порушення лише в частині, що стосуються ОСОБА_2

Як встановлено судом, 03.09.2012 р. старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України капітаном юстиції Черняк І.Р. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.1,3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 212 КК України та ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч.2 ст. 212 КК України.

При цьому приводом до порушення кримінальної справи слідчим було зазначено безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставами - наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбачених ч.2 ст. 366 та ч.2 ст. 212 КК України у діях ОСОБА_2, які слідчий вважав достатніми.

Так, відповідно до акта виїзної позапланової документальної податково перевірки № 492/23-404/32620689 від 07.12.11, проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва та висновку судово-економічної експертизи Київської НДІСЕ № 1055/1056/12-45 від 25.07.12, внаслідок оформлення фіктивним підприємством ТОВ «Укртехномас-Сервіс»нікчемних правочинів з ТОВ «Агентство безпеки «Куб», державним бюджетом України недоотриманні податки на прибуток на суму 1.101.942 грн., і на додану вартість на сум) 881.553 грн., всього на загальну суму 1.983.945 грн,, що в три тисячі перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром, що спричинили тяжкі наслідки.

Між тим, вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що на час порушення справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч. 2 ст. 212 КК України не були наявними передбачені частиною 1 статті 94 КПК приводи, слідчий, який порушив справу, не мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину.

Відповідно до вимог п. 56.22 ст. 56 Податкового Кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р.,якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 про незаконність даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, з урахуванням того, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2012 р. було визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.12.2001 р. № 0000972340 та № 0000982340, прийняті ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС України, які було прийнято на підставі акту виїзної позапланової документальної податком перевірки № 492/23-404/32620689 від 07.12.11, проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС. Вказана постанова набрала законної сили 05.06.2012 р., після розгляду справи Київським апеляційним адміністративним судом, при цьому вказаний вище акт у подальшому став підставою для порушення кримінальної справи в частині порушення відносно ОСОБА_2

Також, як вбачається з матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа, для складання висновку судово-економічної експертизи, який також став підставою для порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, у якості матеріалів для проведення експертизи в частині перевірки дотримання вимог податкового законодавства між ТОВ «Агентство безпеки «Куб»та ТОВ «Укртехномас-Сервіс»слідчим було надано матеріали кримінальної справи № 1719, а саме акт виїзної позапланової документальної податком перевірки № 492/23-404/32620689 від 07.12.11, проведеної ДПІ у Подільському районі м. Києва, хоча податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаного акту на час проведення експертизи було визнано незаконними та скасовано вищезазначеними рішеннями суду.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення слідчого про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 ґрунтується на рішенні контролюючого органу, яке визнано незаконним, всупереч встановленим у судових рішеннях обставинам і фактам, що є неприпустимим.

Враховуючи те, що слідчим під час порушення кримінальної справи не у повному обсязі було дотримано вимоги ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, кримінальну справу слідчим в частині порушення її відносно ОСОБА_2 було порушено на підставі недостатніх даних, що вказували на наявність у його діях ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 366 та ч.2 ст. 212 КК України, у зв'язку із чим постанова старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України капітана юстиції Черняк І.Р. від 03.09.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч.2 ст. 212 КК України не може залишатись в силі та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94-98, 236-8 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України капітана юстиції Черняк І.Р. від 03.09.2012 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 і ч.2 ст. 212 КК України -скасувати.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суд м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя : А.В.Трубніков